Справа № 752/20377/18
Провадження № 2/752/227/22
Іменем України
01.02.2022 року Голосіївський районний суд м. Києва
у складі головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.
за участю секретаря - Луценко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича, ОСОБА_2 про визнання протиправним рішення та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, -
У жовтні 2018 року позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 , звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича про визнання протиправним рішення та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 проживає у квартирі АДРЕСА_1 . На початку 2016 року на стелі та стінах квартири почали з'являтися вологі плями та здуватися фарба, у зв'язку з чим посадовими особами ТОВ «Комфортна оселя» було складено акти обстеження житлового приміщення від 08.06.2016 року, 29.08.2016 року, у яких зафіксоване псування житлового приміщення через протікання нібито з технічного приміщення, що знаходиться над квартирою АДРЕСА_1 у цьому ж будинку, а в акті від 07.02.2018 року вже зазначено, що на момент огляду доступ на терасу (над 174 квартирою) є неможливим, оскільки є приватною власністю. Однак, жодних документів на підтвердження цього факту не надано. З огляду на те, що псування майна не припинилося, а після першого ж протікання виявилося, що над квартирою АДРЕСА_1 з'явилася певна надбудова і встановлені двері, що перешкоджають доступу до вказаного приміщення, 19.02.2018 року ОСОБА_1 звернулася з запитом до управляючої компанії ЖК «Парк Авеню ВІП». Листом від 01.03.2018 року ТОВ «Комфортна оселя» надало відповідь про те, що інформація щодо власників та/або користувачів приміщення, розташованого над квартирою АДРЕСА_1 відсутня. Відповідно до інформаційної довідки з Єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 276,9 кв.м. зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу від 14.12.2010 року, у той час як площа квартири, що відчужувалася на підставі договору купівлі-продажу, складає 232,5 кв.м. Жодної інформації про підстави отримання власником квартири АДРЕСА_3 приміщення спірної тераси у власність управляюча компанія також не надає. З листа-відповіді від забудовника, компанії ТОВ «Екско Плюс», також вбачається, що інформацію з цього приводу забудовник надавати відмовився. Сам власник квартири АДРЕСА_3 взагалі уникає будь-яких розмов з Позивачем, не надає жодних документів та навіть не намагається усунути причину постійних протікань, а тому у Позивача відсутня можливість будь-яким чином самостійно вирішити вищевказану проблему.
Враховуючи викладене, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича про державну реєстрацію прав на нерухоме майно індексний номер: 35563938 від 07.06.2017; скасувати запис про державну реєстрацію права власності № 20796498 від 01.06.2017; стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13.12.2018 відкрито провадження по справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання з'явилась представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, у судове засідання не з'явився, повідомлений у встановленому законом порядку, свого представника не направив, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання або про розгляд справи без його участі не надходило.
Відповідач ОСОБА_2 , у судове засідання не з'явилась, повідомлена у встановленому законом порядку, свого представника не направила, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання або про розгляд справи без її участі не надходило.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, між Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Республіка» та ОСОБА_1 17.10.2013 укладено договір купівлі-продажу квартири, додатком № 1 до якого є Акт приймання-передачі квартири.
Згідно розділу 2 зазначеного договору визначено характеристики, а саме: квартира, що відчужується за цим договором № 174, яка розташована в АДРЕСА_4 . Квартира складається з 4 кімнат, загальною площею 164,50 кв.м., житловою площею 88,60 кв.м.
Відповідно до Акту обстеження житлового приміщення будинку АДРЕСА_1 , складеного 08.06.2016, затвердженого виконавчим директором ТОВ «Комфортна оселя» Славков М.П., вказано, що в момент огляду коридору № 174 виявлено плями, здуття фарби на стелі та плями (не відмиваються) на паркетній дошці на полу. Затікання в квартиру АДРЕСА_1 з пошкодженнями, схеми додаються.
Згідно Акту обстеження житлового приміщення будинку АДРЕСА_1 , складеного 29.08.2016, затвердженого виконавчим директором ТОВ «Комфортна оселя» Славков М.П., вказано, що в момент огляду квартири АДРЕСА_1 виявлено плями, здуття фарби на стелі та плями на паркетній дошці на полу, поява темних плям на верхніх елементах збірної шафи, стелі та суміжних стін між житловими кімнатами. Затікання в квартиру відбулося з покрівлі з технічного поверху, що знаходиться вище.
