Справа №738/1713/20
1-в/705/116/22
12 травня 2022 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
представника установи ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань в режимі відеоконференції клопотання начальника державної установи «Старобабанівська виправна колонія №92» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця п. Новий Урсал, Верхнебуреінського району Хабаровського краю, РФ, мешкаючого до арешту за адресою: АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою, одруженого, українця, громадянина України, раніше судимого: 1) 18.09.2004 року Менським районним судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 115, ст. 96 КК України до 7 років позбавлення волі і лікування від алкоголізму; 2) 03.08.2011 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч. 1 ст. 289, ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі; 3) 29.05.2015 року судом Партизанського району м. Мінська за ч. 2 ст. 228, ч. 3 ст. 328 КК Республіки Білорусь до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, -
Начальник державної установи «Старобабанівська виправна колонія № 92» направив до суду клопотання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_5 , у якому зазначив про те, що останній відбуває покарання в установі за вироком Партизанського районного суду м. Мінська, яким засуджений 29.05.2015 року за ч. 2 ст. 228 КК Республіки Білорусь до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 328 КК Республіки Білорусь до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК по сукупності злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років з конфіскацією майна. Зараховано в строк покарання час взяття під варту з 19.01.2015 року по 28.05.2015 року включно, з розрахунку один день тримання під вартою відповідає одному дню позбавлення волі. Ухвалою судової колегії по кримінальним справам Мінського міського суду від 14.08.2015 року вирок Партизанського районного суду м. Мінська від 29.05.2015 року змінено та збільшено строк покарання у виді позбавлення волі за ч. 2 ст. 228, ч. 3 ст. 328, ч. 3 ст. 72 КК (в ред. Закону Республіки Білорусь від 13.07.2012 року) до 13 років з конфіскацією майна, в решті вирок залишено без змін. Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 24.03.2016 року про приведення вироку суду Республіки Білорусь у відповідність із законодавством України, вважати засудженим за ч. 1 ст. 305, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 70 КК України до 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області від 30.09.2016 року ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 24.03.2016 року про приведення вироку суду Республіки Білорусь у відповідність із законодавством України щодо засудженого ОСОБА_5 - змінено, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк відбування покарання термін попереднього ув'язнення з 19.01.2015 року по 14.08.2015 року з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі. В решті ухвалу суду залишено без змін. Постановою суду Партизанського району міста Мінська, Республіки Білорусь від 04.05.2020 року зменшено ОСОБА_5 строк покарання у виді позбавлення волі за ч. 3 ст. 328 КК Республіки Білорусь, призначеного за вироком, з 11 років до 09 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК Республіки Білорусь, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, ОСОБА_5 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років. Застосовано відносно ОСОБА_5 абз. 3 ч. 1 ст. 8 Закону Республіки Білорусь від 19.07.2019 року № 230-3 «Про амністію в зв'язку з 75-річчям звільнення Білорусії від німецько-фашистських загарбників», звільнено його від призначеного покарання у виді позбавлення волі частково, строком на 1 рік. Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.03.2021 року зменшено засудженому ОСОБА_5 , строк покарання у виді позбавлення волі за ч. 2 ст. 307 КК України, призначеного вироком Партизанського районного суду м. Мінська від 29.05.2015 року, з 10 років до 09 років позбавлення волі. У відповідності до ч. 2 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень визначено засудженому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Застосовано до засудженого ОСОБА_5 абзац 3 частини 1 статті 8 Закону Республіки Білорусії від 19.07.2019 № 230-3 «Про амністію в зв'язку з 75 річчям звільнення Білорусії від німецько-фашистських загарбників» зменшивши призначене покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік. В строк відбування покарання зараховано строк попереднього ув'язнення за період і в порядку, визначеному ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 30.09.2016 року.
Початок строку відбування покарання: 29.05.2015 року. Кінець строку відбування покарання: 24.06.2024 року.
Станом на 17.03.2022 року відбув 3/4 строку покарання - 08 років 08 місяців 23 дні, невідбута частина покарання становить 02 роки 03 місяці 07 днів.
Під час утримання у виправних установах Республіки Білорусь характеризувався негативно, допустив 9 порушень режиму відбування покарання. Заохочень не мав.
Під час перебування в Харківській ВК № 43 характеризувався посередньо, до суспільно-корисної праці не залучався, стягнень не мав. Заохочень не мав.
З 26.10.2016 року відбуває покарання в державній установі «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)». За час відбування покарання характеризується позитивно. Дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи. Виконує обов'язки днювального відділення КДіР, до праці та виконання покладених обов'язків ставиться сумлінно, виконує поставлені завдання, за що 12 разів заохочувався правами начальника установи. На заходи виховного та профілактичного характеру реагує позитивно, робить належні висновки. Допускав 4 порушення встановленого режиму відбування покарання, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності і мав 4 стягнення, які зняті і погашені. Підтримує рівні та доброзичливі стосунки із засудженими позитивної спрямованості.
Заборгованості за вироком суду не має. З державної виконавчої служби документи щодо наявності позовів до установи не надходили.
У зв'язку із зазначеним просить суд звільнити умовно-достроково засудженого ОСОБА_5 .
В судовому засіданні прокурор не заперечував проти задоволення клопотання та звільнення умовно-достроково засудженого ОСОБА_5 .
