Справа № 308/3392/22
11.05.2022 місто Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , володільця майна - ОСОБА_3 , представника володільців майна - адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.03.2022, у рамках кримінального провадження № 12022071160000135, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.03.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 246, ч. 2 ст. 364 КК України,
Адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.03.2022, у рамках кримінального провадження № 12022071160000135, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.03.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 246, ч. 2 ст. 364 КК України.
В обґрунтування клопотання адвокат посилається на те, що 30.03.2022 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 308/3392/22 розглянуто клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 про арешт тимчасово вилученого майна, вилучення та перевірка у якому здійснюється у рамках об'єднаного кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12022071160000135 від 07.03.2022, за правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 246 КК України.
За результатом розгляду зазначеного клопотання прокурора, з метою збереження речових доказів, ухвалою слідчої судді накладено арешт на тимчасово вилучене майно із забороною його користування, розпорядження та відчуження, а саме:
лісопродукцію у кількості 16 (шістнадцяти штук) свіжозрубаних стовбурів породи «Ялина» категорії «А» довжиною 6 метрів кожна, яку передано на відповідне зберігання під розписку заступнику директора ДП «Брустурянське ЛМГ» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 ;
транспортний засіб - вантажний автомобіль марки «Урал - 432001» (спеціалізований лісовоз), номер шасі - НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , згідно з свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_3 , власником якого є приватне підприємство «Куцин», адреса: Закарпатська область, Тячівський район, смт. Усть-Чорна, вул. Чорнопотіцька, 14, що передано на відповідне зберігання під розписку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_2 ;
причіп-розпуск-Е марки ТМЗ-802, номер рами НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_5 , згідно з свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_6 власником якого є ОСОБА_9 , мешканець АДРЕСА_3 , який передано на відповідне зберігання під розписку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_2 ;
лісопродукції породи «Ялина», яка була завантажена на причіп д.н.з. НОМЕР_5 у кількості 81 стовбури загальним об'ємом 27 м.куб. на загальну суму 86400 грн.;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Урал - 432001», д.н.з. НОМЕР_2 , серія НОМЕР_3 ;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу причіп-розпуск-Е марки ТМЗ-802, д.н.з. НОМЕР_5 , серія НОМЕР_6 ;
товарно-транспортну накладну ФОП ОСОБА_6 від 07.03.2022;
накладну без № ФОП ОСОБА_6 від 07.03.2022;
товарно-транспортну накладну серії ЗКВ № 182384 від 04.03.2022;
товарно-транспортну накладну серії ЗКВ № 182341 від 11.02.2022.
Зазначає, що як вбачається із змісту ухвали слідчої судді від 30.03.2022, постановою прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 від 09.03.2022 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022071160000135 від 07.03.2022 лісопродукцію породи «ялина», яка була завантажена на причіп д.н.з. НОМЕР_5 , у кількості 81 стовбури, загальним об'ємом 27 м.куб., на загальну суму 86400 грн.; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Урал-432001», д.н.з. НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу причіп-розпуск-Е марки ТМЗ-802, серії НОМЕР_6 .
Прокурор у клопотанні до суду і слідчий суддя у постановленій ухвалі зазначали, що тимчасово вилучене під час огляду 08.03.2022 та арештоване майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, і що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує правову підставу для арешту майна, що воно є доказом злочину та зберегло на собі його сліди, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та беручи до уваги, що стороною обвинувачення доведено наявність достатність підстав для накладення арешту на вказане майне, слідчий суддя дійшов до переконання про обґрунтованість та задовольнив внесене клопотання прокурора з підстав, визначених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Власники тимчасово вилученого майна ОСОБА_6 та ОСОБА_3 чи їхній захисник - адвокат ОСОБА_4 , який діяв в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , не були присутніми у судовому засіданні під час розгляду клопотання прокурора про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, але адвокатом до суду було подано письмове пояснення, у якому адвокат зазначав, що не заперечують щодо накладення арешту на лісопродукцію у кількості 16 шт., яку виявив при дорозі ОСОБА_7 , оскільки відношення до неї не мають, а щодо транспортних засобів та свідоцтв про їх реєстрацію просив не накладати арешт, хоча б у частині заборони користуватися цим майном, оскільки транспортний засіб використовуються для здійснення законної підприємницької діяльності ПП « ОСОБА_10 » та щоб у складних умовах воєнного стану у державі не було перешкод у здійсненні законної підприємницької діяльності, щоб була можливість виплачувати заробітну плату найманим працівникам, а також сплачувати податки.
