Справа № 369/3220/22
Провадження №2-а/369/136/22
22.04.2022 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєва І.О., перевіривши матеріали адміністративної справи №369/3220/22 за позовом ОСОБА_1 до інспектора прикордонної служби - начальника 2-ої групи інспекторів прикордонної служби майстер - сержанта Тереля Ігора Анатолійович про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до інспектора прикордонної служби - начальника 2-ої групи інспекторів прикордонної служби майстер - сержанта Тереля Ігора Анатолійович про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху виходячи з наступного.
Згідно ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно з положення ч. 1 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви її копії, а також, копії доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Слід зазначити, що відповідно до статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року в справі №543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 за подання позовної заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення належить сплачувати судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 478,60 грн.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установити у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня для працездатних осіб: з 1 січня - 2393 гривень, з 1 липня - 2508 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня.
Судовий збір має бути сплачений на розрахунковий рахунок UA238999980313161206000010790, отримувач ГУК у Київ.обл/Вишнева міс./22030101, код банку отримувача (МФО) 899998, банк отримувача Казначейство України (ел. адм.. подат.), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З позовної заяви та наданих до неї документів вбачається, що постанову про адміністративне правопорушення складено 07 квітня 2022 року, а з позовом позивач звернулася щодо оскарження зазначеної постанови 20 квітня 2022 року, тобто з пропуском строку для звернення до суду. Позивачем у позовній заяві заявлене клопотання про поновлення визначеного процесуальним законом строку на оскарження спірної постанови. Вказує на те, що причини пропуску такого строку є поважними, оскільки він перебував на території Львівської області через військові дії, пов'язані з військовою агресією російської федерації, не мав можливості повернутися до свого місця проживання та звернутися до адвоката.
Вивчивши доводи позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Для суду є очевидним, що причини, які перешкодили особі реалізувати право на звернення до суду у визначений процесуальним законом строк, повинні не залежати від волі заявника, мати об'єктивний характер та бути оціненими судом у наступному, зважаючи на обґрунтованість їх поважності.
Суд вважає за необхідне зазначити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Підстави пропуску особою строку на оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, які не залежали від волі особи.
Однак, позивачем не надано будь-яких допустимих доказів, які б підтверджували, що ним пропущено строк на оскарження постанови з підстав, що пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, які не залежали від його волі та унеможливили звернення з позовом до суду про скасування оскаржуваної постанови у встановлений процесуальним законом строк.
Посилання позивача на ту обставину, що він не мав можливості звернутися до адвоката за місцем проживання не спростовує можливості звернення за правовою допомою за місцем перебування позивача.
З огляду на те, що позивач не надав доказів поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про поновлення строку і відсутність підстав для її задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст.123 КАС Україниу разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
В силу ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, позивачу необхідно на виконання вимог ч. 6 ст. 161 КАС України, надати докази поважності причин пропуску строку для звернення до суду з вказаним позовом.
За містом ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Враховуючи встановлені обставини, приходжу до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строк для усунення виявлених недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 294 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора прикордонної служби - начальника 2-ої групи інспекторів прикордонної служби майстер - сержанта Тереля Ігора Анатолійович про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - залишити без руху.
Надати позивачу строк на усунення виявлених недоліків позовної заяви - не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І.О. Фінагеєва