Справа № 355/1450/21
Кримінальне провадження № 1-кп/355/45/22
"12" травня 2022 р.
Баришівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в смт. Баришівка кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12021111130001771 від 19.09.2021 відносно,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Волошинівка, Баришівського району Київської області, українця, громадянина України, який проживає і зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, не одруженого, військовозобов'язаного, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, -
В провадженні Баришівського районного суду Київської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111130001771 від 19.09.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.
Судом встановлено, що 19.09.2021 близько 16 год. 30 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, поблизу будинку №8 по вул. Миру в с. Волошинівка Броварського району Київської області, зустрів свого знайомого ОСОБА_5 та помітив у кишені спортивної кофти ОСОБА_5 мобільний телефон, котрий вирішив забрати собі для власного збагачення.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, ОСОБА_4 , з кишені спортивної кофти ОСОБА_5 , відкрито викрав належний останньому мобільний телефон марки «Samsung J3», золотистого кольору в якому знаходилась SIM картка мобільного оператора ПрАТ "ВФ Україна" (Vodafone) з номером НОМЕР_1 . Після чого ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном втік та розпорядився ним на власний розсуд.
Своїми незаконними діями ОСОБА_4 завдав майнової шкоди ОСОБА_5 відповідно до висновку експерта на суму 1500, 00 гривень.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано як злочин, передбачений ч. 1 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
В судовому засідання обвинуваченим подано угоду про примирення з потерпілим ОСОБА_5 на підставі ст.ст. 468, 469, 471,473,474 КПК України та просив її затвердити.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення, вказав , що претензій до обвинуваченого не має.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні проти укладення угоди про примирення обвинуваченого з потерпілим не заперечувала.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подана угода про примирення підлягає затвердженню з наступних підстав.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч.3 ст.469 КПК України Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, який, відповідно до ст.12 КК України, є нетяжким злочином, потерпілий та обвинувачений добровільно уклали угоду про примирення.
Крім того, суд переконався, що обвинувачений повністю розуміє положення, передбачені ч.5 ст.474 КПК України.
Обвинуваченому та потерпілому зрозумілі наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст.473 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Зміст укладеної сторонами угоди відповідає вимогам 471 КПК України, підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч.7 ст.474 КПК України, відсутні.
Обвинувачений раніше не судимий, покарання яке пропонується в угоді, передбачене санкцією ч.1 ст.186 КК України, тому, суд вважає за можливе затвердити угоду про примирення, укладену між обвинуваченим та потерпілим та призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання.
Враховуючи викладене , керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 473, 474, 475 КПК України суд, -
Затвердити угоду про примирення від 30.09.2021, укладену між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, за яким призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді 150 (ста п'ятдесят) годин громадських робіт.
Речовий доказ по справі - мобільний телефон марки «Samsung J3», золотистого кольору в якому знаходилася SIM картка з № НОМЕР_1 , що преданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5 , залишити власнику.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав передбачених ч.3 ст.394 КПК України.
Роз'яснити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що у разі невиконання угоди про примирення, потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
Копію вироку суду, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому, прокурору та потерпілому.
Суддя ОСОБА_6