Що стосується належної ФОП ОСОБА_6 лісопродукції та товарно-транспортних накладних до неї було висловлено прохання відмовити у накладенні арешту та повернути їх власнику, оскільки як лісопродукція, так і документи неодноразово оглянуто слідчим, з документів виготовлено копії, будь-якого процесуального документу про тимчасове вилучення товарно-транспортних накладних не складалося взагалі, законність походження лісопродукції у процесі досудового слідства перевірено та підтверджено пред'явленими документами, зберігання лісопродукції протягом певного часу на відкритій місцевості призводить до втрати її товарної вартості і завдасть ОСОБА_6 матеріальної шкоди, а також перебування її під арештом позбавить можливості виплачувати заробітну плату найманим працівникам, яких у ФОП ОСОБА_6 є шість осіб та сплачувати необхідні податки, будь-яких процесуальних слідчих дій стосовно тимчасово вилученого і арештованого майна не проводиться, не призначено і не проводиться будь-яких експертиз стосовно цього майна і документів.
Що стосується вилучених від ОСОБА_6 товарно-транспортних накладних ЗКВ № 182384 від 04.03.2022 та ЗКВ № 182341 від 11.02.2022, що оформлені на ім'я ФОП ОСОБА_11 , то ці документи ОСОБА_6 повинен був передати власникові, але на місці огляду, у темну пору доби, він помилково дістав їх з робочої сумки разом з іншими своїми документами, вже у руках слідчого помітив що це не ті надав документи, просив їх повернути, на що отримав відповідь, що отримає їх наступного дня, як принесе інші свої документи. Наступного дня слідчий Тячівського РВП пояснив, що об'єктивно не має можливості повернути ті товарно-транспортні накладні, оскільки разом з усіма іншими матеріалами справу передано для подальшого розслідування слідчому ДБР.
Як зазначено в ухвалі, на обґрунтування заявленого клопотання прокурор зазначав, що відповідно до показань свідка ОСОБА_3 , які останній надав 15.03.2022, він не здійснював оплату ФОП ОСОБА_6 за деревину, яку вилучено під час зупинки автомобіля і її огляду у процесі перевезення водієм ПП «Куцин» ОСОБА_12 від ФОП ОСОБА_6 до території складу ПП « ОСОБА_10 ». У цій частині таке твердження відповідає дійсності, але і ФОП ОСОБА_6 , і представник ПП «Куцин» ОСОБА_3 пояснили, що на купівлю-продаж лісодеревини між ними було укладено письмовий договір і вони домовилися, що після прийняття лісодеревини по її кількості і якості буде проведено оплату, але лісодеревину вилучено у процесі її перевезення, а відтак і не могло мати місця оплати. Законність придбання лісодеревини ФОП ОСОБА_6 підтверджено як аукціонними сертифікатами, так і товарно-транспортними накладними про її відпуск від ДП «Брустурянське ЛМГ», а також і перевіркою із сторони обвинувачення даних бухгалтерії ДП «Брустурянське ЛМГ» про оплату з боку ФОП ОСОБА_6 відпущеної йому лісодеревини.
