Рівненський апеляційний суд
Іменем України
10 травня 2022 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
захисника-адвоката ОСОБА_7
представника потерпілих - адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальне провадження № 12016180200001080 щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за апеляційною скаргою представника потерпілих - адвоката ОСОБА_8 на вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 28 грудня 2020 року, -
Вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 28 грудня 2020 року ОСОБА_6 засуджений за ч.2 ст.286 КК України на п'ять років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки.
На підставі п “в” ст. 1 ЗУ “Про амністію у 2016 році” звільнений від відбування призначеного покарання.
Судом вирішено питання щодо цивільного позову та речових доказів у справі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь: ОСОБА_9 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 55861,55 грн. та 90000 грн. моральної шкоди; ОСОБА_10 - 39687,98 грн. матеріальної шкоди та 90000 грн. моральної шкоди; ОСОБА_11 4590,14 грн. матеріальної та 50000 грн. моральної шкоди; ОСОБА_12 1001,35 грн. матеріальної шкоди та 35000 грн моральної шкоди; ОСОБА_13 та ОСОБА_14 - по 20000 грн. моральної шкоди та на користь держави витрати на залучення експертів в сумі 11336,04 грн.
Як визнав доведеним суд, ОСОБА_6 21 серпня 2016 року близько 19.00 год, керуючи незареєстрованим квадроциклом “HONDA FOREMAN” з двома пасажирами без мотошоломів, рухаючись автодорогою сполученням Клесів-Федорівка зі сторони смт. Клесів Сарненського району Рівненської області в напрямку с. Федорівка цього ж району, в порушення вимог п.п. 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху, перед виїздом на головну дорогу з другорядної, котрою рухався, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки та перешкод іншим учасникам руху, не надав переваги у русі автомобілю “VOLKSWAGEN TOUAREG” р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_12 , котрий наближався до перехрещення проїзних частин по головній дорозі зі сторони м. Києва в напрямку м. Сарни Рівненської області, раптово та в безпосередній близькості виїхав на перехрестя нерівнозначних доріг, де на 283 км + 600 м автодороги сполученням Київ-Ковель-Ягодин допустив зіткнення із вказаним автомобілем.
В результаті ДТП пасажир квадроцикла ОСОБА_15 , водій автомобіля “VOLKSWAGEN TOUAREG” ОСОБА_12 та ОСОБА_11 отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості, пасажири ОСОБА_10 , ОСОБА_9 - тяжкі тілесні ушкодження, ОСОБА_13 - легкі тілесні ушкодження.
У поданій апеляційній скарзі представник потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_8 , не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненому, правильності кваліфікації його дій, призначеного покарання та стягнення з винуватця ДТП на користь потерпілих суми матеріального відшкодування на лікування, вважає вирок суду незаконним в частині вирішення цивільного позову щодо відшкодування потерпілим моральної шкоди та вартості транспортного засобу. Доводить, що судом, на його думку, безпідставно відмовлено у стягненні суми 653094,02 грн. - вартості автомобіля “VOLKSWAGEN TOUAREG” р.н. НОМЕР_1 та явно занижено розмір моральної шкоди, який не відповідає фізичним і моральним стражданням потерпілих внаслідок злочинних дій ОСОБА_6 .
Просить змінити оскаржуваний вирок в частині вирішення цивільного позову і прийняти рішення про повне задоволення позовних вимог, заявлених у даному кримінальному провадженні. В решті вирок залишити без змін.
В запереченні на апеляційну скаргу захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , покликаючись на відповідність вироку вимогам закону, просить вирок суду залишити без змін, а апеляційну скаргу представника потерпілих - адвоката ОСОБА_8 - без задоволення.
В обґрунтування своїх доводів покликається на те, що судом правомірно відмовлено в задоволенні позову в частині відшкодування матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу “VOLKSWAGEN TOUAREG”, посилаючись на висновок експерта № 3.3-41/17 від 18.05.2017 року, та стягнуто розмір морального відшкодування, який відповідає вимогам розумності і справедливості.
