ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.05.2022Справа № 910/19971/21
За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1
простягнення 6510,03 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Без виклику учасників справи
Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» 6510,03 грн, з яких: 5443,53 грн страхового відшкодування, 618,33 грн пені, 119,46 грн 3% річних, 328,71 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» на підставі договору добровільного комплексного страхування №AZ15-1241544 від 19.08.2020 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Volkswagen, державний номер НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника автомобіля DAF, державний номер НОМЕР_2 , водієм якого скоєно ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариствои «Страхова компанія «Еталон» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/2169832, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/19971/21, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, залучено до участі у справі ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі №910/19971/21 отримана відповідачем 15.12.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105491642595.
Однак, відповідач відзив на позов не надав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Третя особа пояснень щодо позову не надала, своїм правом не скористалась.
За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва
19.08.2020 між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено договір добровільного комплексного страхування №AZ15-1241544 (надалі - Договір), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем Volkswagen, державний номер НОМЕР_1 , на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.
03.10.2020 сталася ДТП за участю автомобіля Volkswagen, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля DAF, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .
Вищезазначена дорожньо-транспортна пригода за взаємним погодженням водіїв була оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 03.10.2020.
Згідно з абз. 3 п. 2.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. У такому випадку водії згаданих транспортних засобів після складення ними зазначеного в цьому пункті повідомлення звільняються від обов'язків, передбачених підпунктами «д» - «є» пункту 2.10 цих Правил.
Відповідно до п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.
Наявне в матеріалах справи повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) є заповненим обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у відповідних частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб В, зазначено у відповідних пунктах дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема дорожньо-транспортної пригоди, визначені обставини дорожньо-транспортної пригоди для пояснення цієї схеми, а також відсутні зауваження водіїв стосовно відомостей, які зазначені у даному європротоколі. Крім того, у повідомленні міститься інформація про наявність полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також зазначено про відсутність постраждалих в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги приписи чинного законодавства, суд приймає повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду б/н від 03.10.2020 як належний доказ вчинення 03.10.2020 дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів Volkswagen, державний номер НОМЕР_1 , та DAF, державний номер НОМЕР_2 .
Дослідивши схему та обставини дорожньо-транспортної пригоди, які вказані водіями у повідомленні, суд приходить до висновку про порушення Правил дорожнього руху водієм транспортного засобу DAF, державний номер НОМЕР_2 , та наявності вини водія автомобіля DAF, державний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.
На підставі страхового акта №23266/07/920 від 12.10.2020, у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування, визначеного вказаним актом, та заяви страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок ДТП шляхом перерахування коштів у сумі 6444,53 грн на рахунок страхувальника, що підтверджується платіжним дорученням №131058 від 15.10.2020.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 6444,53 грн право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Згідно з інформацією з єдиної централізованої бази даних, наданою Моторним (транспортним) страховим бюро України на запит суду, станом на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля DAF, державний номер НОМЕР_2 , була застрахована Приватним акціонерним товариствои «Страхова компанія «Еталон» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/2169832 з встановленим розміром страхової суми за шкоду, заподіяну майну, - 130000,00 грн, франшизи - 1000,00 грн.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Положеннями ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
У відповідності до ремонтної калькуляції №22308_07 від 09.10.2020, складеної за допомогою системи AUDATEX, вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen, державний номер НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження транспортного засобу в результаті ДТП становить 6444,53 грн.
Відповідачем не було надано заперечень щодо переліку та вартості робіт, зазначених у ремонтній калькуляції №22308_07 від 09.10.2020.
Отже, з урахуванням визначених полісом №АО/2169832 розмірів лімітів відповідальності та франшизи, розміру шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, а також вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, у відповідача виник обов'язок відшкодувати позивачу витрати в розмірі 5444,53 грн (6444,53 грн мінус 1000,00 грн франшизи за полісом).
Листом №02557/9220 від 02.11.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування за наслідками ДТП, що сталася 03.10.2020.
За приписами п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Як вбачається з матеріалів справи, заява позивача про виплату страхового відшкодування за наслідками ДТП була отримана відповідачем 09.11.2020 (згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0311329324880), а відтак, з огляду на положення ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідач зобов'язаний був здійснити відшкодування завданої шкоди до 07.02.2021 включно.
Проте, доказів сплати належної до виплати суми відшкодування за спірним страховим випадком матеріали справи не містять.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон» заперечень проти позову не наведено, доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 5443,53 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача 618,33 грн пені, 119,46 грн 3% річних, нарахованих за період з 10.03.2021 по 01.12.2021, а також 328,71 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 10.03.2021 по 26.11.2021.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений законом строк (до 07.02.2021 включно) свого зобов'язання по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення грошового зобов'язання.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Положеннями п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 119,46 грн та інфляційних втрат у розмірі 328,71 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.
Разом з тим, суд здійснює перерахунок заявленої до стягнення суми пені, оскільки при здійсненні розрахунку позивачем не враховані приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
За здійсненим судом перерахунком, в межах визначеного позивачем періоду нарахування з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені у розмірі 331,53 грн за період з 10.03.2021 по 08.08.2021.
Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 231, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (03057, м.Київ, вулиця Дегтяріська, будинок 33-Б, 2 під'їзд, ідентифікаційний код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (Україна, 03117, місто Київ, пр.Перемоги, будинок 65, ідентифікаційний код 30115243) суму страхового відшкодування у розмірі 5443 (п'ять тисяч чотириста сорок три) грн 53 коп., пеню у розмірі 328 (триста двадцять вісім) грн 71 коп., 3% річних у розмірі 119 (сто дев'ятнадцять) грн 46 коп., інфляційні втрати у розмірі 328 (триста двадцять вісім) грн 71 коп. та судовий збір у розмірі 2169 (дві тисячі сто шістдесят дев'ять) грн 01 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.М. Смирнова