Адвокат вказує, що на час подання даного клопотання стороною обвинувачення не здобуто доказів, які би вказували на вчинення кримінального правопорушення у частині, що стосується придбання ФОП ОСОБА_6 лісодеревини в ДП «Брустурянське ЛМГ», відчуження її на користь ПП « ОСОБА_10 » та перевезення водієм ПП «Куцин» ОСОБА_12 від ФОП ОСОБА_6 до ПП «Куцин», не оголошено підозри жодній особі, які причетні до придбання, відпуску та перевезення лісопродукції породи «ялина», яка була завантажена на автомобіль «Урал-432001», д.н.з. НОМЕР_2 , з причіпом д.н.з. НОМЕР_5 , у кількості 81 стовбури, загальним об'ємом 27 м.куб., на загальну суму 86400 грн. і була тимчасово вилучена та за ухвалою слідчого судді арештована і при продовженні арешту викликає явний сумнів у дотримані стороною обвинувачення принципів розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, врахування наслідків арешту майна для інших осіб, що прямо передбачено положеннями ч. 2 ст. 173 КПК України, якими також передбачено, що навіть у разі задоволення клопотання про арешт майна суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна і зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Як зауважує адвокат, соціально-політична та економічна ситуація в державі у зв'язку з повномасштабним збройним вторгненням рф на територію України, звернення у зв'язку з цим керівництва держави, в тому числі до малого та середнього бізнесу, спонукають до активізації підприємницької діяльності та покращення показників економічної діяльності, а подальший арешт зазначеного у клопотанні майна, в тому числі у частині користування ним, очевидно обмежує законну підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_6 та ПП « ОСОБА_10 ».
З урахуванням наведеного, адвокат просить постановити ухвалу суду, якою скасувати арешт на вищевказане тимчасово вилучене майно із забороною його користування, розпорядження та відчуження.
Адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав клопотання про скасування арешту майна та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у поданому клопотанні, з чим також погодився ОСОБА_3 .
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив в частині скасування арешту, накладеного на лісопродукцію та накладні, зауваживши, що на даний час триває досудове розслідування у даному кримінальному провадженні та потреба в арешті цього майна не відпала. Щодо скасування арешту майна, а саме у частині користування транспортного засобу та причепу, прокурор не заперечив.
Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши учасників судового процесу, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
Статтями 7, 16 КПК України передбачено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Натомість при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює доводи клопотання в частині обґрунтованості підстав для скасування раніше накладеного арешту.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Під час розгляду даного клопотання слідчим суддею встановлено, п'ятим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022071160000135, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.03.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 246, ч. 2 ст. 364 КК України.
Досудове розслідування розпочато за фактом того, що 07.02.2022, приблизно о 21.00 год., до Тячівського РВП надійшло повідомлення про те, що на дорозі в с. Лопухів виявлено не обліковану деревину. Під час патрулювання інспектором СРПП ВПД № 1 Тячівського РВП по вул. Верховинській в с. Лопухів було зупинено вантажний автомобіль марки «Урал», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця с. Калини, який був завантажений деревиною породи «ялина». Під час перевірки документів виникли сумніви в законності походження деревини. Крім того, 07.03.2022, приблизно о 21.00 год., на дорозі поблизу с. Лопухів співробітниками Тячівського РВП зупинено вантажний транспортний засіб д.н.з. НОМЕР_2 , з лісопродукцією - стовбури свіжо спиляні довжиною м кожний категорії «А» породи ялина. Під час огляду товарно-супровідних документів водієм представлено документи щодо походження лісоматеріалів, оформлених минулими датами, не пов'язані з подією перевезення. Крім того, встановлено, що поряд з описаним транспортним засобом на відстані близько 700 м від нього виявлено значну кількість аналогічних лісоматеріалів, що вказує на системність протиправних дій працівників ДП «Брустурянське ЛМГ».
З протоколу огляду місця події від 08.03.2022 вбачається, що слідчим СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_13 на території дороги в с. Лопухів, урочище «Сурдук», на відстані 50 метрів від сміттєзвалища в напрямку смт. Усть-Чорна Тячівського району Закарпатської області, на правому узбіччі виявлено стовбури дерев свіжозрубаних, які розташовані перпендикулярно до проїзної частини дороги. Під час огляду встановлено 6 стовбурів породи «Ялина» довжиною 6 метрів категорії «А», із наступними діаметрами 1) 25 см, 2) 32 см, 3) 30 см, 4) 31 см, 5) 29 см, 6) 32 см. Приблизно ще на відстані 100 метрів так само аналогічно розташовано 5 сироростучих стовбурів свіжозрубані категорії «А» із наступними розмірами 1) 39 см, 2) 40 см, 3) 42 см, 4) 40 см, 5) 39 см. У подальшому, проїхавши на автомобілі 700 метрів, в напрямку Кедринського лісництва на правому узбіччі на березі річки на відстані 400 метрів виявлено 5 стовбурів діаметром 1) 29 см, 2) 32 см, 3) 35 см, 4) 39 см, 5) 18 см, довжиною кожна 6 метрів. Зазначені 16 стовбурів дерев породи «ялина» категорії «А» довжиною 6 метрів під час огляду вилучено.