Актом обстеження житлового приміщення будинку АДРЕСА_1 , складеного 07.02.2018, затвердженого виконавчим директором ТОВ «Комфортна оселя» Семенихіним С.М., підтверджено, що в момент огляду коридору в квартирі АДРЕСА_1 виявлено плями та тріщини на стелі, а також тріщини на стелі в кімнатах біля шаф. Пляма локалізована в зоні вентиляції. Поява плями імовірно від попадання вологи і намокання гіпсокартону. Огляд приміщення техповерху виявив залишкову вологу на перекритті квартири АДРЕСА_1 під терасою.
Доступ на терасу неможливий, так як є приватною власністю мешканця квартири АДРЕСА_3 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 02.03.2018, номер інформаційної довідки: 115999994, квартира АДРЕСА_7 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .
Відповідно до інформаційної довідки з Єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 276,9 кв. м. зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу від 14.12.2010 року, у той час як площа квартири, що відчужувалася на підставі договору купівлі-продажу, складає 232,5 кв.м.
Тобто, з інформації, наявної у реєстрі, між зареєстрованою площею квартири та площею, вказаною у договорі купівлі-продажу, різниця у площі становить 44,4 кв. м. При цьому згідно техпаспорту площа тераси дорівнює 40,1 кв.м., а площа інших приміщень квартири становить 236,8 кв. м., що на 4,3 кв. м. більше, аніж площа, зазначена у договорі купівлі-продажу квартири.
Зокрема, з копії технічного паспорту видно, що на сьогодні квартира АДРЕСА_3 є дворівневою, а план другого рівня повністю збігається з планом тераси, наданим управляючою компанією разом з вищевказаним актом обстеження.
Згідно з положеннями статті 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Правовідносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 (надалі - Закон № 1952-ІУ).
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону №1952-1V, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 4 Закону № 1952-ІУ державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону; 3) право власності на об'єкт незавершеного будівництва; 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
В п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону №1952-ІУ встановлено, що державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону № 1952-ІУ перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедура взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначена Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 (надалі - Порядок № 1127).
Згідно з положеннями ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», чинними на момент проведення спірної реєстрації права власності, державна реєстрація проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
В п. 18 Порядку №1127 сказано, що за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації, а в п. 19, що: державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав. Із цього слідує, що внесення відомостей до Державного реєстру прав можливе лише після прийняття відповідного рішення державним реєстратором.
Пунктом 4 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що перед вчиненням реєстраційної дії державний реєстратор повинен пересвідчитися в достатності, належності та правильності оформлення документів, поданих для оформлення прав та їх обтяжень, а також встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Суд зазначає, що скасування рішення та запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно є спором про права між позивачем та власником нерухомості. Скасування реєстрації впливає тільки на права власника нерухомого майна. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., як державний реєстратор е має спільних чи однорідних прав і обов'язків з власником нерухомості ( ОСОБА_2 ).
01.06.2017 до державного реєстратора - приватного нотаріуса Швеця Р.О. звернувся ОСОБА_4 , якій діяв від імені ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 17.01.2017 зареєстрованої за № 62 з метою внесення до записів Державного реєстру актуальних відомостей про технічні характеристики об'єкта, а саме квартири АДРЕСА_7 .
Відповідно до п. 8 Порядку № 1127, державним реєстратором на підставі наданих документів, була сформована і заповнена заява, яка була підписана представником та зареєстрована в базі даних.
Враховуючи викладене, внесення до записів Державного реєстру актуальних відомостей про технічні характеристики об'єкта, а саме квартири АДРЕСА_7 з боку Державного реєстратора Швеця Р.О. було здійснено у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та приписів п.п. 8, 40, 58 Порядку № 1127.
Щодо посилання позивача на те, що реєстратором при внесенні до записів Державного реєстру актуальних відомостей про технічні характеристики об'єкти повинні були вимагатися документи, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, суд зазначає наступне.
