Справа № 274/5754/21
Провадження № 2/0274/420/22
Іменем України
(заочне)
11.05.2022 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., за участю секретаря судового засідання - Рудакової А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, спонукання до виконання мирової угоди, -
07.09.2021 до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області звернувся позивач з вимогами усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні будинком АДРЕСА_1 , шляхом визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право володіння, користування та розпорядження ним. Спонукати ОСОБА_2 до виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 17.01.2018 року у справі № 274/1306/15-ц, шляхом зняття з реєстрації її місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнути з відповідачки на його користь понесені ним судові витрати.
Позов мотивований тим, що ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 17.01.2018 року було затверджено мирову угоду по справі №274/1306/15-ц укладену між сторонами по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
За цією Мировою угодою за ОСОБА_1 визнається право особистої власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 отримує компенсацію вартості 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 в розмірі 106000 грн., яка отримана нею в момент підписання мирової угоди. Підписання мирової угоди гарантує отримання нею вказаних коштів; ОСОБА_2 зобов'язується протягом 30 днів з моменту затвердження цієї мирової угоди знятися з реєстраційного обліку за адресою АДРЕСА_1 .
Однак ОСОБА_2 не виконує умови мирової угоди, не знімається з реєстраційного обліку за адресою АДРЕСА_1 , фактично за вказаною адресою не проживає багато років, участі в утриманні майна не приймає, чим порушує права позивача щодо вільного розпорядження своїм майном.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 12.11.2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін ( а.с. 27-28).
Позивач в судове засідання не з'явивися, звернувся до суду з письмовою заявою в якій вказав, що позов підтримує повністю, просить справу розглянути в його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачка у встановлений судом строк, відзиву на позовну заяву не надала, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялася за зареєстрованою адресою проживання, в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила.
Суд, за письмовою згодою сторони позивача, ухвалює заочне рішення при заочному розгляді справи, що не суперечить вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 17.01.2018 року було затверджено мирову угоду по справі №274/1306/15-ц укладену між сторонами по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя. Згідно Мирової угоди за ОСОБА_1 визнається право особистої власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 отримує компенсацію вартості 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 в розмірі 106000 грн., яка отримана нею в момент підписання мирової угоди. Підписання мирової угоди гарантує отримання нею вказаних коштів; ОСОБА_2 зобов'язується протягом 30 днів з моменту затвердження цієї мирової угоди знятися з реєстраційного обліку за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно довідки Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області №100 ВІД 29.06.2021 року ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним за вказаною адресою зареєстрована, але не проживає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ст. 15 ЦК України, встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
За змістом ст. 405 ЦК України лише члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом у відповідності до вимог закону. При цьому приміщення, яке вони мають право займати, визначається самим, власником.
Також у статті 41 Конституції України вказано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Як роз'яснено у п.34 та п.35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07 лютого 2014 року за №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Таким чином, якщо права власника порушені, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, тому суд вважає, що позивач правомірно вимагає усунення будь-яких порушень його прав.
Судом встановлено, що реєстрація відповідачки перешкоджає позивачу здійснювати його право власності на будинок. В даному випадку усунення перешкод в користуванні будинком шляхом визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1 , не суперечить вимогам чинного законодавства.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в даній частині підлягають до задоволення.
Щодо позовної вимоги позивача про спонукання ОСОБА_2 до виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 17.01.2018 року у справі № 274/1306/15-ц, шляхом зняття з реєстрації її місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , суд вважає, що дана не вимога не підлягає до задоволення, оскільки при задоволенні позовної вимоги про усунення перешкод в користуванні будинком шляхом визнання відповідачки такою, що втратила право користування та розпорядження, у позивача виникає право самостійно зняти відповідачку з реєстрації місця проживання - в будинку АДРЕСА_1 без будь-яких спонукань відповідачки до добровільного чи примусового зняття з місця її реєстрації.
В ухвалі суду від 13.09.2021 року позивачу вказувалося на те, що він має визнатися з якими позовними вимогами він звернувся до суду, оскільки заявлені ним позовні вимоги мають розглядатися як окремі позови, крім того мета заявлених позовних вимог є фактично однорідною ( зняття з реєстрації), однак мають різний спосіб виконання, на що позивач увагу не звернув та вказав, що суд проявив до нього правовий нігілізм ( а.с. 21).
Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4,12-13,76-81,89,223,247, 258,263-265,280-282,354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, спонукання до виконання мирової угод задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1 .
В задоволенні решти позовних відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 908 грн. понесених витрат по сплаті судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя : Т.М.Вдовиченко