Постановою слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_14 від 08.03.2022 вилучену лісопродукцію - 16 (шістнадцять штук) свіжозрубаних стовбурів породи «Ялина» категорії «А» довжиною 6 метрів кожна, визнано речовими доказами та передано на відповідне зберігання під розписку заступнику директора ДП «Брустурянське ЛМГ» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , до моменту вирішення питання по суті в суді або прийняття кінцевого рішення в матеріалах досудового розслідування.
Крім того, згідно з протоколом огляду місця події від 08.03.2022 слідчим СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_13 за адресою: с. Нересниця, вул. Грушевського, 160, Тячівського району Закарпатської області, на підставі згоди водія ОСОБА_15 , здійснено огляд автомобіля марки «Урал», моделі «432001» д.н.з. НОМЕР_2 , та причепу-розпуск-Е марки «ТМЗ-802», д.н.з. НОМЕР_5 , який завантажено свіжозрубаними деревами породи «ялина» у загальній кількості 81 стовбури, загальним об'ємом 27 м.куб., з відповідним описом їх розмірів. Також водієм ОСОБА_12 надано для огляду ТТН серії ЗКВ № 182341 від 11.02.2022 та серії ЗКВ № 182384 від 04.03.2022, накладну від 07.03.2022, товарно-транспортну накладну ФОП ОСОБА_6 від 07.03.2022 та накладну без номеру ФОП ОСОБА_6 від 07.03.2022. Разом з тим, оглянуто свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Урал-432001», д.н.з. НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу причіп-розпуск-Е марки ТМЗ-802, д.н.з. НОМЕР_5 , серії НОМЕР_6 . Зазначену деревину разом з документами, транспортний засіб та причіп, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу під час даного огляду вилучено.
Постановою слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_14 від 08.03.2022 визнано речовими доказами транспортний засіб - вантажний автомобіль марки «Урал - 432001» (спеціалізований лісовоз), номер шасі - НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , згідно з свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_3 власником якого є приватне підприємство «Куцин», адреса: Закарпатська область, Тячівський район, смт. Усть-Чорна, вул. Чорнопотіцька, 14, та причіп-розпуск-Е марки ТМЗ- 802, номер рами НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_5 , згідно з свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_6 , власником якого є ОСОБА_9 , мешканець АДРЕСА_3 , на який завантажено лісопродукція, а саме: деревина породи «Ялина» у кількості 81 стовбури загальним об'ємом 27 м.куб. на загальну суму 86400 грн., яку передано на відповідне зберігання під розписку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_2 , яке було вилучено від водія у ПП « ОСОБА_3 » ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_4 , до моменту вирішення питання по суті в суді або прийняття кінцевого рішення в матеріалах досудового розслідування.
