12 травня 2022 року
м. Київ
провадження № 51-1336 ск 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 ,
встановив:
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу подано без додержання положень зазначеної статті.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 424 КПК України у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.
Згідно зі ст. 427 КПК України у касаційній скарзі має бути зазначено: судове рішення, що оскаржується; обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень у касаційному суді є лише: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2)неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.
При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статями 412-414 КПК України.
Згідно ч. 5 ст. 427 КПК України, до касаційної скарги додаються копії судових рішень, що оскаржуються.
Натомість, як убачається зі змісту касаційної скарги, засуджений ОСОБА_4 вказує на незаконність обрання йому Пологівським районним судом Запорізької області 03 грудня 2019 року міри запобіжного заходу - тримання під вартою.
При цьому засуджений ОСОБА_4 не вказує на конкретні судові рішення, що оскаржуються та у порушення вимог ч. 5 ст. 427 КПК України не надає їх копій, що позбавляє касаційний суд можливості перевірити дотримання суб'єктом подання касаційної скарги вимог ст. 424 КПК України та переглянути судові рішення.
Також засуджений не зазначає про порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, що є підставою для скасування чи зміни судових рішень, а також належним чином свої доводи не обґрунтовує.
Крім цього, згідно ст. 436 КПК України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Проте, у порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга засудженого не містить конкретного прохання до суду касаційної інстанції, з огляду на вимоги ст. 436 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК України, якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі, проте зі змісту касаційної скарги не вбачається, чи бажає засуджений брати участь у касаційному розгляді.
Вказані порушення перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Згідно звимогами ч. 1 ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 429 КПК України залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження, шляхом подання виправленої касаційної скарги.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_3