Справа № 369/3709/22
Провадження №1-кс/369/610/22
11.05.2022 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
Слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва клопотання слідчого СВ Бучанського РУП ГУ НП у Київській області ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111050000135 від 17.01.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
У провадженні слідчого відділу Бучанського РУП ГУ НП в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111050000135 від 17.01.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.01.2022 у вечірній час (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , які перебували в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , де під час розпиття алкогольних напоїв, стався словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у ході якого у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 .
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_5 перебуваючи у тому ж місці, у той же час, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, умисно і цілеспрямовано, наніс множинні удари кулаками та ногами в ділянку голови та тулуба ОСОБА_7 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини: двобічні множинні переломи ребер (36), розрив лівої легені, плевропульмонований шок на фоні закритого перелому шийного відділу хребта із забоєм спинного мозку, множинні синці і садна на тілі, від яких ОСОБА_7 помер на місці події.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України ОСОБА_5 затримано 17.01.2022 за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
17.01.2022 слідчим за погодженням з прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Пісківка, Бородянського району, Київської області, проживаючого по АДРЕСА_2 громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Обгрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України підтверджується: протоколом огляду місця події від 17.01.2022, протоколом обшуку від 17.01.2022, висновком судово-медичної експертизи №17 від 17.01.2022, протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , речовими долказами та іншими матеріалами в їх сукупності.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 січня 2022 року у даному кримінальному провадженні відносно підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 17 березня 2022 року включно.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 березня 2022 року у даному кримінальному провадженні відносно підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 13 травня 2022 року включно.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'яти років.
Відповідно до ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
В даному випадку ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою та підставами застосування запобіжного заходу є спосіб забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього зобов'язань, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Зокрема, ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтовується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за злочин у вчиненні якого він підозрюється та який за ступенем тяжкості є особливо тяжким злочином, покарання за вчинення якого передбачає позбавлення волі строком від семи до п'ятнадцяти років, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).
Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Beccievv. Moldova (Бекчиев проти Молдови)).
Так, підозрюваний ОСОБА_5 не працює, не одружений, не має на утриманні дітей та інших осіб, які б перебували на його утриманні. Відповідно підозрюваний не має таких міцних соціальних зв'язків, які б втримали його від зміни місця проживання, або переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_5 може впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні необхідно зазначити наступне. Даний ризик обґрунтовується тим, що свідки у кримінальному провадженні є жителі смт. Пісківка Бучанського району, тобто мешканці одного населеного пункту з підозрюваним. У зв'язку з цим підозрюваний може здійснювати вплив на останніх, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу, змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань.
Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду і незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Підставою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 є обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які заявлені при обрані даного виду запобіжного заходу та на даний час не зменшилися і продовжують існувати, що дає достатні підстави прокурору звернутися з даним клопотанням до слідчого судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а якщо це неможливо у строк, передбачений частиною другою статті 211 цього Кодексу, - до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа була затримана.
У відповідності до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдане за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що суворість передбаченого покарання «є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі ««Тимошенко проти України»» вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
В рішенні Європейського суду з прав людини «Харченко проти України» зазначено, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості Розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.
Згідно з вимогами п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Аналізуючи зібрані в сукупності докази, можливо прийти до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинуваченого обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для продовження строку дії запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року у зв?язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено військовий стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та продовжено до 25.05.2022 року включно.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 січня 2022 року у даному кримінальному провадженні відносно підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 17 березня 2022 року включно.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 березня 2022 року у даному кримінальному провадженні відносно підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 13 травня 2022 року включно.
На даний час у даному кримінальному провадженні, згідно ст. 290 КПК України 02.03.2022 сторонам повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
Однак, закінчити досудове розслідування та звернутись до суду з обвинувальним актом не представилось за можливе, зокрема і з обставин, зазначених вище - воєнний стан та збройна агресія РФ відносно України.
Підсумовуючи викладене, можливо прийти до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на підозрюваного обов'язків і дотримання останнім належної процесуальної поведінки, у зв'язку з чим є достатні підстави для продовження такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Враховуючи викладене, слідчий просив суд продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт. Пісківка, Бородянського району, Київської області, проживаючому по АДРЕСА_2 , громадянину України, не одруженому, не працюючому, раніше не судимому, строком на 60 днів.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні покладалася на розсуд суду.
Вислухавши пояснення підозрюваного та його захисника, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, дослідивши подані матеріали, дослідивши наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від слідства та суду, цим самим перешкоджати встановленню істини по справі, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до п. 2 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім, як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Суд оцінює вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі строком до 12 років.
При цьому суд, оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; його репутацію; міцність соціальних зав'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.
За таких обставин клопотання про продовження строку тримання під вартою підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст.40, 131, 132, 177, 178, 181, 193, 194, 197, 206, 309 КПК України, суд, -
Клопотання слідчого СВ Бучанського РУП ГУ НП у Київській області ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111050000135 від 17.01.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - задовольнити.
Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Пісківка, Бородянського району, Київської області, проживаючого по АДРЕСА_2 , громадянину України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 діб, тобто до 09 липня 2022 року (включно).
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали суду складено 11 травня 2022 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1