Справа № 761/7219/22
Провадження № 2-о/761/188/2022
13 травня 2022 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Печерська районна в м. Києві державна адміністрація, про встановлення факту проживання на час відкриття спадщини,-
У квітні 2022 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла зазначена заява.
Ухвалою судді від 28.04.2022 р. заяву залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.
У виконання ухвали судді від 28.04.2022 р. заявник надала уточну заяву про встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 з метою отримання та оформлення права на спадщину на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 .
Вивчивши матеріали заяви, суд вважає за необхідне направити справу для розгляду за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил територіальної підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорія справ.
Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07.02.2014 року до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права власності на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявления вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.
Поняття "позови, що виникають з приводу нерухомого майна» є ширшим, ніж поняття «позови, де предметом спору є нерухоме майно), а тому правило даної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.
Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.
При цьому, положення ч.1 ст.30 ЦПК України поширюються на справи, які розглядаються як в позовному провадженні, - так і в окремому провадженні.
Зі змісту уточненої заяви вбачається, що до складу спадщини входять майнові права спадкодавця на квартиру АДРЕСА_1 , яка розташована на території Печерського району м Києва, а тому в даному випадку застосуванню підлягають положення статті 30 ЦПК України.
Визнання особи спадкоємцем певної черги породжує у неї право на отримання спадкового майна у власність з одночасним усуванням від спадкування повністю або частково інших осіб, які також є спадкоємцями.
У даній справі справа виникла з приводу нерухомого майна, а відтак має розглядатися за місцезнаходженням майна. Такий висновок зробив ВС в постанові №489/2055/19, від 4 грудня 2019 р.
Відповідно п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України, якщо суддя вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, передає справу на розгляд іншому суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, передача справи на розгляд іншому суду здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
За таких обставин, враховуючи, що дана справа не підсудна Шевченківському районному суду м. Києва, суд постановляє ухвалу про передачу цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Печерська районна в м. Києві державна адміністрація, про встановлення факту проживання на час відкриття спадщини за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 4, 27, 30, 31, 32 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Печерська районна в м. Києві державна адміністрація, про встановлення факту проживання на час відкриття спадщини,- передати для розгляду за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
Ухвала суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Суддя: Осаулов А.А.
Повний текст ухвали складено 13.05.2022 року