Справа № 536/417/22
13 травня 2022 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Кременчуці Полтавської області клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, працюючого на посаді генерального директора ТОВ «Полтавська бепека», депутата Омельницької сільської ради Кременчуцького району, не маючого утриманців, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України,
На розгляді Кременчуцького районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 296 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На обґрунтування заявленого клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор вказав наступне. Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України - хуліганстві, тобто у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому із застосуванням предмета, заздалегідь виготовленого для нанесення тілесних ушкоджень. За вказане кримінальне правопорушення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років. З урахуванням викладеного, як на думку прокурора, ОСОБА_4 , будучи обізнаним про загрозу йому реальної міри покарання, може переховуватись від суду. Окрім того, має місце ризик того, що обвинувачений може незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_6 з метою зміни останнім своїх показань, а також на свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які є мешканцями сусіднього села та з якими обвинувачений особисто знайомий.
Також, як вказав прокурор у своєму клопотанні, існує ризик того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він є особою, схильною до вчинення злочинів.
Окрім того, як на думку прокурора, необхідно врахувати обставини вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, а саме вчинення злочину під час воєнного стану та у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням викладених вище ризиків та наявності обгрунтованого обвинувачення, прокурор вважає, що застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є найбільш прийнятним в даному випадку, а більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти спробам обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків і вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, інші, більш м'які запобіжні заходи не можливо застосувати до ОСОБА_4 з наступних причин. Так особисте зобов'язання не надасть можливості в повній мірі здійснювати контроль за його поведінкою та не забезпечить запобіганню наявних ризиків, а також у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину; домашній арешт неможливо застосувати, оскільки такий запобіжний захід не забезпечить запобіганню наявних ризиків, оскільки обвинувачений буде перебувати поза постійним візуальним спостереженням. Щодо особистої поруки, то на адресу прокурора не надходили письмові звернення осіб, які мали б бажання поручитися за ОСОБА_4 , як і не надходили заяви від обвинуваченого чи його рідних, або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Також, як на думку прокурора, при застосуванні запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 необхідно врахувати практику Європейського суду з прав людини. Зокрема, відповідно до п. 36 рішення ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України» зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначене, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого кримінального правопорушення. Аналогічна позиція ЄСПЛ викладена у рішенні «Ілійков проти Болгарії».
Захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечував, вважає його необгрунтованим. Так, вказав, що ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 25 березня 2022 року його підзахисному було обрано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, на даний час вказаний запобіжний захід є діючим, підстав для повторного обрання запобіжного заходу немає. Також вказав, що відсутні підстави для застосування до ОСОБА_4 найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки він повністю виконує усі зобов'язання які покладені на нього ухвалою слідчого судді, а тому просив продовжити відносно його підзахисного запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вказав, що він повністю виконує зобов'язання, які покладені на нього ухвалою слідчого судді, просив обрати відносно нього запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали, надані в його обґрунтування, приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 березня 2022 року застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання; відповідно до п.п. 1, 2, 3, 8 частини 5 статті 194 КПК України покладено обов'язки: прибувати до слідчого, у провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження з визначеною періодичністю кожного понеділка кожної неділі о 10.00 годині; прибувати до прокурора чи суду за першою вимогою; не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; строк дії ухвали встановлено до 22 травня 2022 року включно.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини.
Згідно п.5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а тому суд вважає доведеним ризик можливості спроб переховуватись від суду під загрозою можливого покарання.
Також, судом встановлено, що ОСОБА_4 є особою, яка раніше не судима, офіційно працевлаштований, має постійне місце проживання а отже має міцні соціальні зв'язки за місцем проживання, з початку збройної агресії проти України виявив активну громадянську позицію, займається волонтерською діяльністю, надає благодійну допомогу особам, з інших регіонів країни, де ведуться активні бойові дії, що підтверджується письмовими доказами у справі.
Одночасно, прокурором в судовому засіданні не доведено наявності ризику перешкоджання ОСОБА_4 встановленню істини в кримінальному провадженні шляхом впливу на потерпілого та свідків, більш того, відомості про те, що ОСОБА_4 здійснював спроби будь-яким чином впливати на потерпілого та свідків відсутні.
Також, як на думку суду, прокурором не доведено схильності ОСОБА_4 до вчинення правопорушень, оскільки встановлено, що останній є особою, яка раніше не судима, до адміністративної відповідальності не притягувався.
Окрім того, з часу обрання відносно ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 25 березня 2022 року запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, останній покладені на нього ухвалою слідчого судді обов'язкіи виконував, від явки до органів досудового розслідування та суду не ухилявся.
Разом з тим, під час розгляду клопотання прокурором клопотанні не наведено переконливих доказів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України.
Згідно з 4. ст. 176 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику чи ризикам, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.
Зважаючи на зазначені вище обставини, суд приходить до висновку за доцільне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді у вигляді особистого зобов'язання, який забезпечить належну процесуальну поведінку останнього, виконання ним, покладених на нього процесуальних обов'язків та покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись статтями 176, 177, 178, 193, 194, 314, КПК України, суд -
У задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - відмовити.
Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_4 строком на 2 місяці, тобто до 13 липня 2022 року, обов'язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України, а саме:
-прибувати до суду за першою вимогою;
-не відлучатися з населеного пункту, у якому він зареєстрований та проживає, без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну місця свого проживанні та/або місця роботи.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня проголошення.
Повний текст ухвали складено 13 травня 2022 року.
СуддяОСОБА_1