Справа № 442/2074/22
Провадження № 1-в/442/122/2022
11 травня 2022 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
представника адміністрації - ОСОБА_4 ,
засудженого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дрогобицького міськрайсуду Львівської області в режимі відеоконференції з ДУ «Дрогобицька виправна колонія (№40)» заяву щодо умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з спеціальною середньою освітою, неодруженого, до арешту не працююючого, раніше не судимого;
засудженого: 15.09.2017 Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч.3 ст.187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, згідно ч.5 ст.72 КК України зараховано час попереднього ув'язнення з 13.10.2016 по 19.06.2017 включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18.06.2018 згідно ч.5 ст.72 КК України зараховано час попереднього ув'язнення 20.06.2017 (один) день з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Ухвалою Дрогобицького міськрайсуду Львівської області від 26.12.2019 згідно ч.5 ст.72 КК України зараховано час попереднього ув'язнення з 20.06.2017 по 17.11.2017 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, -
До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області надійшла заява засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення.
Адміністрацією ДУ «Дрогобицька виправна колонія №40» надано матеріали особової справи засудженого №1-б-18.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 свою заяву підтримав та пояснив, що має намір допомагати своїй матері, якій 63 роки. У нього ще є п'ятеро рідних братів та сестер, але вони всі за кордоном, тому немає кому надати матері допомогу.
Представник адміністрації ДВК №40 - ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо вирішення заяви поклалася на думку суду.
Прокурор ОСОБА_3 заперечив щодо умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_5 , вважаючи таке клопотання передчасним.
З матеріалів особової справи засудженого встановлено, що він вчинив особливо тяжкий умисний злочин. Йому призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі. На даний час невідбутими залишились 03 місяці 28 днів позбавлення волі.
Суд врахує особу засудженого, з оглянутої характеристики якого встановлено, що ОСОБА_5 з 13.10.2016 відбуває покарання в місцях попереднього ув'язнення та місцях позбавлення волі, за весь цей час до дисциплінарної відповідальності притягувався 6 разів (станом на 11.05.2022 стягнення погашено), 5 разів заохочувався. 24.06.2021 постановою начальника установи переведений до дільниці соціальної реабілітації. Працевлаштований на контрагентському об'єкті ФОП « ОСОБА_6 », до роботи відноситься сумлінно. Дотримується правил санітарії та гігієни, намагається утримувати у чистоті та порядку спальне місце та при ліжкову тумбочку, має охайний зовнішній вигляд. Не приділяє уваги необхідності дбайливого ставлення до майна установи і предметів якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснення за ними належного догляду. До виконання передбачених законом вимог персоналу ставиться задовільно. До виконання робіт по благоустрою ставиться задовільно. Участі у проведенні виховних заходів, які проводяться в установі не приймає. Бере участь в реалізації програми диференційованого виховного впливу «Фізкультура і спорт». Бере участь у самодіяльних організаціях засуджених.
Вину у скоєному злочині визнає частково. Процесуальні витрати за проведення судово-дактилоскопічної та судово-балістичної експертиз в сумі 1055,52 грн. не відшкодував.
Беручи до уваги викладене, суд вважає, що поведінка засудженого не може свідчити про його готовність до самокерованої правослухняної поведінки, зважаючи зокрема на те, що протягом усього часу відбування покарання останній як аохочувався фактично перед часом настання заохочувальних норм, так і допускав порушення режиму відбування покарання, в тому числі і злісні порушення режиму відбування покарання.
Згідно положень п. 17 постанови Пленуму ВСУ від 26.04.2002 № 2 суду слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування
Статтею 81 КК України передбачено, що до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений довів своє виправлення і після фактичного відбуття засудженим не менше двох третіх строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Статтею 537 КПК України передбачено, зокрема, що умовно - дострокове звільнення від відбування покарання відповідно до вимог ст. 81 КК України застосовується суддею районного (міського) суду за місцем відбуття покарання засудженим за спільним поданням органу, що відає відбуванням покаранням, і спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх, а також за клопотанням (заявою) засудженого, його адвоката чи захисника.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. За змістом даної норми умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є правом, а не обов'язком суду.
Згідно з кримінально-процесуальним законодавством умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливо лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Суд звертає увагу, що основним критерієм умовно - дострокового звільнення від відбування покарання є не тільки відбуття певної частини покарання, що в даному випадку становить 2/3 від терміну покарання, а й ставлення до праці й сумлінна поведінка, ставлення до скоєного злочину, участь в суспільно-корисному житті колонії, програмах диференційованого впливу, відшкодування завданих злочином збитків. Стаття 81 КК України не містить імперативної вказівки на її застосування, а носить рекомендаційний характер і застосовується судом за наявності усіх умов, передбачених даною статтею, і доказів того, що засуджений дійсно заслуговує на застосування до нього умовно-дострокового звільнення. Судом не отримано належного переконання про наявність у поведінці засудженого позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Керуючись ст.81 КК України, ст.107 КВК України, п.2 ч.1 ст.537 КПК України, суд, -
Відмовити засудженому ОСОБА_5 в умовно-достроковому звільненні.
Ухвала підлягає оскарженню до Львівського апеляційного суду впродовж семи днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлено 13.05.2022.
Суддя ОСОБА_1