Справа № 761/8334/22
Провадження № 1-кс/761/4700/2022
13 травня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , вивчивши матеріали скарги адвоката ОСОБА_2 на незаконне тримання під вартою ОСОБА_3 в порядку ст..206 КПК України,
В провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 в порядку ст. 206 КПК України про незаконне тримання під вартою ОСОБА_3 , посилаючись на те, що останній перебуває в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор» за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, у зв'язку з чим просить слідчого суддю звільнити останнього з-під варти.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 206 КПК України слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Частиною 2 ст. 206 КПК України встановлено, що якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Відповідно до ч. 3 ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Отже, законодавцем визначено, що постановлення слідчим суддею ухвали щодо негайної доставки до нього особи, яка позбавлена свободи, здійснюється лише в тому разі, якщо отримані слідчим суддею відомості створять у нього обґрунтовану підозру вважати, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності правових підстав для такого позбавлення.
За наслідками вивчення скарги адвоката ОСОБА_2 , поданої в порядку ст. 206 КПК України на незаконне тримання під вартою ОСОБА_3 , слідчим суддею не отримано відомостей, які б створювали обґрунтовану підозру вважати, що останній утримується під вартою за відсутності правових підстав для позбавлення свободи.
Так, постановою, винесеною в порядку ст. 615 КПК України керівником Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 08.04.2022 відносно підозрюваного ОСОБА_3 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком до 30 днів.
У подальшому 07.05.2022 керівником Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 винесено постанову про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 строком на 30 днів.
У свою чергу, положенням п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України встановлено, що у разі введення в Україні або окремих її місцевостях (адміністративній території) воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України та якщо відсутня об'єктивна можливість виконання у встановлені законом строки слідчим суддею повноважень щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого зокрема статтею 189 КК України, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні такого злочину, - такі повноваження виконує керівник відповідного органу прокуратури з урахуванням вимог глави 37 КПК України за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором.
Відповідно до ч.2 ст.615 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови керівника органу прокуратури про тримання під вартою, прийнятої відповідно до вимог та з урахуванням обставин, передбачених цією статтею, може бути продовжений до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до ч.4 ст. 615 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність керівника органу прокуратури, прийняті або вчинені на виконання повноважень, визначених частиною першою цієї статті, розглядаються слідчим суддею того суду, в межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - найбільш територіально наближеного до нього суду, що може здійснювати правосуддя, або іншого cуду, визначеного в порядку, передбаченому законодавством.
Указом Президента України № 64/20211 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні" з 05:30 25 квітня 2022 року строком на 30 діб (тобто до 25 травня).
Таким чином, за наявності постанови керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва про застосування та продовження щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні підстави вважати, що останній утримується під вартою без правових на те підстав.
Отже, аналізуючи зміст скарги, додані до неї матеріали слідчий суддя дійшов висновку про відсутність об'єктивних даних які б свідчили про наявність обґрунтованої підозри вважати, що ОСОБА_3 утримується під вартою без правових підстав.
У відповідності до частини 1 ст.9 КПК України, зокрема, слідчий суддя зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Таким чином, слідчий суддя, як і інші службові особи органів державної влади має діяти виключно в межах наданої компетенції.
Враховуючи викладене, з огляду на те, що адвокатом не порушується питання перед слідчим суддею в порядку ч. 4 ст. 615 КПК України про скасування зазначеного рішення прокурора, та за відсутності даних, що підозрюваний ОСОБА_3 на даний час без законних підстав утримується під вартою в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор», підстав для доставки його до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи та відповідно для задоволення скарги не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 206, 309 КПК України, слідчий суддя,
ухвалив:
Відмовити захиснику ОСОБА_2 у доставці ОСОБА_3 до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: