Справа № 347/678/22
12.05.2022 року суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Драч Д.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №031374 від 27.04.2022 року ОСОБА_1 в с. Стопчатів по вул. Центральна керував транспортним засобом Мутсубсі Ланцер, д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,чим порушив вимоги п.2.9а ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд проводився зі згоди водія на місці в присутності свідків, результат якого - 1.69‰.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав та пояснив, що за вказаних у протоколі обставин він не керував транспортним засобом, а ним керувала інша особа - власник авто. Автомобіль був припаркований на узбіччі дороги, коли під'їхали працівники поліції та стали вимагати, щоб він пройшов тест на визначення стану сп'яніння, на що ОСОБА_1 погодився і прилад показав результат 1,69‰, але він пояснював працівника поліції, що даним транспортним засобом він не керував.
Захисник адмінпритягуваного ОСОБА_2 в судовому засіданні подав клопотання про закриття провадження у цій справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адмунустративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зважаючи на те, що останній не керував транспортним засобом; підтримав доводи, викладені у відповідному письмовому клопотанні, в тому числі - щодо порушення процедури проведення огляду на визначення стану сп'яніння.
Свідок ОСОБА_3 , в судовому засіданні пояснив, що за вказаних у протоколі обставин саме він керував транспортним засобом Мутсубсі Ланцер, д.н.з. НОМЕР_2 , який йому належить. Разом із ним в автомобілі перебував ОСОБА_1 . Вони їхали на заправку і біля магазину «Фільварок» зупинились на узбіччі дороги на перекур та вимкнули двигун автомобіля, коли до них під'їхали працівники поліції, які, не з'ясувавши хто водій автомобіля, почали вимагати від ОСОБА_1 пройти огляд для визначення стану його сп'яніння, хоча останній заперечував факт керування ним автомобілем. Потім під'їхав другий екіпаж поліцейських, які привезли прилад «Драгер». ОСОБА_1 пройшов огляд, працівники поліції оглянули авто та забрали його у відділ поліції, пояснивши це порушенням нами комендантської години. Наступного дня він забрав свій автомобіль з поліції.
Вислухавши адмінпритягуваного, його представника та свідка, дослідивши матеріали справи, в тому числі - відеозаписи, суддя дійшов до наступних висновків:
За правилами ч.2 ст.266 КУпАП: огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Додані до протоколу відеозаписи не підтверджують факту керування адмінпритягуваним транспортним засобом, що виключає склад в його діях адміністратвтиного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування особою транспортним засобом у стані сп'яніння або - відмову такої особи від проходження огляду на стан сп'яніння.
П.1 Інструкціїпро порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена Наказом МВС і МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015: передбачено, що обов'язковою первісною стадією огляду на стан сп'яніння є огляд водія на місці зупинки транспортного засобу з допомогою приладу «Драгер», а п.6 розділу ІІ цієї Інструкції вимагає присутності під час такого огляду (і спілкування з цього приводу) двох неупереджених свідків; при цьому за п. 22 розділу ІІІ даної Інструкції, огляд проведений з порушенням встановлених нею правил, вважається недійсним.
П.7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена Наказом МВС і МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015: у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення.
ВС КАС у справі №216/5226/16-а від 18.07.2019 року вказав, що доказом порушень ПДР не можу бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність винесення постанови.
Належним доказом у даній справі може бути відеозапис пропозиції водієві, якого підставно зупинили працівники поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у встановлений законом спосіб або відповідні показання свідків у разі неможливості відеофіксації.
В даному випадку працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд для визначення стану сп'яніння на місці знаходження транспортного засобі, на що останній погодився. Натомість матеріали справи не містять доказів причини зупинки транспортного засобу та факту керування ним ОСОБА_1 , а також - згоди останнього із показниками спеціального приладу, яким проводився огляд.
Незважаючи на визначений ч.2 ст.266 КУпАП порядок проходження огляду, який має вищу юридичну силу, ніж вище зазначена Інструкція - долучений до справи відеозапис не підтверджує факту повноцінного проходження огляду на визначення стану сп'яніння.
Отже, суддею встановлено порушення працівниками поліції процедури фіксації проходження огляду на стан сп'яніння, адже в даному випадку адмінпритягуваний не висловив своєї згоди із результатом його огляду, а фабула протоколу містить обвинувачення ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння за результатом проходження такого огляду на місці зупинки.
Суд зауважує, що якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою ПДР, вимоги про пред'явлення водієм документів є неправомірними (П'ятий апеляційний адміністративний суд у справі № 473/1404/20 від 20 листопада 2020 р.). Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 15.03.2019 року по справу №686/11314/17 та №161/7068/16-а. Отже має місце безпідставна вимога працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 за відсутності належних і допустимих доказів підставності його зупинки.
Разом з тим, положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно роз'яснень, які містяться в ч.2 п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996р. за № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Рішенням Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010: фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина, з порушення встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних, не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.
Уповноважена посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, відповідно до статті 280 КУпАП зобов'язана з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Під час розгляду справ про адміністративні правопорушення суд не може вийти за межі вказаного у протоколі складу правопорушення та його кваліфікації, як і не має права збирати інші докази. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення (ч.2 ст.251 КУпАП).
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується). Суд зауважує, що рішення у справі «Карелін проти Росії» набрало законної сили.
За змістом ч.1 ст.251, ст.252 КУпАП: орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо, які орган (посадова особа) оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
П.1 ч.1 ст.247 КУпАП: провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю , зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи докази по справі, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст. ч. 1 ст. 247, ст.ст. 284, 291, 294 КУпАП, суддя
провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову судді може бути подано протягом десяти днів з дня її винесення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Суддя Д.С. Драч