Справа № 185/8759/21
Провадження № 1-кп/185/247/22
13 травня 2022 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041370000713 від 10 вересня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України
за участю:
прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_5
Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , зазначивши, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, а тому наявні ризики того, що під тиском кримінальної відповідальності обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідка, вказав на слабкі соціальні зв'язки, а обставини злочину, на думку прокурора, зухвалість та неймовірна жорстокість нанесення тілесних ушкоджень свідчать про аморальне ставлення обвинуваченого до вчиненого. Обвинувачений приховав обставини вчиненого злочину, залишив потерпілого у небезпеці. На даний час вищезазначені ризики, на думку прокурора, продовжують існувати, тому з метою їх запобігання, досягнення дієвості даного кримінального провадження необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою.
Обвинувачений не заперечував проти продовження тримання під вартою. Захисник підтримав позицію обвинуваченого.
З'ясувавши думку сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
У ст. 178 КПК України передбачений перелік обставин, що враховуються судом при вирішенні питання про запобіжний захід, серед яких вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Як встановлено, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. Таким чином, під загрозою застосування тяжкого покарання, у разі визнання останнього винним судом, обвинувачений може переховуватись від суду.
Водночас суд бере до уваги репутацію обвинуваченого, який є раніше не судимим, має постійне місце проживання та реєстрації, працював, позитивно характеризується за місцем роботи і проживання, має неповнолітню дитину. Таким чином, доведеним є міцність соціальних зав'язків обвинуваченого. Однак соціальні зв'язки обвинуваченого не є такими що можуть нівелювати ризик ухилення від суду під загрозою покарання за вчинення особливо тяжкого злочину.
Так, згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України - при оцінці існування ризику кримінального провадження, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід враховувати, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання винним в інкримінованому злочині. Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування».
Також мається ризик впливу на свідка, оскільки станом на 13.05.2022 року свідки не допитані.
Заявлені прокурором обставини пред'явленого обвинувачення як додаткові фактори на користь продовження дії запобіжного заходу, не мають правого значення, бо охоплюються кваліфікацією, зазначеною в обвинувальному акті.
Суд приходить до висновку, що ризик можливості ухилення від суду разом з тяжкістю пред'явленого обвинувачення свідчить на користь позиції сторони обвинувачення. Альтернативні запобіжні заходи не попередять вказаний ризик.
Відповідно до ст. 616 КПК України, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, то останній не має права звертатись до прокурора з приводу скасування тримання під вартою для проходження військової служби.
Тому з метою запобігання вищевказаним ризикам суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.
З огляду на наявність обвинувачення у вчиненні злочину, що спричинив загибель людини, розмір застави не визначати.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 183, 331, 372 КПК України, суд
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 11 липня 2022 року.
Строк дії ухвали в частині продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 11 липня 2022 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для осіб, які перебувають під вартою, - протягом того же строку з моменту вручення копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1