Ухвала
12 травня 2022 року
м. Київ
справа № 201/1967/21
провадження № 61-4166ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 вересня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2022 року у справі за позовом Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
24 лютого 2021 року Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, у якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по сплаті за житлово-комунальні послуги в сумі 14917,54 грн, з яких: за обслуговування будинку за період з липня 2018 року по січень 2021 року включно у розмірі 11553,22 грн; за теплопостачання за період з листопада 2018 року по січень 2021 року у розмірі 2914,98 грн; за вивіз ТПВ за період з липня 2018 року по січень 2021 року у розмірі 449,34 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 вересня 2021 року позов Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна заборгованість зі сплати за житлово - комунальні послуги в розмірі 14917,54 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна понесенні судові витрати в розмірі 2 270 грн.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2022 року Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 вересня 2021 року залишено без змін.
04 травня 2022 року ОСОБА_2 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня 2022 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Ціна позову в даній справі становить 14917,54 грн, яка станом на 01 січня 2022 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481*100=248 100 грн).
Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Разом із тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 вересня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2022 року у справі за позовом Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов