Рішення від 13.05.2022 по справі 910/2263/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.05.2022Справа № 910/2263/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д)

до Фізичної особи-підприємця Грубого Віталія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 39 024,43 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Грубого Віталія Анатолійовича про стягнення 39 024,43 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору банківського обслуговування № б/н від 02.08.2018, у останнього виникла заборгованість у розмірі 39 024,43 грн, з яких: 34 145,94 грн - заборгованість за кредитом; 4 378,01 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 159,02 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 341,46 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом, яку позивач просить в судовому порядку.

Разом з позовною заявою позивач заявив клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/2263/22 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

З наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105491916261 вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 23.03.2022, проте, у визначений судом строк відзив на позовну заяву останнім не подано.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами частини 1 статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 стаття 1054 Цивільного кодексу України).

Статтею 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За змістом статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

При цьому, за приписами статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України також встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 серпня 2018 року Фізичною особою-підприємцем Грубий Віталій Анатолійович з використанням кваліфікованого електронного підпису було підписано заявку (далі - заявка) на отримання послуг Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця Підприємницький, які надаються Акціонерним товариством Комерційним банком Приватбанк, що разом із заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, складають кредитний договір (далі - договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Згідно з умовами заявки клієнт просив надати кредит за послугою Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця Підприємницький шляхом встановлення овердрафтового кредитного ліміту на рахунок №2600005052678411 для поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів, з розміром відсоткової ставки 30%, розміром щомісячної комісії - 0,5 %, пільговим періодом - 55 днів та терміном користування кредитом 12 місяців.

Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання клієнтом цієї заявки шляхом накладення електронного цифрового підпису у Приват24 для бізнесу.

Пунктом 3.2.6.1.1 Умов та правил надання банківських послуг (далі-умов) визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту (далі - ліміт) на поточний рахунок клієнта (далі - кредит) на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в порядку та на умовах, визначених умовами та правилами надання банківських послуг в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни.

Пунктом 3.2.6.1.4 умов передбачено, що клієнт приєднується до договору шляхом підписання заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до умов і правил надання банківських послуг та заявки на отримання послуги Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця Підприємницький в Приват24 для бізнесу із використанням кваліфікованого електронного підпису, що разом з цими умовами та правилами становлять кредитний договір. Клієнт банку, який приєднався до умов та правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа та має відкритий поточний рахунок в банку, приєднується до послуги шляхом підписання заявки в Приват24 для бізнесу із використанням КЕП. Приєднання до цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо встановлення банком будь-якого розміру кредитного ліміту.

У заявці відповідач визначив, що підписанням заявки клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення банком будь-якого розміру кредитного ліміту за послугою Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця Підприємницький . Розмір ліміту може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку.

Ліміт встановлюється банком на кожний операційний день. Розмір ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та положень і нормативних актів Національного банку України. У випадку зниження банком ліміту в односторонньому порядку, передбаченому цими умовами, клієнт зобов'язується здійснювати погашення кредиту в порядку передбаченому п. 3.2.6.3.5 цього договору (п. 3.2.6.1.5 умов).

Відповідно до п. 3.2.6.1.7 умов сторони узгодили, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому цими умовами, у разі зниження/збільшення надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Приєднавшись до цих умов, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта в порядку, передбаченому п. 3.2.6.1.6 цього договору.

У заявці на отримання послуг встановлено мінімальний у 10 000,00 грн та максимальний у 75 000,00 грн ліміти кредиту.

Згідно з п. 3.2.6.5.1 умов строк користування кредитом становить 12 місяців. Сторони узгодили, що банк має право пролонгувати строк користування кредитом. Продовження обслуговування ліміту відповідно до цього пункту можливе за умови, що по закінченню останнього дня строку на поточному рахунку зафіксовано нульове або позитивне дебетове сальдо та погашено проценти та комісія.

При цьому, умови та правила надання банківських послуг, розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, є публічною офертою, що містить умови та правила надання послуг банком його партнерам, до якої приєднується клієнт, шляхом підписання кваліфікованим електронним підписом заяви в системі Приват24.

Відтак, надання банком овердрафтового кредиту відповідачу, в обмін на його зобов'язання з повернення кредиту свідчить про виникнення між сторонами кредитних правовідносин та волю сторін до настання відповідних правових наслідків, що не суперечить вимогам статті 205 Цивільного кодексу України.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 629 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, забезпечивши відповідачу кредитні кошти на рахунку № НОМЕР_1 , в той час як останнім допущено порушення виконання зобов'язання за кредитним договором в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, що підтверджується банківською випискою з особового рахунку відповідача у період з 02.08.2018 по 30.12.2021.

Так, згідно з довідкою АТ КБ "Приватбанк" про розміри встановлених кредитних лімітів за вих. № 80901K232S0QH від 21.01.2022 клієнту ФОП Грубий Віталій Анатолійович на поточному рахунку № НОМЕР_1 встановлено кредитний ліміт: 01.09.2018 - 20 000,00 грн; 03.09.2018 - 0; 06.09.2018 - 20 000,00 грн; 07.12.2018 - 0; 12.12.2018 - 20 000,00 грн; 12.01.2019 - 25 000,00 грн; 19.01.2019 - 30 000,00 грн; 20.02.2019 - 0;24.02.2019 - 30 000,00 грн; 29.03.2019 - 0; 13.04.2019 - 40 000,00 грн; 28.04.2019 - 60 000,00 грн; 30.05.2019 - 0; 04.06.2019 - 50 000,00 грн; 20.06.2019 - 55 000,00 грн; 14.08.2019 - 0; 21.08.2019 - 40 000,00 грн; 26.11.2019 - 0.

З виписки по поточному рахунку № НОМЕР_1 за період з 02.08.2018 по 30.12.2021 вбачається, що відповідачем кредитні кошти отримані у межах встановленого ліміту.

Проте, як стверджує позивач, клієнт належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором щодо повернення отриманих коштів у строки встановлені договором, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість по кредиту у розмірі 34 145,94 грн.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем кредитних коштів та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасного повернення кредиту підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 34 145,94 грн.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частинами 1 та 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (частина 3 статті 1056-1 Цивільного кодексу України).

У заяві про надання кредиту за послугою Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця Підприємницький встановлений розмір відсоткової ставки: 30% та зазначено про приєднання підписанта (відповідача) до Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 3.2.6.3.5 умов розрахунок процентів за користування кредитом банк проводить щоденно, починаючи з моменту виникнення на поточному рахунку клієнта дебетового сальдо при закритті банківського дня до повного погашення заборгованості за кредитом за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал розрахунку процентів не включається. Сплата процентів за користування кредитом у поточному місяці здійснюється з першого по останнє число наступного місяця. Проценти, що несплачені в строк, що зазначеній в абз. 3 цього пункту, вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 3.2.6.2.3.10 умов).

В разі непогашення клієнтом заборгованості за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо, клієнт зобов'язаний погасити заборгованість по кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісією, але не менше в розмірі мінімального щомісячного платежу, який складає 10% від дебетового сальдо, що існувало на останнє число місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо, та сплатити комісію згідно п. 3.2.6.3.1 (п. 3.2.6.3.6 умов).

Відтак, враховуючи порушення клієнтом грошового зобов'язання за кредитним договором, позивачем нараховано заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 4 378,01 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості зі сплати комісії судом встановлено таке.

У позовній заяві позивач посилається на те, що кредитний договір укладено у формі договору приєднання.

Оскільки, умови договорів приєднання розробляються банком, останній має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Як підтверджується матеріалами справи, у заявці відповідача на отримання послуги "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" зазначено розмір щомісячної комісії (в тому числі в пільговий період) - 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня в будь-який з днів за попередній місяць.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості по комісії у розмірі 341,46 грн, суд вважає його обґрунтованим, у зв'язку з чим дані вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Водночас, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені з огляду на таке.

Як вже було зазначено судом, за змістом частин 1 та 2 статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася.

Договір приєднання, як і публічний договір, є узагальненою категорією таких цивільно-правових договорів, в яких умови договору встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах і які укладаються лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого тексту. Друга сторона при цьому не може запропонувати свої умови договору, але саме вона вирішує та виявляє волевиявлення на укладення договору на запропонованих їй умовах. Таким чином, додержується принцип свободи договору. Чинним законодавством передбачено укладення договору лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованих умов у цілому.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Як підтверджено матеріалами справи, у заявці відповідача на отримання послуг від 02.08.2018 розмір відсутні умови про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пеня, штраф) за порушення зобов'язання у вигляді грошового зобов'язання та визначення її розміру.

В даному випадку, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме з представленим позивачем витягом з Умов та правил надання банківських послуг, яким обумовлено розмір пені та встановлено відповідальність за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань з повернення кредитних коштів/сплати процентів за користування кредитними коштами, був ознайомлений відповідач і що саме з ними він погодився, підписуючи заявку на отримання послуг Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи - підприємця Підприємницький та Гарантовані платежі, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати пені та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до заяви, розмірах.

При цьому, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила кредитування.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.08.2020 у справі №922/3582/19, від 17.07.2020 у справі №910/8189/19.

Враховуючи вищевикладене та те, що в заявці на отримання послуг зазначено лише про розмір процентів та розмір щомісячної комісії, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 159,02 грн є такими, що не підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не скористався своїм правом на подання відзиву, як і не надав доказів які б свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість за кредитом, за процентами та за комісією.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що відповідач, як боржник за кредитним договором, не надав доказів належного виконання взятих на себе зобов'язань, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з урахуванням висновків суду про відсутність правових підстав щодо стягнення з відповідача пені.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статей 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Грубого Віталія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом в сумі 34 145 грн 94 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 4 378 грн 01 коп.; заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 341 грн 46 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі судовий 2 470 грн 89 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13.05.2022

Суддя Л. Г. Пукшин

Попередній документ
104291174
Наступний документ
104291176
Інформація про рішення:
№ рішення: 104291175
№ справи: 910/2263/22
Дата рішення: 13.05.2022
Дата публікації: 16.05.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності; кредитування; забезпечення виконання зобов’язання
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (14.02.2022)
Дата надходження: 14.02.2022
Предмет позову: про стягнення 39024.43 грн.
Розклад засідань:
03.08.2022 10:30 Господарський суд міста Києва