Ухвала
Іменем України
12 травня 2022 року
місто Київ
справа № 203/1491/19
провадження № 61-3971ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідачі: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», Державна іпотечна установа,
третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна,
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАБАНК» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Городничої В. С., Лаченкової О. В., Петешенкової М. Ю.,
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено.
Визнано виконавчий напис, вчинений 19 листопада 2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М., зареєстрований у реєстрі за № 10044 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованості в сумі 216 712, 21 грн таким, що не підлягає виконанню. Здійснено розподіл судових витрат.
Короткий зміст вимог заяви
29 листопада 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про виправлення помилки у виконавчому листі в частині зазначення боржника та його місцезнаходження.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2021 року заяву ОСОБА_2 задоволено.
Виправлено помилку у виконавчому листі від 25 лютого 2021 року, виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська в справі № 203/1491/19, зазначено у виконавчому листі вірно найменування боржника та його місцезнаходження: «Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»», 01001, місто Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д» замість невірного «ПАТ КБ «Приватбанк» в особі Кіровського відділення ДРУ ПАТ «Приватбанк», 49006, м. Дніпро, пр. Пушкіна, 55» .
Не погодившись із зазначеною ухвалою, Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося із апеляційною скаргою, в якій просило її скасувати.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14 березня 2022 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2021 року залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору за її подання.
Визначаючи розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції керувався підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого, за подання юридичною особою апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто заявнику необхідно було сплати судовий збір у розмірі 2 481, 00 грн.
07 квітня 2022 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду апеляційної інстанції з клопотанням про усунення недоліків, у якому зазначило, що ухвала про виправлення описки у виконавчому документі не пов'язана з позовними вимогами і не стосується суті спору, а тому законом не передбачено справляння судового збору при оскарженні такого судового рішення.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2022 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2021 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвала суду мотивована тим, що заявник не усунув недоліки апеляційної скарги , а саме не сплатив судовий збір та не надав доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 03 травня 2022 року, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2022 року, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що ухвала суду першої інстанції про виправлення описки у виконавчому документі не пов'язана з позовними вимогами і не стосується вирішення спору про суті, а тому за подання апеляційної скарги на зазначене судове рішення не підлягає справлянню судовий збір.
Вважає, що суд апеляційної інстанції мав врахувати висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 373/34/18-ц та від 21 січня 2021 року № 761/27177/14-ц.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування
Верховний Суд дослідив касаційну скаргу з доданими документами, під час вирішення процесуального питання про відкриття касаційного провадження зробив такі висновки.
Пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За правилом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Вивчивши оскаржуване судове рішенні та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є очевидно необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо його незаконності та неправильності, з огляду на таке.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін
(частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
За правилом пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (частина друга статті 357 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Залишаючи апеляційну скаргу АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2021 року без руху, апеляційний суд вказав на необхідність надання документа на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі, передбаченому підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
На виконання ухвали апеляційного суду про усунення недоліків, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зазначило, що вимога апеляційного суду щодо сплати судового збору є безпідставною, оскільки оскаржуване судове рішення суду першої інстанції не стосується позовних вимог та спору по суті, а тому у заявника відсутній процесуальний обов'язок сплачувати судовий збір за подання апеляційної скарги.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Зазначений закон є спеціальним, яким передбачені: правила справляння судового збору юридичними та фізичними особами за звернення до суду, сплату судового збору у фіксованому та відсотковому розмірах, пільги щодо сплати судового збору, перелік процесуальних звернень за подання яких не справляється судовий збір, право суду на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2022 року визначено на рівні 2 481, 00 грн.
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося з апеляційною скаргою на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2021 року про виправлення помилки у виконавчому листі, тобто оскаржило судове рішення, яким вирішені питання процесуального характеру.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особо апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали суду першої інстанції, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом України «Про судовий збір» справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Такі висновки зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29 травня 2018 року у справі № 915/955/15 та Верховним Судом у постанові від 17 лютого 2021 року у справі № 320/5719/19.
Особа, яка має намір подати, зокрема апеляційну скаргу, повинна дотримуватися вимог процесуального закону щодо форми і змісту апеляційної скарги скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Системний аналіз наведених правил Закону України «Про судовий збір» з врахуванням наведених правових висновків Великої Палати Верховного Суду дає підстави для висновку, що за оскарження ухвали суду першої інстанції, якою вирішено питання про виправлення помилки у виконавчому документі підлягає сплаті судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарги.
Заявник не надав доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення його від спати судового збору, а також документа на підтвердження сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі, а тому суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про невідповідність апеляційної скарги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вимогам процесуального закону, а отже, наявність передбачених частиною третьою статті 185 ЦПК України підстав для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
У наведених як приклад неврахування апеляційним судом правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 373/34/18-ц та від 21 січня 2021 року № 761/27177/14-ц, Верховний Суд зробив висновок, що у разі оскарження рішення суду лише в частині відшкодування чи розподілу судових витрат, що не пов'язано з позовними вимогами і не стосується суті спору, сторона не повинна оплачувати за таку скаргу судовий збір.
Зазначені правові висновки стосуються лише скарг на судові рішення в частині вирішення питання про відшкодування чи розподілу судових витрат, а тому колегія суддів вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги про не урахування судом апеляційної інстанції зазначених правових висновків.
Узагальнюючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права не викликає розумних сумнівів, а тому касаційна скарга АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2022 року є необґрунтованою.
Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України, у разі якщо суд дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 3 частини першої статті 389, частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАБАНК» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2022 року за заявою ОСОБА_2 про виправлення помилки у виконавчому документі, у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», Державної іпотечної установи, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття судом та оскарженню не підлягає.
Судді: Г. І. Усик
А. С. Олійник
В. В. Яремко