Справа № 357/1943/22
3/357/1571/22
21 квітня 2022 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дубановська І. Д. розглянувши в м. Біла Церква справу про адміністративне правопорушення за протоколом ДПР18 № 333411 від 07 лютого 2022 року відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНКОПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягався,
за ч. 3 ст. 126 КУпАП (далі - протокол),
відповідно до протоколу, 07 лютого 2022 року о 12:50 год. на автодорозі М05 «Київ-Одеса», 78 км., водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом MITSUBISHI LANCER, НОМЕР_2 , поза населеним пунктом, без увімкнених ходових вогнів, будучи тимчасово обмеженим в праві керування транспортними засобами, згідно із постановою державного виконавця від 04 лютого 2022 року, винесеної у виконавчому провадженні № 68469575, чим порушив вимоги ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Згідно із ч. 1 ст. 268 КУпАП, розгляд справи проведений за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки вона про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, клопотань не надходило.
Відповідно до ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ, забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно із ч. 3 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, - тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Отже, альтернативних покарань, аніж позбавлення права керування транспортними засобами, вказаною нормою не установлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 250 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддя дослідивши протокол, надані до нього докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Так, згідно із рапортом поліцейського, 07 лютого 2022 року на автодорозі М05 «Київ-Одеса», 78 км., зупинений водій ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом MITSUBISHI LANCER, НОМЕР_2 .
Відповідно до постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 04 лютого 2022 року, у виконавчому провадженні № 68469575, державним виконавцем Немишлянського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиція (м. Харків) Луговим В.М., відносно ОСОБА_1 встановлене тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Вона мотивована тим, що у ОСОБА_1 утворилася заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої, згідно розрахунку за період з 01 серпня 2021 року до 04 лютого 2022 року в сумі 24 136 грн., що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.
Отже, зазначені докази свідчать, що 07 лютого 2022 року о 12:50 год. на автодорозі М05 «Київ-Одеса», 78 км., водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом MITSUBISHI LANCER, НОМЕР_2 , поза населеним пунктом, без увімкнених ходових вогнів, будучи тимчасово обмеженим в праві керування транспортними засобами, згідно із постановою державного виконавця від 04 лютого 2022 року, винесеної у виконавчому провадженні № 68469575, чим порушив вимоги ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ.
За таких обставин, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Згідно із ч. 1 ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Отже, зважаючи на характер вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують адміністративне стягнення та те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягався, суддя вважає, що досягнення мети адміністративного стягнення, визначеного у ст. 23 КУпАП, а саме виховання ОСОБА_1 , в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню ним та іншими особами нових правопорушень, можливе шляхом призначення мінімального адміністративного стягнення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 2 грудня 2021 року № 1928-IX, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 2 481 грн.
Отже, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 2 481 х 0,2 = 496,20 грн.
Керуючись ст. 40-1, ч. 3 ст. 126 КУпАП, суддя
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 496,20 грн. судового збору.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути пред'явлена до виконання - протягом трьох місяців.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області І. Д. Дубановська