Справа № 761/7520/22
Провадження № 1-кс/761/4311/2022
27 квітня 2022 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши заяву захисника ОСОБА_5 про відвід слідчого судді ОСОБА_6 від участі у розгляді клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 211 001 000 030 91 від 07.08.2021,
До Шевченківського районного суду м.Києва звернувся захисник ОСОБА_5 з заявою про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від розгляду клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 120 211 001 000 030 91 від 07.08.2021
На обґрунтування заявник зазначив, що слідчий суддя ОСОБА_6 своїм рішенням від 23.02.2022 задовольнив клопотання сторони обвинувачення щодо застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що свідчить про обґрунтовані сумніви у неупередженості та об'єктивності слідчого судді під час розгляду клопотання про продовження строку зазначеного запобіжного заходу, оскільки у слідчого судді є сформована та негативна для сторони захисту думка щодо підозрюваного та обставин кримінального провадження.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заяву підтримав та просив задовольнити з викладених вище обставин.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника, вважав заяву обґрунтованою.
Прокурор просив відмовити у задоволенні заяви захисника, зазначаючи, що це є засобом затягування строку розгляду клопотання про продовження застосованого до підозрюваного запобіжного заходу.
Суддя, заслухавши доводи сторони захисту та заперечення прокурора, дослідивши наявні матеріали, дійшов висновку про таке.
Статтею 75 КПК України визначений перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу.
До однієї з підстав, яка унеможливлює участь судді у розгляді справи, є наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Суддя бере до уваги, що з моменту ратифікації Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Держава Україна та її органи влади взяли на себе зобов'язання визнати юрисдикцію Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ), та у силу ст. 9 КПК суд під час розгляду кримінального провадження зобов'язаний керуватися рішеннями ЄСПЛ.
Згідно з п.12 Висновку №1 (2001) Консультативної ради Європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість з боку суддів. Під час ухвалення судових рішень судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.
Надаючи оцінку доводам заяви, суддя відмічає, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Неупередженість судді та суду передбачає відсутність будь-якої зацікавленості при відправленні правосуддя, об'єктивність і повну безсторонність щодо учасників процесу.
Практика Європейського суду з прав людини сформулювала зміст такої категорії як «безсторонній суд», що включає суб'єктивний та об'єктивний критерії.
Суб'єктивний критерій означає, що суд має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; об'єктивний - що суд має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Отже, суб'єктивну складову категорії «безсторонній суд» утворює наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Таким чином, ознакою суб'єктивної безсторонності є відсутність з боку суду умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його об'єктивності.
ЄСПЛ у справі «Фей проти Австрії» зазначив, що для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Таким чином, безсторонність суду може викликати сумніви, коли є підстави побоюватися, що суд перебуває у прямій чи опосередкованій службовій, фінансовій, політичній тощо залежності від сторони у справі.
Заявник зазначив, що упередженість слідчого судді полягає у задоволенні ним 23.02.2022 клопотання сторони обвинувачення про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у цьому кримінальному провадженні, тобто наявність у слідчого судді наперед сформованої думки щодо вирішення ініційованого слідчим питання.
Водночас, сам факт задоволення слідчим суддею в одному кримінальному провадженні декількох клопотань чи скарг сторін кримінального провадження не свідчить про упередженість слідчого судді, оскільки не доводить прихильності останнього до однієї із сторін провадження.
Таким чином, ухвалення слідчим суддею ОСОБА_6 обґрунтованого рішення за наслідками розгляду певного клопотання сторони обвинувачення у цьому кримінальному провадженні не говорить про його необ'єктивність та упередженість.
Крім того, суддя звертає увагу, що клопотання сторони обвинувачення про продовження строку застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу розподілено на слідчого суддю ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. 35 КПК, що також свідчить про об'єктивність визначення слідчого судді та спростовує сумніви щодо зацікавленості слідчого судді у вирішенні справи на користь однієї зі сторін.
Отже, доводи захисника ОСОБА_5 про наявність підстав для висновку про упередженість слідчого судді ОСОБА_6 ґрунтуються на припущеннях, тобто не можуть розглядатися як обґрунтовані та вказувати на наявність у слідчого судді будь-яких зв'язків, прихильності чи упередженості щодо сторін кримінального провадження.
Таким чином, наведене захисником не створює сумнівів щодо неупередженості суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 80, 81, 82 КПК України, суд
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_5 про відвід слідчого судді ОСОБА_6 від участі у розгляді клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 120 211 001 000 030 91 від 07.08.2021 (справа № 761/7520/22, провадження № 1-кс/761/4269/2022) відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1