Справа № 193/1774/14
1-кп/212/64/22
13 травня 2022 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: Головуючого судді - ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора Криворізької північної окружної прокуратури - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого - ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження № 42014040000000268 від 09.04.2014 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець села Петрове Софіївського району Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, -
встановив:
ОСОБА_4 та ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що за невстановлених досудовим слідством обставин протягом робочого часу, але не пізніше 30 квітня 2014 року вступили у попередню змову між собою на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_9 . Реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману та обернення його на свою користь, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 діючи умисно з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2014 року задоволено клопотання про повернення тимчасового вилученого майна та зобов'язано слідчого СВ Софіївського РВ ОСОБА_6 повернути автомобіль «Mersedes Benz ML 320», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_9 , під час розмови, ввели в оману потерпілого щодо можливості повернення належного йому автомобіля лише за грошові кошти, на що ОСОБА_9 , не маючи відповідного досвіду і будучі не обізнаним щодо обов'язковості виконання рішення суду, погодився.
Так, 30 квітня 2014 року о 16.20 годині, знаходячись в приміщенні службового кабінету Софіївського РВ, за адресою: Софіївський район, смт. Софіївка, вул. Карпенка, 10А, ОСОБА_6 , діючи умисно, шляхом обману, за попередньою змовою зі ОСОБА_4 , переслідуючи корисливий намір, заволодів грошовими коштами ОСОБА_9 в сумі 28000 грн. та 500 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України складає 5700 грн., на загальну суму 33700 грн., які останній, не маючи відповідного досвіду і будучі не обізнаним щодо обов'язковості виконання рішення суду добровільно передав ОСОБА_6 за повернення належного йому автомобіля, чим узгодженими діями ОСОБА_6 та ОСОБА_4 спричинено матеріальну шкоду потерпілому на вказану суму. Після чого ОСОБА_6 разом з ОСОБА_9 пройшли до майданчика Софіївського РВ, де останній забрав автомобіль Mersedes Benz ML 320», д.н.з. НОМЕР_1 .
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.2 ст.190 КК України за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.2 ст.190 КК України за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , кожен окремо, заявили клопотання про звільнення їх від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачених п.3 ч.1 ст.49 КК України.
Положеннями ч.4 ст.286 КПК визначено, що, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_4 надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності за пред'явленим обвинуваченням за ч.2 ст.190 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, при цьому обвинувачений зазначив, що він цілком розуміє правові наслідки такого звільнення, зокрема те, що вказані підстави для звільнення не є реабілітуючою обставиною.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 підтримав клопотання підзахисного, просив звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Обвинувачений ОСОБА_6 надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності за пред'явленим обвинуваченням за ч.2 ст.190 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, при цьому обвинувачений зазначив, що він цілком розуміє правові наслідки такого звільнення, зокрема те, що вказані підстави для звільнення не є реабілітуючою обставиною.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 підтримала клопотання підзахисного, просила звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Прокурор також вважав за можливе звільнити обвинувачених від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.190 КК України на підставі ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Суд, вислухавши сторони кримінального провадження, вивчивши матеріали справи, становив наступне.
Статтею 44 КК України визначено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цих Кодексом, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КПК України).
Згідно ч.2 ст.285 КПК України, особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Відповідно до ч.4 ст.12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Санкція ч.2 ст. 190 КК України передбачає такі альтернативні види покарання: штраф від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виправні роботи на строк від одного до двох років, обмеженні волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до трьох років.
Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 пред'явлене обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжкого злочину та з дня події вчинення кримінального правопорушення - 30 квітня 2014 року на час розгляду клопотання в суді минуло більше п'яти років.
Судом під час вирішення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності не встановлено обставин, з якими закон пов'язує переривання чи зупинення перебігу строку давності притягнення обвинувачених до кримінальної відповідальності, передбачених ст.49 КК України, а також того, що обвинувачені вчинили інші кримінальні правопорушення за період з 30 квітня 2014 року по 12 травня 2022 року, або переховувались від слідства та суду, не встановлені у справі і інші перешкоди для застосування положень ст.49 КК України.
За таких обставин, враховуючи згоду самих обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на закриття стосовно них кримінального провадження у зв'язку з закінченням строків давності, суд дійшов висновку, що клопотання обвинувачених підлягає задоволенню.
Відповідно до п.7 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року №15, кошти, внесенні як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених кримінальним процесуальним кодексом України.
Згідно ч.11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ст.203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію, в тому числі після закриття кримінального провадження, в порядку передбаченому цим Кодексом.
Судом встановлено, що у даному кримінальному провадженні ухвалами суду 01 травня від 2014 року за клопотанням прокурора у кримінальному провадженні № 42014040000000268 від 09.04.2014 року до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 97440 гривень, з покладенням відповідних обов'язків, визначених КПК України.
Обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , кожним окремо, внесено заставу у розмірі 97440 гривень на відповідний рахунок ТУ ДСА України у Дніпропетровській області.
Враховуючи те, що підстав для звернення застав в дохід держави, судом не встановлено, у зв'язку із закриттям кримінального слід скасувати запобіжний захід, застосований до обвинувачених у виді застави, а суму внесених застав повернути заставодавцям.
Цивільний позов не заявлений.
Відповідно до ст.124 КПК України, слід стягнути в рівних частинах з обвинувачених документально підтверджені витрати на залучення експертів за проведення судово-хімічної експертизи грошових коштів № 196 від 06.06.2013 року в сумі 735,60 грн., судово-криміналістичної експертизи грошових коштів № 172 від 03.06.2014 року в сумі 2459,60 грн., судової комп'ютерно-технічної експертизи № 70/39-348 від 25.06.2014 року в сумі 884,52 грн., а всього 4079,72 грн., що складатиме по 2039, 86 грн. з кожного.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 49, 190 КК України, ч. 2 ст. 284 КПК України, суд,-
постановив:
Клопотання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.190 КК України на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.190 КК України на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження № 42014040000000268 від 09.04.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.2 ст.190 КК України та ОСОБА_6 за ч.2 ст.190 КК України - закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів в розмірі по 2039 (дві тисячі тридцять дев'ять) гривень 86 копійок з кожного.
Скасувати захід забезпечення кримінального провадження у вигляді застави, застосований до ОСОБА_4 , заставу у розмірі 97 440 гривень, внесену на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Дніпропетровській області - повернути заставодавцю.
Скасувати захід забезпечення кримінального провадження у вигляді застави, застосований ОСОБА_6 , заставу у розмірі 97 440 гривень, внесену на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Дніпропетровській області - повернути заставодавцю.
Речові докази: грошові кошти в сумі 500 доларів США та 28 000 гривень - залишити у потерпілого ОСОБА_9 за належністю; змиви з рук ОСОБА_6 , контрольний зразок вати, ватний тампон з речовиною “Промінь-1” - знищити; мобільний телефон ОСОБА_6 “Nokia 6700с” TYPE RM-470, імей: НОМЕР_2 з сім карткою з № НОМЕР_3 - повернути власнику за належністю; мобільний телефон ОСОБА_4 “Samsung jt-s5610 Seк” імей: НОМЕР_4 з сім-карткою № НОМЕР_5 - повернути власнику за належністю; мобільний телефон ОСОБА_10 “Nokia E7” імей: НОМЕР_6 з сім-карткою № НОМЕР_7 - повернути власнику за належністю; мобільний телефон ОСОБА_11 “Samsung jts5610” імей: НОМЕР_8 з сім-карткою № НОМЕР_9 - повернути власнику за належністю.
На ухвалу суду може бути апеляційна скарга протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.
Ухвала, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Суддя: ОСОБА_1