Справа № 522/14073/14-ц
Провадження № 2-п/522/62/22
11 травня 2022 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2014 року у справі № 522/14073/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по аліментам, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань та додаткових витрат на дитину, -
09 грудня 2014 року Приморським районним судом м. Одеси ухвалено заочне рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по аліментам, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань та додаткових витрат на дитину.
ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із заявою про перегляд указаного заочного рішення.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення із заявою про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2014 року у справі № 522/14073/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по аліментам, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань та додаткових витрат на дитину та залишено без розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2014 року у справі № 522/14073/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по аліментам, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань та додаткових витрат на дитину.
Постановою Одеського апеляційного суду від 08 квітня 2022 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2021 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Заява про перегляд заочного рішення за змістом і формою повинна відповідати вимогам статті 285 Цивільного процесуального кодексу України.
За змістом положень ч. 6 ст. 285 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.
У заяві про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору за подання цієї заяви, посилаючись на те, що на підставі підроблених документів, поданих ОСОБА_2 , Приморським районним судом м. Одеси було винесено рішення, на підставі якого було обмежено його конституційні права та що на теперішній час він позбавлений права заробляти собі на життя та вільно пересуватися за межі України (не може працевлаштуватися моряком або водієм).
До заяви додав копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, згідно з якою за період з 1 кварталу 2021 року по 2 квартал 2021 року інформація про доходи відсутня, копію довідки Суворовського районного центру зайнятості від 30.08.2021, відповідно до якої ОСОБА_1 перебуває на обліку як безробітний в Суворовському РЦЗ (Одеський регіон) з 10 серпня 2021 року та копію довідки Пенсійного фонду про відсутність індивідуальних відомостей про ОСОБА_1 .
Вирішуючи клопотання щодо звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто, законом передбачено перелік умов, за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони, вправі звільнити особу від сплати судового збору.
Отже, єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору, розстрочення, відстрочення його сплати чи зменшення його розміру є врахування судом майнового стану сторони.
Вищезазначена норма закріплює дискреційне право суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Його реалізація не може призводити до порушення принципу процесуальної рівноправності сторін та знаходиться в безпосередній залежності від доведеності за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів обставин щодо того, що скрутне майнове становище особи не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі Kniat v. Poland ; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі Jedamskiand Jedamska v. Poland ).
Звертаючись до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 посилається те, що на підставі підроблених документів, поданих ОСОБА_2 , Приморським районним судом м. Одеси було винесено рішення, на підставі якого було обмежено його конституційні права та на теперішній час він позбавлений права заробляти собі на життя та вільно пересуватися за межі України (не може працевлаштуватися моряком або водієм).
До заяви додав копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, згідно з якою за період з 1 кварталу 2021 року по 2 квартал 2021 року інформація про доходи відсутня, копію довідки Суворовського районного центру зайнятості від 30.08.2021, відповідно до якої ОСОБА_1 перебуває на обліку в РЦЗ (Одеський регіон) як безробітний з 10 серпня 2021 року та копію довідки Пенсійного фонду про відсутність індивідуальних відомостей про ОСОБА_1 .
Проте, наведені обставини не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, не підтверджують з достовірністю скрутний майновий стан заявника, не свідчать про відсутність інших джерел доходів, відсутність у власності рухомого або нерухомого майна, цінних паперів, відсутність коштів на банківських рахунках тощо, а тому не є безумовною підставою для звільнення його від сплати судового збору. Крім того, довідка з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків містить відомості про відсутність інформації про доходи ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2021 року по 2 квартал 2021 року, а відтак не є належним доказом на підтвердження скрутного майнового стану особи, оскільки не містить відомостей про доходи особи за календарний рік, що передує року звернення до суду із заявою, як це передбачено п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Відтак, правові підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відсутні.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг.
Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).ого збору відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п.п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону ставки судового збору за подання до суду, зокрема, заяви про перегляд заочного рішення, яка подана фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року встановлено у розмірі 2 270 гривень.
Тому, сплаті заявником підлягає судовий збір у сумі 454 гривні.
Згідно з ч. 8 ст. 285 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаних недоліків.
Реквізити суду на оплату судового збору:
Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526 Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA268999980313111206000015758 Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Керуючись статтями 185, 285, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2014 року у справі № 522/14073/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по аліментам, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань та додаткових витрат на дитину - залишити без руху.
Встановити заявникові десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків поданої заяви.
У разі неусунення зазначених недоліків у встановлений строк заява вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Ю. Федчишена