Справа № 758/18269/21
13 травня 2022 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Казмиренко Л.В., розглянувши справу, яка надійшла з Державної податкової служби України Головного управління ДПС у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , керівника ТОВ «100000 ЕМ ЕЛ ДІ» (ЄДРПОУ 40790236),
за ч. 1 ст.163-1 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №3422/26-15-04-11-22 від 29 листопада 2021 року, при проведенні камеральної перевірки даних встановлено, що керівником ТОВ «100000 ЕМ ЕЛ ДІ» ОСОБА_1 порушено ведення податкового обліку з порушенням податкового законодавства, а саме: п.п.140.4.2 п.140.4 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), що відображено в акті перевірки від 10.11.2021 року №76/ж5/26-15-04-11 за період - вересень 2021 року,
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП як порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, відомості про місце проживання та місце реєстрації у протоколі відсутні, телефон перебуває поза зоною досяжності.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
За таких обставин, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні докази в їх сукупності, вважаю, що провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колектив, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, суд наголошує, що протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Однак, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , він не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у протоколі відсутні відомості про особу, відносно якої складено протокол, не зазначено місце проживання та реєстрації, відсутні дані про документ, який посвідчує особу та на підставі якого складався протокол, останній не містить підпису ОСОБА_1 , що свідчить про те, що останній не роз'яснювались процесуальні права, а тому вона була позбавлена можливості дати будь-які пояснення по суті правопорушення.
Відомостей про відмову особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підпису в протоколі не міститься.
У відповідності до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи вищенаведене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, а тому вважає, що провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 9, 163-1, 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя Л. В. Казмиренко