Рівненський апеляційний суд
Іменем України
12 травня 2022 року м. Рівне
Колегія суддів Рівненського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Корецького районного суду Рівненської області від 03 травня 2022 року про обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12022181140000037 від 22.03.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Корецького районного суду Рівненської області від 03 травня 2022 року задоволено частково клопотання слідчого СВ ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_9 та обрано підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби з 22.00 год. по 06.00 год. строком до 01 липня 2022 року із покладенням на останнього наступних обов'язків:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- заборонено спілкуватися з потерпілим, іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ..
Не погодившись з рішенням суду, захисник ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам КПК України, оскільки винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та підлягає скасуванню.
Зазначає, що жоден з ризиків, наведених в клопотанні, не були доведені стороною обвинувачення, а лише викладені формально.
Вказує, що при розгляді клопотання слідчий суддя не дослідив жодного доказу, яким слідчий обґрунтовував клопотання про обрання запобіжного заходу, а в ухвалі не аргументував жодного свого висновку.
Наголошує, що судом не взято до уваги покази підозрюваного, які суперечать інтерпретації подій потерпілого та вважає недоведеними підстави застосування до ОСОБА_7 обраного запобіжного заходу.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти на останнього обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи підозрюваного ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_5 на заперечення проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного і його поведінки.
У відповідності до вимог ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою, відповідно до ч.2 даної статті, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується).
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст.177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Як вбачається із матеріалів провадження, які були предметом дослідження судом першої інстанції, слідчий суддя оцінив у сукупності всі обставини, в тому числі вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри у вчиненні злочинів, ступінь їх тяжкості, наявність передбачених ст.177 КПК України ризиків, особу підозрюваного, який раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки.
Однак, органами досудового розслідування встановлено наявність ризиків, які підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Крім того, обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування,а саме: протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілого, протоколами допитів свідків, протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілим, висновком судово-медичної експертизи та іншими документами, які містяться в матеріалах судового провадження.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_7 вказав, що він займається підприємницькою діяльністю, забезпечує інших людей роботою, сплачує податки, тому домашній арешт в період доби з 22.00 до 06.00 не дозволяє йому належним чином виконувати свою роботу та забезпечувати всім необхідним співробітників.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 зазначив, що ОСОБА_7 , є добросовісним громадянином, сплачує податки навіть у воєнний час, перебуває у місцевій територіальній обороні, тому вважає, що ризики, наведені в клопотанні слідчого, нічим не підтверджені, а обставини вчинення інкримінованого йому злочину не доведені прокурором.
Проте, стороною захисту не надано доказів на підтвердження перебування підозрюваного в територіальній обороні міста, не наведено переконливих відомостей про те, що обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в період часу якимось чином перешкоджає працювати.
Також, на даний час через відкриту військову агресію Російської Федерації проти України, по всій території України введений режим воєнного стану та встановлена комендантська година. Тому колегія суддів вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби з 22.00 по 06.00 не є обтяжливим, оскільки в цей період підозрюваний зобов'язаний перебувати вдома.
Крім того, під час апеляційного розгляду прокурор вказала, що в суді першої інстанції досліджувалися всі докази, наведені в клопотанні, які підтверджують правильність кваліфікації інкримінованого злочину.
За наведеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною залишати житло в певний період доби, який буде достатнім засобом, здатним забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного та виключає собою можливість застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу.
Доказів на спростування висновків слідчого судді в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами провадження не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Корецького районного суду Рівненської області від 03 травня 2022 року про обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3