Справа № 752/20545/21
Провадження №: 3/752/158/22
11.04.2022 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Києві матеріали адміністративної справи, що надійшли
відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання та реєстрації - АДРЕСА_1
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 212684 від 27.07.2021, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП з посиланням на порушення п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, в якому зазначено, що 29.07.2021 о 07:50 у м. Києві по вул. Писаржевського, 8, він керував транспортним засобом Skoda, державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, підвищена жвавість.
Згідно зі складеним протоколом від огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку водій відмовився.
До зазначеного протоколу приєднано лазерний диск з відеозаписами з нагрудних камер співробітників поліції.
У судове засідання, призначена на 06.09.2021 та яке у подальшому неодноразово відкладалося на 11.10.2021, 25.11.2021, 17.01.2022, 24.01.2022, 09.03.2022 та 11.04.2022 через неявку ОСОБА_1 та необхідністю отримання відповідей на запити суду, він не з'явився, двічі клопотав про відкладення розгляду справи (у листопаді 2021 та у січні 2022), звертаючись до суду шляхом направлення електронних листів на офіційну електронну скриньку суду.
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов'язковою.
Згідно з наявними матеріалами при складанні протоколу від 29.07.2021 особі повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбудеться у Голосіївському районному суді міста Києва за викликом.
Тобто, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами (поцікавитися про стан розгляду справи, адже з моменту складання протоколу до дати вирішення справи по суті пройшов доволі тривалий проміжок часу) та реалізувати обов'язки (з'явитися до суду для подачі пояснень, доказів, клопотань, заяв, заперечень тощо).
При цьому судом (суддею) враховується, що 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан з огляду на військову агресію Російської Федерації, а тому неявка 09.03.2022 та 20.04.2022 ОСОБА_1 у судове засідання могла мати об'єктивні причини як-то виправдані побоювання за своє життя і здоров'я, перебування у лавах Збройних Сил України, територіальній обороні, зайнятістю у волонтерській діяльності тощо. Поряд з цим суд (суддя) приймає до уваги, що ОСОБА_1 не звертався до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи через складну безпекову ситуацію, подія адміністративного правопорушення за його участі мала місце 29.07.2021, тобто задовго до введення воєнного стану, а також не клопотав про надання можливості особистої присутності при розгляді справи.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану суди діють виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов'язковою.
За наведених обставин та обґрунтувань розгляд справи відбувається за відсутності ОСОБА_1 .
Уважно дослідивши наявні докази, керуючись завданнями КУпАП за ст. 1, засадами забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення за ст. 7, визначення адміністративного правопорушення (проступку) за ч. 1 ст. 9, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення за ст. 247 цього Кодексу, суд (суддя)не вбачає складу адміністративного правопорушення за обставини, при яких відносно ОСОБА_1 було складено протокол від 29.07.2021, адже вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП не є доведеною з дотриманням стандарту доказування "поза розумним сумнівом", виходячи з наступного.
Статтею 130 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
За змістом ст. 130 КУпАП відмові від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижує увагу та видків руху також тягне адміністративну відповідальність за цією статтею.
Згідно з п. 2 розділу І Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі по тексту Інструкція № 1452/735) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 4 розділу І цієї Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Як унормовано у ч. 2-4 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
За приписами п. 7 розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
З викладених положень зазначеної Інструкції № 1452/735 слідує, що огляд на стан наркотичного сп'яніння водія проводиться в медичному закладі, оскільки для визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язково проводяться лабораторні дослідження і працівник поліції повинен оформити направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я на місці зупинення транспортного засобу або незгоди з його результатами відповідно до встановленого порядку.
У судовому засіданні суддею на робочому комп'ютері у залі судового засідання було досліджено записи, вміщені на компакт-диску, який Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції долучило до протоколу від 29.07.2021.
На відеозаписах відображається момент спілкування співробітників поліції з водієм, проте звукове наповнення повністю відсутнє (не має звукової доріжки, не чутно будь-яких звуків, у тому числі, діалогу), що унеможливлює проведення його належного дослідження.
24.01.2022 суддею складено запит до Управління патрульної поліції у м. Києві з проханням направити до суду ще один носій з відеозаписом відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за вищевказаним протоколом.
Запит направлено адресатові 28.01.2022.
Станом на 20.04.2022 до суду не надійшло жодної відповіді на запит від 24.01.2022, а тому, з огляду на розумність строків розгляду справи, вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 проведено за наявними матеріалами.
Як вбачається з представленого суду відеозапису - момент виявлення ознак наркотичного сп'яніння фактично відсутній (співробітники патрульної поліції не вчиняли дій з огляду долонь, чи перевірки реакції зіниць очей на світло, або ж перевірки стійкості ходи).
При цьому, відсутність звукового супроводу відеозапису унеможливлює з'ясування факту того чи відмовлявся водій від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння і чи взагалі мова про це йшла.
Крім того, слід зазначити, що протокол від 29.07.2021 не містить даних про наявність на місці його складання будь-яких свідків описуваних обставин.
Отже, у ході розгляду справи не видалось за можливе встановити момент з'ясування поліцейськими ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 , момент його відмови від проходження огляду, так само і роз'яснення йому прав та обов'язків як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також наслідків відмови від проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння за ст. 130 КУпАП.
Сформовані Управлінням патрульної поліції у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять у собі інших документів, які б у своїй сукупності (за відсутності належного фіксування факту відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння та відсутності свідків) дали б змогу установити подію та склад адміністративного правопорушення.
Розглядаючи зазначену справу, суд (суддя) зважає також і на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 1 розділу ХІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 тимчасове затримання транспортного засобу проводиться поліцейським відповідно до Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1102, у разі наявності в нього підстав вважати, що водієм учинено порушення, передбачені ч. 1-4, 6 і 7 ст. 121, ч. 3-5 ст. 122 (у частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю), ст. 122-5, 124, 126, ч. 1-4 ст. 130, ст. 132-1, 206-1 КУпАП. За наявності правових підстав, передбачених абз. 1 п. 1 цього розділу, тимчасове затримання транспортного засобу проводиться шляхом його блокування або доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку.
Матеріали, які надійшли до суду, не містять доказів того, що ОСОБА_1 було відсторонено від керування, а автомобіль затримано.
Підсумовуючи викладене, суд (суддя) вбачає факт недотримання процедури оформлення протоколу за ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , а тому притягнення його до адміністративної відповідальності не відповідатиме засадами забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення за ст. 7, визначення адміністративного правопорушення (проступку) за ч. 1 ст. 9, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення за ст. 247 цього Кодексу.
У ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
За приписами п. 1 ч. 7 ст. 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Виходячи зі змісту ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який і є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У такій ситуації протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по цій справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки не відповідає установленим вимогам за ст. 256 КУпАП та за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом.
Приймаючи до уваги все описане, склад адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 відсутній.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене вище, провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 9, 23, ст. 130, 247, 268, 276, 277, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Бушеленко