Справа № 308/170/22
12 травня 2022 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Шепетко І.О.,
за участі секретаря судових засідань Киніва О.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Перша Ужгородська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту нікчемним,-
Позивач ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 (зареєстроване місцепроживання: АДРЕСА_2 ), третя особа без самостійних вимог Перша нотаріальна контора (місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 47, код ЄДРПОУ 02884026) про визнання заповіту, посвідченого 01.04.2003, нікчемним, з підстав невідповідності його закону.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що 01.03.2004 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до державного нотаріуса Першої ужгородської нотаріальної контори Ластівки А.В., де склали заповіт, зареєстрований в реєстрі №3-630. Вданому заповіті вони заповіли свою квартиру за адресою: АДРЕСА_3 - ОСОБА_2 .
Після того як ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , державним нотаріусом Першої ужгородської нотаріальної контори Ластівкою А.В., 03.07.2013 була накладена заборона за реєстровим номером 3-462 на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 згідно заповіту.
В подальшому, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишила заповіт, який був посвідчений 14.05.2018 та зареєстрований в реєстрі за №456 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Олійник Л.Є. В даному заповіті ОСОБА_4 все своє майно заповіла ОСОБА_1 .
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 05.01.1998 квартира за адресою АДРЕСА_3 , належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яку було приватизовано згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Оскільки безоплатна приватизація житлової площі за своїм правовим змістом не може вважатись придбанням майна за рахунок заробітку (доходу)подружжя, отже майно, набуте шляхом безоплатної приватизації, не може вважатись спільним майном подружжя, а тому спільний заповіт подружжя відповідно до частини другої статті 215 ЦК України є нікчемним з моменту його вчинення.
Представником відповідача до суду надано відзив, в якому він повідомив, що в провадженні Ужгородського міськрайонного суду перебуває цивільна справа №308/17027/21 в якій ОСОБА_2 просить визнати його спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 та після смерті ОСОБА_4 за заповітом подружжя від 01.03.2004, посвідченого державним нотаріусом Першої ужгородської державної нотаріальної контори Ластівка А.В.; надати додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 тривалістю 3 місяці; застосувати наслідки нікчемності правочину, а саме заповіту ОСОБА_4 в частині майна, яке заповідалося ОСОБА_2 згідно заповіту подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 01.03.2004 і розпорядитися яким після смерті ОСОБА_3 . ОСОБА_4 не мала права.
Зазначає, що спірна квартира є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки зазначена квартира була приватизована у спільну власність як така, що нажита під час шлюбу.
В підготовче судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про об'єднання даної справи зі справою за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Єгер Наталії Дмитрівни, приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Олійник Любові Євгенівни, треті особи Першої ужгородської державної нотаріальної контори, відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, визнання спадкоємцем, застосування наслідків нікчемності правочину, з підстав наведених у відзові. Покликається на те, що фактично, дана позовна заява є по суті зустрічним позовом, оскільки вимоги є взаємопов'язані.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає можливим провести підготовче засідання без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані копії доказів, приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст.188ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Згідно з ч. 3 ст.188ЦПК України об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст.188ЦПК України про об'єднання справ в одне провадження, роз'єднання позовних вимог, про відмову в об'єднанні справ в одне провадження суд постановляє ухвалу.
Справи, що перебувають у провадженні суду, в разі об'єднання їх в одне провадження, передаються на розгляд судді, який раніше за інших суддів відкрив провадження у справі.
Відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції"позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову.
Відповідно до ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Частиною 1 статті 2ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що наведені вище справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, підсудні Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області, предмети спору між сторонами в даних справах пов'язані між собою підставами виникнення та поданими доказами, спільний їх розгляд є доцільним, задоволення одного позову може виключити повністю або частково задоволення іншого позову, з метою виконання завдань цивільного судочинства, повного та всебічного розгляду цивільних справ № 308/17027/21 та №308/170/22, з метою економії процесуального часу учасників даних справ, суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника відповідача та вважає за необхідне передати цивільну справу № 308/170/22 для вирішення питання про об'єднання в одне провадження зі справою №308/17027/21, оскільки провадження у ній відкрито раніше порівняно з даною справою.
При цьому, перевіркою КП «Д-3» встановлено, що по обидвом справам триває підготовче судове засідання та розгляд справи по суті ще не розпочався.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2,188,193, 258-261 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника відповідача - задовольнити.
Справу № 308/170/22 передати судді, в провадженні якого перебуває цивільна справа 308/17027/21 для вирішення питання про об'єднання в одне провадження зі справою №308/17027/21.
Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому статтею 261 ЦПК України.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя: І.О. Шепетко