Представник установи в судовому засіданні підтримав клопотання та просив суд його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав клопотання та просив суд його задовольнити.
Представник спостережної комісії в судове засідання не з'явився, на адресу суду надійшла письмова заява, у якій просять суд справу слухати у відсутність їх представника, не заперечує проти задоволення клопотання.
Суд, вислухавши думку прокурора, засудженого та представника установи, вивчивши письмові матеріали подання та особової справи засудженого, вважає, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною 2 статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до статті 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини 1 статті 537 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений вироком суду Партизанського району м. Мінська від 29.05.2015 року за ч. 2 ст. 228 КК Республіки Білорусь до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 328 КК Республіки Білорусь до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК по сукупності злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років з конфіскацією майна. Зараховано в строк покарання час взяття під варту з 19.01.2015 року по 28.05.2015 року включно, з розрахунку один день тримання під вартою відповідає одному дню позбавлення волі. Ухвалою судової колегії по кримінальним справам Мінського міського суду від 14.08.2015 року вирок Партизанського районного суду м. Мінська від 29.05.2015 року змінено та збільшено строк покарання у виді позбавлення волі за ч. 2 ст. 228, ч. 3 ст. 328, ч. 3 ст. 72 КК (в ред. Закону Республіки Білорусь від 13.07.2012 року) до 13 років з конфіскацією майна, в решті вирок залишено без змін. Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 24.03.2016 року про приведення вироку суду Республіки Білорусь у відповідність із законодавством України, вважати засудженим за ч. 1 ст. 305, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 70 КК України до 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області від 30.09.2016 року ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 24.03.2016 року про приведення вироку суду Республіки Білорусь у відповідність із законодавством України щодо засудженого ОСОБА_5 - змінено, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк відбування покарання термін попереднього ув'язнення з 19.01.2015 року по 14.08.2015 року з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі. В решті ухвалу суду залишено без змін. Постановою суду Партизанського району міста Мінська, Республіки Білорусь від 04.05.2020 року зменшено ОСОБА_5 строк покарання у виді позбавлення волі за ч. 3 ст. 328 КК Республіки Білорусь, призначеного за вироком, з 11 років до 09 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК Республіки Білорусь, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, ОСОБА_5 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років. Застосовано відносно ОСОБА_5 абз. 3 ч. 1 ст. 8 Закону Республіки Білорусь від 19.07.2019 року № 230-3 «Про амністію в зв'язку з 75-річчям звільнення Білорусії від німецько-фашистських загарбників», звільнено його від призначеного покарання у виді позбавлення волі частково, строком на 1 рік. Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.03.2021 року зменшено засудженому ОСОБА_5 , строк покарання у виді позбавлення волі за ч. 2 ст. 307 КК України, призначеного вироком Партизанського районного суду м. Мінська від 29.05.2015 року, з 10 років до 09 років позбавлення волі. У відповідності до ч. 2 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень визначено засудженому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Застосовано до засудженого ОСОБА_5 абзац 3 частини 1 статті 8 Закону Республіки Білорусії від 19.07.2019 № 230-3 «Про амністію в зв'язку з 75 річчям звільнення Білорусії від німецько-фашистських загарбників» зменшивши призначене покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік. В строк відбування покарання зараховано строк попереднього ув'язнення за період і в порядку, визначеному ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 30.09.2016р.
Початок строку відбування покарання: 29.05.2015 року. Кінець строку відбування покарання: 24.06.2024 року.
На момент направлення начальником установи клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого відбув 3/4 строку покарання.
Згідно довідки про заохочення та стягнення, затвердженої 17.03.2022 року, засуджений ОСОБА_5 має 12 заохочень за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК та ПВР. Має 4 стягнення, які знято та погашено.
Згідно довідки начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень ДУ «Старобабанівська виправна колонія № 92» станом на 12.05.2022 року невідбута ОСОБА_5 частина покарання становить 02 роки 01 місяць 12 днів.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
В ході судового розгляду клопотання встановлено, що засуджений ОСОБА_5 за період відбування покарання позитивно характеризується за місцем відбування покарання, сумлінно ставиться до праці, відбув 3/4 призначеного судом покарання, зробив для себе належні висновки та став на шлях виправлення, його поведінка та ставлення до праці є сумлінними. На думку суду, останній в повній мірі усвідомив наслідки вчиненого ним злочину, щиро шкодує про такі. Вказані обставини в своїй сукупності свідчать про доведеність його виправлення.
За встановлених обставин суд приходить до висновку, що, з огляду на реально відбуту засудженим міру покарання, з урахуванням даних про його особу, поведінку під час відбування покарань, встановлене в ході судового розгляду сумлінне ставлення до праці, клопотання про умовно-дострокове звільнення останнього підлягає до задоволення.
Суд також вважає, що саме таке рішення сприятиме подальшій ресоціалізації засудженого ОСОБА_5 після відбування покарання.
На підставі викладеного та керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 369, 371, 372, 376, 537, 539 КПК України, суд, -
Клопотання начальника державної установи «Старобабанівська виправна колонія №92» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити умовно-достроково від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на невідбуту частину покарання - 02 роки 01 місяць 12 днів.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Оскарження прокурором ухвали суду щодо умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1