Справа № 366/3517/17
Провадження № 1-в/366/32/22
11 травня 2022 року смт. Іванків
Іванківський районний суд Київської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника органу пробації ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків клопотання заступника начальника Вишгородського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області майора внутрішньої служби ОСОБА_4 , про звільнення від покарання по закінченню терміну випробування
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лідіївка Доманівського району Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, жителя АДРЕСА_1
Вироком Іванківського районного суду Київської області від 11.12.2017 року ОСОБА_5 засуджений за ст. 185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки.
04.05.2022 року заступник начальника Іванківського РВ філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 звернулась до суду із клопотанням про звільнення ОСОБА_5 від покарання по закінченню терміну іспитового строку.
Клопотання мотивоване тим, що 11.12.2019 року іспитовий строк ОСОБА_5 за вироком Іванківського районного суду Київської області від 11.12.2017 року закінчився, а тому подальше виконання вироку є недоцільним. В період з 20.01.2018 року по 20.01.2022 року ОСОБА_5 відбув покарання в ДУ «Диканьківська виправна колонія (12)» за вироком Іванківського районного суду Київської області від 12.02.2018 року, який виконується самостійно. Згідно характеристики за період відбування покарання ОСОБА_5 характеризується посередньо.
У судовому засідання представник органу пробації підтримала клопотання.
Прокурор у судовому засідання заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що ОСОБА_5 не відбув іспитовий строк за вироком Іванківського районного суду Київської області від 11.12.2017 року, який розпочато після звільнення засудженого з місць позбавлення волі за вироком суду від 12.02.2018 року.
Вислухавши інспектора з питань пробації, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.
Згідно наданих до суду органом пробації документів 11.12.2017 року ОСОБА_5 був засуджений за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на два роки. Вирок набрав законної сили 13.04.2018.
12.02.2018 ОСОБА_5 був засуджений за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі: строк покарання рахується з 12.02.2018, у цей строк зараховано час попереднього ув'язнення з 20.01.2018 по 12.02.2018.
Зазначені вище два вироки постановлено виконувати самостійно.
У відповідності до роз'яснень, які містяться у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», у разі визнання особи винною у вчиненні кількох злочинів рішення про її звільнення від відбування покарання з випробуванням приймається тільки після визначення на підставі ч.1 ст.70 КК України остаточного покарання, виходячи з його виду й розміру. Коли особа, щодо якої було застосоване таке звільнення, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
Таке рішення узгоджується і з правовою позицією, висловленою Верховним судом колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 27 березня 2018 року у справі №754/2779/17 (провадження№51-717 км18) щодо застосування ч.4 ст.70 КК України, згідно якої, коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення першого вироку інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, або звільняється від відбування покарання з випробуванням, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожен вирок виконується самостійно.
Відповідно до ч.1 ст.78 КК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Як вбачається з вищезазначеного, вирок суду від 11.12.2017 року набрав законної сили 13.04.2018 і цього ж дня був направлений на виконання до Вишгородського РВ № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області.
Засуджений ОСОБА_5 в період з 20.01.2018 року по 20.01.2022 року відбував покарання за вироком суду від 12.02.2018 року.
Аналіз зазначених вище правових норм та правових позицій Верховного Суду свідчить про неможливість складання таких вироків, а тому, суд приходить до висновку, що засуджений, який був звільнений з місць позбавлення волі 20.01.2022 року за вироком суду від 12.02.2018, а саме після звільнення розпочинає виконання вироку суду від 11.12.2017, який набрав законної сили 13.04.2018.
Враховуючи викладене, оскільки зарахування відбуття іспитового строку за першим вироком у час перебування під вартою у іншій кримінальній справі та реальне відбуття покарання у місцях позбавлення волі за другим вироком фактично є складанням покарань, що суперечить зазначеним вище правовим нормам «самостійного виконання вироків», клопотання про звільнення від відбування покарання по закінченню терміну іспитового строку подано до суду передчасно, так як вирок суду від 11.12.2017 року засуджений фактично почав виконувати 20.01.2022 року, після звільнення з місць позбавлення волі, тому у його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ч.1 ст.78 КК України, ст.ст. 376, 537, 539 КПК України, суд
У задоволені клопотання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області протягом 7 днів з моменту проголошення.
Суддя ОСОБА_1