Справа № 444/826/22
Провадження № 3/444/455/2022
12 травня 2022 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Олещук М. М., розглянувши справу у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Жовква Львівської області про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділу прикордонної служби “Рава-Руська”, 7 прикордонний Карпатський загін, Рава-Руської об'єднаної територіальної громади Львівського району Львівської області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця країни Грузія м.Марніулі, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 виданий 05.03.2020 року, орган що видав 6323, реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено,-
за ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 29.04.2022 року приблизно о 20 год. 00 хв., в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Рава-Руська» під час проходження прикордонного контролю на виїзд з України в Республіку Польща пред'явив на посвідчення особи на повернення в Грузію серії GG0150554 виданий 29.04.2022 року на ім'я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час додаткового вивчення питання щодо наявності законних підстав для перетинання державного кордону України було встановлено, що особа є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 виданий 05.03.2020 року, орган що видав 6323, на установчі дані громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тому наявність паспорта громадянина України ОСОБА_3 є порушенням, який відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про громадянство України" у правових відносинах з Україною визнається лише громадянином України, чим своїми діями ОСОБА_1 порушив порядок перетинання державного кордону громадянами України, передбачений ст.ст. 2, 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», п.2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою КМ України від 27.01.1995 року №57, тобто вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив. В матеріалах справи наявна письмова заява від ОСОБА_1 , в якій останній просить розгляд справи проводити за його відсутності (арк.спр.9).
Відповідно до ст.268 КУпАП, явка правопорушника в судове засідання за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП не є обов'язковою. А тому, вважаю за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, стверджується зібраними доказами, які знаходяться в матеріалах справи, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 238679 від 29.04.2022 року;
- рапортами військовослужбовців державної прикордонної служби України від 29.04.2022 року;
- копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 виданий 05.03.2020 року, орган що видав 6323, дійсний до 05.03.2030 року;
- копією паспорта громадянина Грузії серії НОМЕР_2 виданий 29.04.2022 року на ім'я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 29.04.2022 року, які знаходяться в матеріалах справи, та згідно з якими останній пояснив, що на вимогу прикордонника ним надано паспорти.
Відповідно до ст.4 Конституції України, в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
Із Витягу з постанови КМУ від 27.01.1995 року №57 "Про затвердження правил перетинання державного кордону громадянам" встановлено, що ці Правила з урахуванням вимог Законів України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну", "Про державний кордон України" і "Про Державну прикордонну службу України", Митного кодексу України, інших законодавчих актів України визначають порядок перетинання громадянами України державного кордону. Перетинання громадянами України (далі - громадянами) державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон (далі - пункти пропуску) за документами на право виїзду з України і в'їзду в Україну: паспорт громадянина України для виїзду за кордон (загальногромадянський закордонний паспорт); дипломатичний паспорт; службовий паспорт; проїздний документ дитини; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу.
Оскільки початком здійснення прикордонного контролю є момент подання особою паспортного документу для перевірки, факт надання громадянином України паспортного документу громадянина іноземної держави кваліфікується як спроба незаконного перетинання державного кордону України, так як даний документ не може вважитися відповідним, тобто адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 204-1 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП правильно, так як він вчинив незаконну спробу перетинання державного кордону України без відповідних документів.
Призначаючи вид та міру стягнення правопорушника, враховую характер скоєного правопорушення, дані про особу правопорушника, який до адміністративної відповідальності притягається вперше, його майновий стан.
Обставин, які б обтяжували або пом'якшували відповідальність правопорушника судом не встановлено.
Санкція ч.1 ст.204-1 КУпАП передбачає стягнення у виді штрафу або адміністративний арешт.
Згідно з ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
З врахуванням наведеного, місця, способу вчинення правопорушення, відношення правопорушника до вчиненого ним правопорушення, приходжу до переконання, що до правопорушника належить застосувати адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою він притягається до адміністративної відповідальності, а саме, у виді штрафу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір” з останніми змінами та доповненнями, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік" становить 2481, 00 грн., а тому з правопорушника в користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп.
Керуючись статтями 40-1, ч.1 ст.204-1, 283, 284, 287, 294, 307, 308, 310 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп. в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця країни Грузія м.Марніулі, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 виданий 05.03.2020 року, орган що видав 6323, реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено) 496 /чотириста дев'яносто шість/ грн. 20 коп. судового збору, який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя: Олещук М. М.