Справа № 373/565/22
Номер провадження 3/373/273/22
13 травня 2022 року м. Переяслав
Суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області Лебідь В.В. розглянув матеріали, що надійшли з військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дзержинськ Горьковської області Росії, громадянина України, військовослужбовця у званні “прапорщик”, працюючого на посаді головного сержанта ремонтного взводу бронетанкової техніки ремонтної роти військової частини НОМЕР_1 , одруженого, на утриманні неповнолітня дитина 2002 р.н., проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП невідомий; за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , будучи в званні прапорщика, 06.05.2022 о 19 год. 00 хв. перебував на території військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) з ознаками алкогольного сп'яніння під час виконання службових обов'язків, відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння. Тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та запевнив, що подібного більше не повторюватиме.
Окрім визнання вини особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини справи підтверджуються актом відмови від добровільного проходження медичного огляду перебування у нетверезому стані № 309 від 06.05.2022; протоколом про адміністративне правопорушення серії А3085 № 55 від 07.05.2022; іншими наявними в матеріалах справи письмовими доказами, в тому числі поясненнями свідків.
Враховуючи встановлені обставини вчинення адміністративного правопорушення, доходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, як відмова військовослужбовця від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що вчинена в умовах особливого періоду.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, є щире розкаяння.
Обставин, що обтяжували б відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, не виявлено.
Підстав для закриття справи або звільнення особи від адміністративної відповідальності не встановлено.
Військовослужбовці відповідно до вимог ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов'язані свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців, у разі потреби відлучитися в межах розташування військової частини (підрозділу), запитати дозволу в командира відділення, а після повернення доповісти йому про прибуття.
Суд, призначаючи адміністративне стягнення, враховує особу порушника, ступінь його вини, ставлення до вчиненого як до негідного статусу військовослужбовця вчинку, відсутність відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому винного слід піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Саме такий вид адміністративного стягнення може забезпечити виховання порушника й запобігатиме вчиненню ним нового адміністративного правопорушення. Застосування до винного арешту з утриманням на гауптвахті є виключним заходом примусу, й не буде ефективним для його перевиховання.
Військовослужбовці підлягають звільненню від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 283-284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3655 (три тисячі шістсот п'ятдесят п'ять) грн 00 коп.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Постанова може бути звернута до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, а в разі оскарження - протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.
СУДДЯ В.В. ЛЕБІДЬ