Справа № 349/248/22
Провадження № 2/349/170/22
іменем України
12 травня 2022 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді Гаврилюк О.О.
з участю секретаря судового засідання Гошко І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу № 349/248/22 за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У лютому 2022 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обгрунтування позову зазначено, що 27 січня 2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання банківських послуг, відповідно до якого відповідачу відкрито кредитний рахунок. Договір про надання банківських послуг складається з заяви позичальника, умов та правил надання банківських послуг, тарифів банку, на що відповідач надав свою згоду, що підтверджується підписом у заяві. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.п. 3.2, 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг. Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит, в подальшому збільшивши його ліміт до 20 000 грн.
В порушення умов кредитного договору, відповідачка не виконала взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого станом на 27 січня 2022 року має заборгованість в загальній сумі 18 184,45 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь вказану вище заборгованість, а також понесені судові витрати у розмірі 2 481 грн 00 коп.
Відповідачка не подала відзив на позов.
Ухвалою судді від 21 березня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.
У судове засідання представник позивача ОСОБА_2 не з'явився, подав суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, просив позов задовольнити повністю.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася повторно, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому процесуальним законом порядку.
Враховуючи, що відповідачка була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явилася, відзиву на позовну заяву не подала, суд провів заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.ст.223, 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
27 січня 2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання Анкети - Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк», яка є складовою частиною кредитного договору.
Відповідачка ОСОБА_1 отримала в АТ КБ «ПриватБанк» кредитну картку, а також користувалася нею, отримуючи від банку кредитні кошти, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачка отримувала кредитні кошти від позивача, а також частково проводила повернення зазначених коштів, що вказує на наявність кредитних правовідносин між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , що підтверджується розрахунком заборгованості за договором № б/н від 27.01.2012 р., станом на 27.01.2022 року.
У зв'язку з порушенням боржником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість, яка становить 18 184,45 грн., та складається з наступного: 14 419,32 грн - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі 9562,16 грн. заборгованість за поточним тілом кредиту, 4857,16 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 962,22 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 2802,91 грн. заборгованість за простроченими відсотками.
Надаючи правову оцінку викладеним вище обставинам, суд зазначає наступне.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за простроченими відсотками .
Судом встановлено, що підписана позивачем Анкета-Заява не містить відомостей про розмір відсотків, пені і штрафів, порядку користування кредитними коштами.
На підтвердження вказаних відомостей позивач посилається на «Умови та правила надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк».
Однак, АТ КБ «ПриватБанк» не надано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи Анкету-Заяву позичальника, та відповідно, чи брав він на себе зобов'язання на умовах, які зазначені саме в цьому документі, зокрема щодо розміру відсотків у разі порушення зобов'язання з повернення кредиту.
А тому, відповідно, вказані Умови не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору від 27 січня 2012 року.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату заборгованості за простроченими відсотками, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Відповідна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року №342/180/17.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оскільки позивачем не доведено наявність договірних відносин з відповідачем щодо розміру відсотків, порядку користування кредитними коштами, то в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками слід відмовити.
Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України у справі № 6-2320цс16.
Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає стягненню відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1967,18 грн. (14419,32*100/18184,45=79,29; 2481,00*100/79,29)
Керуючись ст. ст. 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України,
вирішив:
Позов акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 27 січня 2012 року станом на 27 січня 2022 року в розмірі 14 419,32 грн (чотирнадцять тисяч чотириста дев'ятнадцять грн. 32 коп.) з яких 9 562,16 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят дві грн. 16 коп.) заборгованість за поточним тілом кредиту, 4 857,16 грн. (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят сім грн. 16 коп) заборгованість за простроченим тілом кредиту.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 1967,18 грн (тисячу дев'ятсот шістдесят сім грн 18 коп.).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Рогатинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м.Дніпро вул. Набережна Перемоги, буд.50, рахунок для погашення заборгованості та судових витрат № НОМЕР_1 , МФО № 305299.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 12 травня 2022 року.
Суддя О.О.Гаврилюк