Справа № 196/178/22
№ провадження 2/196/218/2022
13.05.2022 смт Царичанка
Суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області Костюков Д.Г., дослідивши матеріали цивільної справи за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ключенкової Христини Владиславівни до Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), третя особа: ОСОБА_2 , про звільнення майна з-під арешту,-
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ключенкова Х.В. звернулася до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), третя особа: ОСОБА_2 , про звільнення майна з-під арешту, в якому просить суд звільнити з-під арешту все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який був накладений 28.11.2011 року за виконавчим провадженням №29231568.
Представник позивача позов мотивує тим, що у грудні 2021 року позивач ОСОБА_1 мав намір укласти у нотаріуса Договір про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею майна, однак останньому представником Царичанського РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) було повідомлено, що крім виконавчого провадження за стягненням аліментів, є ще виконавче провадження, в рамках якого було винесено постанову про арешт належного ОСОБА_1 нерухомого майна.
З відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо, що 17 червня 2011 року рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області було частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди і вирішено стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 70000 (сімдесят тисяч) грн. моральної шкоди.
На адвокатський запит представника позивача до Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) щодо надання для ознайомлення матеріалів виконавчого провадження, яке було відкрито на підставі виконавчого документу по справі №2-51/11 було надано витяг з ВП- спецпідрозділу та лист (додається), з яких вбачається наступне:
- на підставі виконавчого листа №2-51 від 11.10.2011р., що був виданий по справі №2-51/11, 13.10.2011р. було відкрито виконавче провадження №29231568;
- в межах суми боргу 70 000 (сімдесят тисяч) грн. державним виконавцем Влащенко В.І. 28.11.2011 року був накладений арешт на все нерухоме майно боржника з метою реального виконання рішення;
- 18.12.2013р. виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі того, що у боржника було відсутнє майно, на яке можливо було звернути стягнення в межах суми боргу;
- відповідно до п.2 ч.І ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» дане виконавче провадження завершено;
- виконавче провадження АСВП №29231568 було знищено за закінченням терміну зберігання.
08.12.2021р. представником позивача до Царичанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було подано заяву про зняття арешту з майна, у відповідь на чку отримано лист, у якому зазначено, що арешт майна, який був накладений в межах виконавчого провадження АСВП №29231568 може бути знятий відповідно до п.4 ч.ч.2,6 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» (тобто тільки за рішенням суду). Повторно виконавчий лист №2-51/11 до виконання не пред'являвся і в розумінні ч.1. ст.22 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції 1999 року) мав бути пред'явлений до виконання 18.12.2014 року. Станом на 23.03.2022 року арешт з майна позивача не знято.
Оскільки арешт позбавляє позивача права розпорядження цим майном, просить його скасувати.
Частиною першою статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначено способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Згідно частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Отже, у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Спори, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 19, 20 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У п. 1, 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 №5, викладені роз'яснення, що у разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, вимоги сторони виконавчого провадження про звільнення майна з-під арешту розглядається в порядку, передбаченому для розгляду скарг на дії виконавця. Інші особи, які не є учасниками виконавчого провадження та є власниками або володільцями майна, можуть заявити свої вимоги про звільнення майна з-під арешту в порядку позовного провадження.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні, в рамках якого державним виконавцем накладено арешт на його нерухоме майно, а тому законом для боржника встановлений інший порядок захисту його майнових прав як сторони виконавчого провадження шляхом оскарження дій, рішень чи бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Зазначений висновок підтверджується позицією Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 24.05.2021 у справі №712/12136/18, у якій зазначено, що, установивши, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що він не може пред'являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Аналогічний за змістом висновок було викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 №904/51/19, а також постановах Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 577/4541/20, від 22.04.2020 у справі №544/394/18, від 29.07.2020 у справі № 161/3171/19, від 28.10.2020 у справі № 204/2494/20, від 04.11.2020 у справі №520/7100/19, від 20.01.2021 у справі №157/298/19, тощо.
Слід також зазначити, що в даному випадку між сторонами немає спору про право власності (користування) на майно, на яке накладено арешт і таке право позивача ніким не оспорюється, тобто арешт майна не пов'язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби.
За встановлених обставин, ОСОБА_1 не може виступати позивачем у справі та заявлені ним вимоги до відповідача не підлягають розгляду у позовному провадженні, оскільки законом передбачено іншу форму звернення та порядок оскарження дій, бездіяльності та рішень виконавця, а тому, з підстав передбачених п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, слід відмовити у відкритті провадження у справі за вищевказаним позовом.
Керуючись ст.ст. 19, 186, 260, 261, 353 354 ЦПК України, суддя , -
У відкритті провадження у справі за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ключенкової Христини Владиславівни до Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), третя особа: ОСОБА_2 , про звільнення майна з-під арешту - відмовити.
Роз'яснити представнику позивача, що розгляд його питання повинен здійснюватися в порядку виконання відповідного судового рішення судом, який розглянув справу.
Копію ухвали з позовними матеріалами, надіслати представнику позивача не пізніше наступного дня після її постановлення. Копію позовної заяви залишити в суді.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії до Дніпровського апеляційного суду через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.
Повний текст ухвали складено та підписано без проголошення 13.05.2022 року.
Суддя: Д.Г. Костюков