Справа №351/382/22
Номер провадження №2/351/356/22
12 травня 2022 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Собка В.М. ,
секретар Пустовойтова Л.Ю. ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, -
ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дочки, який мотивувала тим, що з липня 2010 року по березень 2020 року вони із відповідачем проживали однією сім'єю у цивільному шлюбі без реєстрації. Від спільного проживання у них є дочка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак на даний час сторони спільне проживання припинили, дочка проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні, при цьому батько жодним чином не допомагає по утриманні їх спільної дитини.
На підставі наведеного позивачка просить стягувати з відповідача у її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 4500,00 грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму встановленого на дитину відповідного віку, щомісячно з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Представник позивачки, адвокат Фармуга В.С. подав до суду заяву, якою позовні вимоги своєї довірительки підтримав повністю, позов просив задоволити у повному обсязі, розгляд справи просив проводити без участі позивачки та її представника.
Відповідач, подав до суду заяву, у якій зазначив, що позов визнає частково, згідний сплачувати аліменти на утримання дочки в мінімальному розмірі в межах 50% прожиткового мінімуму на дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, оскільки не має можливості сплачувати аліменти у більшому розмірі, так як офіційно не працевлаштований, не має постійного заробітку, та на його утриманні перебуває його бабуся, яка є пенсіонеркою та особою похилого віку, яка потребує постійного лікування та догляду, розгляд справи просив провести без його участі.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про можливість задоволення позову з таких підстав.
Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , актовий запис №36 від 21.10.2011, батьками якої записано ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , при цьому згідно із рішення Снятинського районного суду від 10.01.2022, яке набрало законної сили 10.02.2022, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та зобов'язано внести відповідні зміни до актового запису № 36 від 31 жовтня 2011 року, складеного Снятинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Івано-Франківській області, зазначивши ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 - батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно із довідкою виконавчого комітету Снятинської міської ради №375 від 22.02.2022 неповнолітня ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає із матір'ю ОСОБА_1 , також із ними проживає неповнолітня дочка ОСОБА_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка також перебуває на утриманні матері.
Відповідно до Посвідчення серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи.
Судом також встановлено, що згідно із заповітом від 23.06.2014 ОСОБА_6 усе своє майно заповіла своєму онукові ОСОБА_2 , при цьому згідно із Пенсійним посвідченням № НОМЕР_3 ОСОБА_6 1937 р.н., є пенсіонеркою.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Положеннями ст.180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
В силу дії ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За приписами ч.2 ст.182 цього кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років, з 1 січня 2022 року, на момент подачі позову, становить 2618 гривень, отже аліменти на дитину віком від 6 до 18 років не повинні бути меншими від 1309,00 грн., при цьому мінімальний рекомендований розмір аліментів становить 2618,00 грн.
На підставі викладеного, зважаючи на те що обов'язок утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття покладений на обох батьків, враховуючи, що дочка проживає із матір'ю і перебуває на її утриманні, позивачка при цьому є особою з інвалідністю ІІ групи, а відповідач є молодою працездатною особою, у якого немає на утриманні інших дітей, його бабуся, яку він доглядає є пенсіонеркою, яка отримує пенсію, при цьому не долучено документів про його неплатоспроможність, та враховуючи інші обставини справи, суд вважає, що із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягувати аліменти на утримання дочки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 4500,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня подачі позову, а саме з 18.03.2022.
Відповідно до вимог ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам процесу, що відповідно до ч.3 ст.80 СК України розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану, та згідно із ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них, що також зазначено і у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” вбачається, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
З ч.6 ст.141 ЦПК України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З п.3 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.
Враховуючи те, що позивачка звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги щодо стягнення аліментів, тому суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути 992,40 грн. судового збору в користь держави.
Відповідно до зазначеного та на підставі 180, 181, 182, 183, 191 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України суд, -
Позов задоволити.
Стягувати з ОСОБА_2 , 1986 р.н. на користь ОСОБА_1 , 1991 р.н. на утримання дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 4500,00 грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму встановленого на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 18.03.2022.
У відповідності зі ст. 430 ч.1 п.1 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць,
Стягнути з ОСОБА_2 992,40 грн. судового збору в дохід держави.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Василь СОБКО