Справа №705/1668/22
1-кп/705/910/22
10.05.2022 Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні суду в місті Умань в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження №12022255360000253 від 14.04.2022 року по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вербовець Катеринопільського району Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, на утриманні має неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -
ОСОБА_3 згідно рішення Савранського районного суду Одеської області від 20.11.2017 року зобов'язаний сплачувати на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по день його повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 та доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по день її повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1/3 заробітку (доходу) але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку.
Однак, попри викладене ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно та цілеспрямовано, у зв'язку з відкриттям 01.03.2018 року виконавчого провадження, будучи попередженим Катеринопільським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням Савранського районного суду Одеської області від 20.11.2017 року коштів на утримання дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 01.01.2021 року по 01.06.2021 року та 01.11.2021 року по 01.03.2022 року не сплачував аліменти на утримання дітей, злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням Савранського районного суду Одеської області від 10.11.2017 року аліментів, добровільно аліменти не виплачує, при цьому маючи періодичні заробітки та мінливий дохід, на виклики державного виконавця не з'являвся, на попередження про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів не реагує, окрім того, будучи тимчасово не працевлаштованим в центр зайнятості населення не звертався, будь-яким чином участі у вихованні дітей не приймав, у зв'язку з чим має заборгованість за вищевказаний період в сумі 36406 гривень 68 копійок, що сукупно складає суму більше ніж за три місяці відповідних платежів. При цьому, загальний розмір заборгованості по сплаті аліментів, станом на 01.03.2022 року становить 115110 гривень 67 копійок.
Обвинувальний акт надійшов до суду разом з: розписками обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_9 про отримання копії обвинувального акту; заявою обвинуваченого ОСОБА_3 , складеною в присутності захисника ОСОБА_9 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, а також із клопотанням прокурора в порядку ч.1 ст. 302 КПК України про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та заявою потерпілої ОСОБА_7 про згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Згідно ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.
Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Вирішуючи питання про можливість розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні згідно положень ст. ст. 381, 382 КПК України суд враховує те, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний з розглядом обвинувального акту за його відсутності.
Так, згідно заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яку він підписав в присутності захисника адвоката ОСОБА_9 , вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, визнав повністю, згоден із встановленими під час досудового розслідування обставинами кримінального проступку, викладеними в обвинувальному акті, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
При цьому судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст обставин кримінального проступку, та розуміє наслідки розгляду кримінального провадження у спрощеному провадженні, передбачені ч. 2 ст. 302 КПК України щодо позбавлення права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, і сумнівів у добровільності його позиції суд не має.
За таких обставин, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає доведеним те, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , мало місце. Дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є кримінальним проступком, а також дані, що характеризують особу винного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності але в силу ст. 89 КК України визнаний таким, що не має судимості, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем фактичного проживання характеризується формально позитивно.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого і у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Беручи до уваги встановлені обставини в їх сукупності, суд вважає за можливе у вказаному випадку призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст.164 КК України у виді обмеження волі на певний строк, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного, ту обставину, що тяжкі наслідки від вчиненого кримінального проступку не настали, а також інші обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без реального відбування покарання та без його ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Визначене обвинуваченому покарання, на переконання суду, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Речові докази, процесуальні витрати та цивільний позов по справі відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 368, 369, ч. 2 ст. 373, ст. ст. 374, 381, 382 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. На вирок може бути подана апеляція до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1