Абзацом 2 п. 58 Порядку № 1127 передбачено, що у разі коли в документах, що подаються для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об'єкт чи об'єкт незавершеного будівництва, відсутні відомості про технічні характеристики відповідного об'єкта, а також якщо реєстрація права власності на закінчений будівництвом об'єкт чи об'єкт незавершеного будівництва проведена до 1 січня 2013 відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об'єкт чи об'єкт незавершеного будівництва проводиться за наявності відомостей про технічну інвентаризацію такого об'єкта, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Положення абзацу першого цього пункту щодо обов'язкової наявності відомостей про технічну інвентаризацію закінченого будівництвом об'єкта не застосовується під час проведення державної реєстрації права власності на житло за заявами, поданими в електронній формі, у разі коли державну реєстрацію права власності на таке житло проведено до 1 січня 2013 відповідно до законодавства, що діяло на дату його виникнення. За бажанням заявника у разі зміни технічних характеристик закінченого будівництвом об'єкта чи об'єкта незавершеного будівництва державна реєстрація права власності на такий об'єкт проводиться з використанням відомостей про його технічну інвентаризацію, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Відповідно до абзацу 57, 58 п. 3.2. розділу 3 «Інструкції проведення інвентаризації об'єктів нерухомого майна», затвердженого наказом Держбуду України від 24.05.2001 № 127 (в редакції від 29.01.2013) - будівельні роботи (улаштування чи закриття дверних (віконних) прорізів у внутрішніх не капітальних стінах, збільшення або зменшення житлової або допоміжної площі за рахунок демонтування або влаштування перегородок, комор, утеплення і оздоблення стін) не належать до самочинного будівництва, а від так не потребують отримання дозволу на їх проведення, а від так і будь-яких документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта для подальшого внесення актуальних змін в реєстрі прав власності.
Враховуючи той факт, що внесення до записів Державного реєстру актуальних відомості про технічні характеристики об'єкта було здійснено реєстратором на підставі договору купівлі-продажу від 14.12.2010, такий об'єкт не можна віднести до новозбудованих об'єктів.
Таким чином, державний реєстратор в даному випадку міг встановити інформацію, яка б доводила, що відповідні технічні зміни об'єкта відбулись в результаті проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребує отримання дозволу на їх проведення, виключно з технічного паспорту на об'єкт.
На підставі наданого технічного паспорта були внесені зміни про актуальні технічні характеристики квартири відповідно до абзацу 2 п. 58 Порядку реєстрації.
Тобто, як вбачається з матеріалів справи, підстави для відмови в державній реєстрації прав, передбачених ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», були відсутні.
Щодо посилання позивача на розбіжності відносно реєстрації від 01.06.2017 та прийняття рішення про реєстрацію (з відкриттям розділу) 07.06.2017, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 9 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.
Прийняттю рішення про державну реєстрацію прав передує ціла ланка обов'язкових дій, серед яких формування та реєстрація заяви в базі даних заяв, встановлення черговості розгляду заяв та перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду таких заяв. Вимоги до оформлення заяв та рішень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджені наказом Міністерства юстиції України від 21.11.2016 № 3276/5.
Як вбачається з матеріалів справи, державним реєстратором - приватним нотаріусом Швець Р.О. 01.06.2017 о 12:25:04 було сформовано та роздруковано Заяву про державну реєстрацію, яка була підписана представником ОСОБА_2 . Дата 01.06.2017 та час 12:25:04 відвідано до ч. 9 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дата та час державної реєстрації та відображена в Інформаційній довідці.
Положеннями ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.
Рішення про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, індексний номер: 35563938 за ОСОБА_2 було прийнято відповідачем як державним реєстратором 07.06.2017 о 17:53:50 на підстав Заяви про державну реєстрацію від 01.06.2017, що не суперечить вказаним правовим нормам.
Таким чином, рішення від 07.06.2017 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35563938 є законним, а рішення та запис про право власності внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до чинного законодавства України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича, ОСОБА_2 про визнання протиправним рішення та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича, ОСОБА_2 про визнання протиправним рішення та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Ю.Ю. Мазур