Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/11779/20
12 травня 2022 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12020100000000101 від 14.02.2020 року щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Радомишль Радомишльського району Житомирської області, громадянина України, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
встановив:
20 жовтня 2020 року в провадження Подільського районного суду м. Києва з Київської міської прокуратури надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100000000101 від 14.02.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
За протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 13.05.2021 року у зв'язку з відставкою судді ОСОБА_5 справу передано судді ОСОБА_1 .
ОСОБА_3 обвинувачується у порушенні Правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, яке вчинено за наступних обставин.
Так, ОСОБА_3 , 13.02.2020 року, приблизно о 20 год. 58 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки «Audi S4», н.з. НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині вулиці Кирилівської в напрямку Подільського узвозу у м. Києві, наближаючись до будинку № 89 із перевищенням максимально допустимої швидкості в населених пунктах понад 50 км/год., перевозив в якості пасажира ОСОБА_6 , яка перебувала на задньому пасажирському сидінні.
В цей час у зустрічному напрямку в межах своєї смуги рухався автобус марки «Богдан 09202», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , в салоні якого серед інших пасажирів перебували пасажири ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Під час руху ОСОБА_3 допустив порушення вимог п. 1.5, підпункту «б» п. 2.3, підпункту «а» п. 2.9 та п.п. 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху:
-п. 1.5 дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
-підпункт «б» п. 2.3 для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, правильно реагувати на її зміни, стежити за правильністю розміщення і кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом в дорозі;
- пункт «а» п. 2.9 водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;
- п. 12.1 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
- п. 12.4 у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху України зі сторони водія ОСОБА_3 виявились у тому, що він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, який впливає на увагу і реакцію водія, а також порушує його координацію, умисно та зухвало ігноруючи вимоги Правил дорожнього руху України, безвідповідально ставлячись до можливості настання негативних наслідків, розпочав керування технічно справним автомобілем марки «Audi S4», н.з. НОМЕР_1 , в процесі якого, рухаючись із перевищенням максимально допустимої швидкості в населених пунктах понад 50 км/год., нехтуючи застосуванням безпечних прийомів керування, наражаючи на небезпеку інших учасників дорожнього руху, усвідомлюючи, що своїми діями створив для себе умови, в яких позбавлений можливості уважно стежити за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати на її зміни, маючи об'єктивну можливість спостерігати за показниками спідометру та обрати відповідну швидкість руху, відволікся від керування транспортним засобом та в момент зміни дорожньої обстановки у вигляді виконання маневру об'їзду ліворуч стоячого трамвая, не зміг безпечно керувати транспортним засобом та здійснив зіткнення з автобусом марки «Богдан 09202», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 .
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажири автобуса марки «Богдан 09202» н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, а ОСОБА_9 отримала легке тілесне ушкодження. Пасажирка автомобіля марки «Audi S4», н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 отримала тілесне ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Так при зверненні за медичною допомогою 13.02.2020 року о 20 год. 59 хв. у ОСОБА_8 мало місце тілесні ушкодження: закрита травма правого гомілково-ступеневого суглобу: перелом латеральної (зовнішньої) та медіальної (внутрішньої) лодижек, перелом переднього краю великогомілкової кістки зі зміщенням уламків.
Вказане тілесне ушкодження, відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу. Характер та морфологія виявленого ушкодження свідчать про те, що воно утворилося внаслідок травматичної дії тупим предметом, що могло бути при транспортній травмі (травма в салоні транспортного засобу, який рухався, при зіткненні з перешкодою).
Також дані наданої медичної документації свідчать про те, що при зверненні за медичною допомогою 13.02.2020 року, о 20 год. 58 хв., у гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мали місце закрита черепно-лицева травма у вигляді струсу головного мозку, переломів лівої лицевої кістки, передньої та латеральної стінок лівої верхньощелепної пазухи, задньої стінки лівої верхньощелепної пазухи, латеральної стінки орбіти зліва, передньої стінки правої верхньощелепної пазухи, задньої стінки правої верхньощелепної пазухи з крововиливом в пазуху, кісток носу, носової перегородки, комірок решітчастого лабіринту, забійної рани верхньої губи.
Вказана закрита черепно-лицева травма відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу.
Порушення вимог пунктів п. 1.5, підпункту «б» п. 2.3, підпункту «а» п. 2.9 та п.п. 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та про закриття кримінального провадження щодо нього з підстав п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України та ст. 46 КК України у зв'язку з тим, що він з потерпілою ОСОБА_8 примирилися, повністю відшкодував шкоду, претензій до нього остання не має. Крім того повідомив, що цивільному позивачеві ТОВ «Д-М Київтранс» відшкодував розмір матеріальної шкоди. Розуміє наслідки звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, роз'яснені йому судом, не оспорює обставини, викладені у висунутому йому обвинуваченні, повністю визнає свою провину та наполягає на задоволенні клопотання.