Постановою прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 від 09.03.2022 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022071160000135 від 07.03.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 246, ч. 2 ст. 364 КК України: лісопродукцію породи «Ялина», яка була завантажена на причіп д.н.з. НОМЕР_5 у кількості 81 стовбури загальним об'ємом 27 м.куб. на загальну суму 86400 грн.; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Урал - 432001», д.н.з. НОМЕР_2 , серія НОМЕР_3 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу причіп-розпуск-Е марки ТМЗ-802, д.н.з. НОМЕР_5 , серія НОМЕР_6 ; товарно-транспортну накладну ФОП ОСОБА_6 від 07.03.2022; накладну без № ФОП ОСОБА_6 від 07.03.2022; товарно-транспортну накладну серії ЗКВ № 182384 від 04.03.2022; товарно-транспортну накладну серії ЗКВ № 182341 від 11.02.2022.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.03.2022 задоволено клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у рамках кримінального провадження № 12022071160000135, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.03.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 246, ч. 2 ст. 364 КК України. Накладено арешт на майно, що вилучено 08.03.2022 під час проведення огляду, із забороною його користування, розпорядження та відчуження, а саме:
лісопродукцію у кількості 16 (шістнадцяти штук) свіжозрубаних стовбурів породи «Ялина» категорії «А» довжиною 6 метрів кожна, яку передано на відповідне зберігання під розписку заступнику директора ДП «Брустурянське ЛМГ» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 ;
транспортний засіб - вантажний автомобіль марки «Урал - 432001» (спеціалізований лісовоз), номер шасі - НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , згідно з свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_3 , власником якого є приватне підприємство «Куцин», адреса: Закарпатська область, Тячівський район, смт. Усть-Чорна, вул. Чорнопотіцька, 14, що передано на відповідне зберігання під розписку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_2 ;
причіп-розпуск-Е марки ТМЗ-802, номер рами НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_5 , згідно з свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_6 власником якого є ОСОБА_9 , мешканець АДРЕСА_3 , який передано на відповідне зберігання під розписку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_2 ;
лісопродукції породи «Ялина», яка була завантажена на причіп д.н.з. НОМЕР_5 у кількості 81 стовбури загальним об'ємом 27 м.куб. на загальну суму 86400 грн.;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Урал - 432001», д.н.з. НОМЕР_2 , серія НОМЕР_3 ;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу причіп-розпуск-Е марки ТМЗ-802, д.н.з. НОМЕР_5 , серія НОМЕР_6 ;
товарно-транспортну накладну ФОП ОСОБА_6 від 07.03.2022;
накладну без № ФОП ОСОБА_6 від 07.03.2022;
товарно-транспортну накладну серії ЗКВ № 182384 від 04.03.2022;
товарно-транспортну накладну серії ЗКВ № 182341 від 11.02.2022.
За змістом вказаної ухвали слідчий виходив з наявність сукупності розумних підозр вважати, що зазначене у клопотанні майно, що було вилучено 08.03.2022 під час проведення огляду, є доказом злочину та зберегло на собі його сліди, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, стороною обвинувачення доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане майно, а тому дійшов до переконання про обґрунтованість та задоволення внесеного клопотання з підстав, визначених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні злочину.
Слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні майно, що було вилучено 08.03.2022 під час проведення огляду, та на яке накладено арешт, має доказове значення. Для проведення ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку, передбаченому ст. ст. 170-174 КПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, тому доводи представника заявника про не оголошення підозри слідчим суддею не приймаються до уваги.
Слідчий суддя враховує зазначені положення закону та обставини кримінального провадження, а саме ті, що існує необхідність у забезпеченні доказів, шляхом арешту майна, яке у встановленому законом порядку визнано речовими доказами та відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.
Крім того, при вирішенні питання про скасування арешту майна, слідчий суддя також бере до уваги той факт, що в даному випадку обмеження права власності (володіння) є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження.
При накладенні арешту на транспортний засіб та причіп, які визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, слідчим суддею, з огляду на дані досудового розслідування, було встановлено наявність достатніх правових підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Тобто, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Обставини, викладені адвокатом у клопотанні, не є такими, що унеможливлюють застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому такі твердження не можуть бути підставою для скасування арешту майна.
Беручи до уваги, що однією із засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, та з огляду на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, слідчий суддя вважає, що доводи клопотання про скасування арешту не містять належного обґрунтування, яке б надало слідчому судді підстави дійти висновку, що необхідність накладення арешту на майно на теперішній час відпала або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, підстав вважати ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.03.202 необґрунтованою немає, адвокатом не доведено, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, відпала потреба, у зв'язку з чим у задоволенні поданого клопотання про скасування арешту майна слід відмовити.
При цьому доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, заявником та його представником не надано і слідчим суддею у судовому засіданні не встановлено.
Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що заявник не позбавлений процесуальної можливості повторно ініціювати питання скасування арешту майна, попередньо долучивши відповідні матеріали, якими правова позиція заявника буде підтверджуватися, в тому числі щодо того, що відпала необхідність в вказаному заході забезпечення у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.03.2022, у рамках кримінального провадження № 12022071160000135, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.03.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 246, ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали 13 травня 2022 року о 16 год. 00 хв.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1