До початку судового розгляду представник ОСОБА_15 - адвокат ОСОБА_16 подав заяву, в якій просить проводити судовий розгляд без його участі та участі потерпілого ОСОБА_15 . Просить залишити без змін вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 28 грудня 2020 року, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Потерпілі, в інтересах яких подана апеляційна скарга, належним чином повідомлені про день і час її розгляду, що підтверджується поштовими рекомендованими відправленнями, долученими до справи.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ОСОБА_14 - адвоката ОСОБА_8 на підтримання поданої апеляційної скарги, доводи обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника-адвоката ОСОБА_7 , які вважають вирок законним і просять залишити його без змін, думку прокурора ОСОБА_5 , перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника потерпілих - адвокат ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину, за який його засуджено, за наведених у вироку обставин підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, яким судом дана правильна юридична оцінка, а обране покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, що не заперечується в апеляційній скарзі самим апелянтом і не оспорюється ніким з учасників судового розгляду.
Що ж до цивільного позову, то на думку колегії суддів, суд правомірно, виходячи з вимог ст. 128 КПК України та ст. 1166 ЦК України, згідно якої матеріальна шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, стягнув з обвинуваченого витрати на лікування: на користь ОСОБА_9 55861,55 грн, на користь ОСОБА_10 39687,98 грн, на користь ОСОБА_11 4590,14 грн, на користь ОСОБА_12 1001,35 грн, а також прийняв рішення щодо відмови у стягненні 653094,02 грн. - витрат за пошкодження автомобіля “VOLKSWAGEN TOUAREG”, взявши до уваги висновки авто-товарознавчих експертиз, наявних у справі, щодо вартості пошкодження та ринкової вартості транспортного засобу, які містять різні суми відшкодування, відмови власника вважати автомобіль фізично знищеним, а ремонт - економічно необґрунтованим, належним чином вмотивувавши прийняте рішення, чим власник майна чи його представник не позбавлені права звернення до суду для вирішення даного питання у порядку цивільного судочинства.
Поряд з цим, колегія суддів погоджується з доводами представника потерпілих щодо неспіврозмірності стягнутих судом сум морального відшкодування - фізичним і моральним стражданням потерпілих внаслідок ДТП.
Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю, розмір відшкодування якої визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо), з урахуванням стану здоров”я потерпілого, тяжкості вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану.
Із позовної заяви та долучених до неї доказів, показань потерпілих під час судового слідства вбачається, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 отримали тяжкі тілесні ушкодження, ОСОБА_11 , ОСОБА_14 та ОСОБА_12 - середньої тяжкості, а ОСОБА_13 - легкі тілесні ушкодження. ОСОБА_9 майже рік часу перебувала на стаціонарному лікуванні у різних медичних закладах України та на даний час лікується амбулаторно. Інші потерпілі також тривалий час лікувалися, всі вони відчували фізичний біль, перенесли тривалі моральні страждання від ситуації, в якій опинилися, було суттєво порушено їх нормальні життєві зв'язки, змінено спосіб життя, побут і навколишнє середовище.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд формально підійшов до визначення сум морального відшкодування потерпілій стороні, які підлягають збільшенню, що не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення, а вирок суду в цій частині - зміні на підставі п. 3 ч. 1 ст. 408 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 404-405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника потерпілих - адвоката ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 28 грудня 2020 року щодо ОСОБА_6 в частині вирішення цивільного позову - відшкодування моральної шкоди змінити.
Стягнути з ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь: ОСОБА_10 - 200 000 грн; ОСОБА_9 - 200 000 грн; ОСОБА_11 - 100 000 грн; ОСОБА_12 - 100 000 грн; ОСОБА_13 - 50 000 грн; ОСОБА_14 - 100 000 грн.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена учасниками судового провадження в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту проголошення повного тексту ухвали.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3