Потерпіла ОСОБА_8 та її представник адвокат ОСОБА_10 в судове засідання не з'явились.
Від потерпілої ОСОБА_8 до суду надійшла заява, в якій остання зазначила, що з обвинуваченим примирилась, ОСОБА_3 відшкодував шкоду в повному обсязі, претензій до нього вона не має, тому не заперечує проти звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення на підставі ст. 46 КК України. Розгляд справи просила проводити за її відсутності.
Від директора ТОВ «Д-М Київтранс» надійшла заява, відповідно якої останній підтвердив, що ОСОБА_3 відшкодував розмір матеріальної шкоди, претензії до нього відсутні.
Прокурор в судовому засіданні не заперечує проти закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності з наведених вище підстав.
Заслухавши учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками до нього, інші матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.
Частиною 2 ст. 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Тому оскільки кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_3 13.02.2020 року, закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху від 16.02.2021 № 1231-IX» набрав законної сили 17.03.2021, суд застосовує редакцію до ст. 46 КК України саме на час вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до положень ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду (в редакції статті 46 КК України станом на час вчинення кримінального правопорушення 13.02.2020 року).
За змістом постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 р. "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності", примирення винної особи з потерпілим належить розуміти як акт прощення її ним в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів.
При цьому суд враховує висновки щодо застосування ст. 46 КК України, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №439/397/17.
Згідно п. 31 звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим базується, зокрема, на принципах гуманізму та економії кримінальної репресії.
Звільнення від кримінальної відповідальності з зазначених підстав є обов'язком суду.
При вирішенні клопотання суд враховує те, що ОСОБА_3 є особою раніше не судимою, обвинувачується у вчиненні необережного злочину невеликої тяжкості (станом на час вчинення кримінального правопорушення), відшкодував шкоду, з потерпілою примирився, розуміє, що звільнення від кримінальної відповідальності з підстав примирення не є реабілітуючою обставиною.
Крім того, суд переконався в тому, що обвинувачений та потерпіла за вище викладених обставин дійсно примирилися.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, у зв'язку з примиренням із потерпілою.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
Цивільні позови, заявлені потерпілою ОСОБА_8 та цивільним позивачем ТОВ «Д-М Київтранс» - залишити без розгляду за відповідними заявами.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Згідно ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Тому суд вважає необхідним скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.02.2020 року, на автомобіль «Audi S4», д.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , 1993 року випуску, що був визнаний речовим доказом постановою старшого слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_11 від 15.02.2020 року.
Згідно ч. 2 ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта.
Як встановлено судом, витрати на залучення експертів при проведенні експертиз №12-1/569 від 06.03.2020 року складають 1570,10 грн., №12-1/594 від 10.03.2020 року - 1570,10 грн., №12-1/1888 від 16.07.2020 року - 1961,40 грн., №042-1424-2020 від 24.09.2020 року - 1796,90 грн., №042-613-2020 від 21.04.2020 року - 378 грн.,№042-612-2020 від 21.04.2020 року - 1619,10 грн.,№042-614-2020 від 21.04.2020 - 378 грн.,№042-1423-2020 від 24.09.2020 року - 1823,60 грн., а всього - 11 097, 20 грн.
Таким чином, до стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави підлягають витрати за проведення вищезазначених експертиз в сумі 11 097, 20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 46 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення кримінального правопорушення), п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 1 ст. 285 КПК України, суд
постановив:
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням із потерпілим.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, відомості про яке внесено 14 лютого 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100000000101 - закрити.
Речові докази:
- автомобіль марки «Audi S4», д.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , 1993 року випуску - передати за належністю власнику,
-маршрутний автобус «Богдан 09202», н.з. НОМЕР_2 , 2007 року випуску - залишити у власності власника.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.02.2020 року, на автомобіль «Audi S4», д.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , 1993 року випуску, що був визнаний речовим доказом постановою старшого слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_11 від 15.02.2020 року.
Цивільні позови, заявлені потерпілою ОСОБА_8 та цивільним позивачем ТОВ «Д-М Київтранс» - залишити без розгляду.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судових експертиз в сумі 11097, 20 ( одинадцять тисяч дев'яносто сім грн. 20 коп.).
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
CуддяОСОБА_1