іменем України
Справа № 210/1428/22
Провадження № 1-кс/210/476/22
"12" травня 2022 р.
Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022041710000535 від 03.05.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженець м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, маючого вищу освіту, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не маючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 03.02.2005 Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 309, ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці. Частково приєднати покарання по вироку Дзержинського районного суду м. Кривий Ріг від 23.01.2001 року та визначити строк відбуття покарання 4 роки 6 місяців позбавлення волі. Вирок вступив в законну силу 03.03.2005 року.
- 10.03.2005 Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, повністю поглинути покарання по вироку Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг від 03.02.2005 року та визначити строк відбуття покарання 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
- 02.07.2009 Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 309, ч. 1 ст. 70 до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднати не відбуте покарання по вироку Дзержинського районного суду м. Кривий Ріг від 10.03.2005 року у вигляді 1 місяця позбавлення волі та визначити строк покарання 5 років 1 місяць позбавлення волі. Звільнений 09.11.2012 за рішенням Синельниківського міського суду Дніпропетровської області від 02.11.2012 ст. 81 КК України, умовно-достроково, невідбутий строк: 1 рік 2 місяця 15 днів;
- 19.11.2013 Дзержинським судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ч. 3 ст. 185 КК України, покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 71 КК України частково приєднати не відбуте покарання по вироку Дзержинського районного суду м. Кривий Ріг від 02.07.2009 року та визначити строк покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Вирок вступив в законну силу 19.12.2013 року.
- 18.02.2014 Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу, за ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, поглинути покарання по вироку Дзержинського районного суду м. Кривий Ріг від 19.11.2013 року та визначити строк покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 23.09.2016 по відбуттю строку покарання;
- 17.07.2019 Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ч. 3 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки. Звільнений 18.12.2020 по відбуттю строку покарання.
- 03.02.2022 Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ч. 3 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнити з іспитовим строком 3 роки. Вирок вступив в законну силу 10.03.2022 року.
12 травня 2022 року в провадження слідчого судді надійшло вищевказане клопотання, в обґрунтування якого слідчим вказано, що в період дії в Україні правого режиму воєнного стану, запровадженого Указом Президента України № 64/2022 з 5:30 години 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, за вчинення умисного корисливого злочину, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив умисне, корисливе кримінальне правопорушення за наступних обставин:
так, 02.05.2022 року приблизно о 03:52 годині ОСОБА_5 перебуваючи неподалік 36 будинку по вулиці Віталія Матусевича в Металургійнму районі м. Кривого Рогу, звернув увагу на припаркований автомобіль марки ВАЗ 2101, кольору «Сафарі», з державним номером НОМЕР_1 . В цей час у ОСОБА_5 , виник корисливий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна. Після чого, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, ОСОБА_5 підійшов до вище вказаного автомобіля та за допомогою невеликої арматури, яку мав при собі, відчинив багажні двері автмобіля, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний намір, скерований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у сховище, викрав з багажнику зазначеного автомобіля перфоратор прямий Dnipro M RH-100Q, вартість якого, відповідно до судово-товарознавчої експертизи № 1050 від 05.05.2022 складає 2057 гривень, шуруповерти Старт Про SCD4-12/2, в кількості двох штук, вартість яких, відповідно до судово-товарознавчої експертизи № 1050 від 05.05.2022 складає 2407 гривень, шліфовані машинки Стар Про SAG-1170, в кількості двох штук, вартість яких, відповідно до судово-товарознавчої експертизи № 1050 від 05.05.2022 складає 1662 гривень, перфоратор Grand ПЄ-1500 DFR, вартість якого, відповідно до судово-товарознавчої експертизи № 1050 від 05.05.2022 складає 1832 гривень.
Надалі, ОСОБА_5 , бажаючи довести свій корисний злочин до кінця, разом із вказаним викраденим майном з місця вчинення злочину втік та, отримавши можливість розпоряджатися чужим майном як своїм власним, розпорядився ним на власний розсуд.
Своїми діями, ОСОБА_5 , завдав потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 майнової шкоди на загальну суму 7958 гривень.
Діяння ОСОБА_5 кваліфіковано за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану, за яке передбачено законом покарання у вигляді позбавлення волі та строк від п'яти до восьми років.
У зв'язку з наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, таких як переховування від слідчого, прокуратури та суду, незаконний вплив на потерпілих, свідків, інших учасників провадження, вчинення інших кримінальних правопорушень, слідчий клопотав про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до підозрюваного ОСОБА_5 .
В судовому засіданні слідчий та прокурор, кожен окремо клопотання підтримали, просили задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 , та його захисник, кожен окремо заперечували проти клопотання у повному обсязі, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступних висновків.
Так, матеріалами клопотання встановлено, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та запровадженням воєнного стану згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, відповідно до якого 07 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство». Даним Законом було внесено зміни до низки статей Кримінального кодексу України, а також посилено покарання передбачене статтею 185 (крадіжка), даний злочин доповнився кваліфікуючою ознакою - скоєння в умовах воєнного стану, тому діяння ОСОБА_5 кваліфіковано за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану, за яке передбачено законом покарання у вигляді позбавлення волі та строк від п'яти до восьми років.
12.05.2022 на підставі зібраних доказів у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного діяння.
В ході досудового розслідування зібрано сукупність належних і достатніх доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, що є підставою для вказаної обґрунтованої підозри, а саме:
-протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_7 ;
-протокол огляду місця події від 02.05.2022;
-протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 ;
-протокол допиту свідка ОСОБА_8 ;
-протокол допиту свідка ОСОБА_9
-протокол огляду предмету від 03.05.2022;
-постанова про визнання речового доказу від 03.05.2022;
-протокол допиту свідка ОСОБА_10 ;
-протокол огляду предмету від 03.05.2022;
-постанова про визнання речового доказу від 03.05.2022;
-протокол допиту свідка ОСОБА_11 ;
-постанова про визнання речового доказу від 03.05.2022;
-протокол допиту свідка ОСОБА_12 ;
-протокол огляду відеозапису за участю свідка ОСОБА_12 .
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних в наданих суду матеріалах клопотання, слідчий суддя доходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді.
Відповідно до ст. 183 ч. 1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може застосовуватись до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до положень ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором в судовому засіданні були обґрунтовані та доведені наступні ризики:
1.переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що підозрюваний не одружений, на утримані неповнолітніх дітей не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків. Крім того, ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, санкція статті, за якою пред'явлено підозру ОСОБА_5 передбачає покарання до 8 років позбавлення волі, тому побоюючись реального терміну ув'язнення, у випадку визнання його винним, останній може переховуватись від органів досудового розслідування, суду.
2.незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваному відомі свідки в даному кримінальному провадженні, а отже в разі обрання до нього менш тяжкого запобіжного заходу, може здійснювати психічний та фізичний тиск на нього з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Крім того, з пояснень слідчого встановлено, що підозрюваний перебуває у дружніх відносинах із свідками.
3.ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, підтверджується тим, що ОСОБА_5 є особою раніше судимою за вчинення корисливих злочинів, неодноразово засуджений до реального терміну ув'язнення.
Слідчий суддя приймає до уваги також ту обставину, що відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 67 Кримінального кодексу України вчинення злочину під час умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій є обтяжуючою обставиною.
Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію , майновий стан; наявність судимостей.
Слідчий суддя вважає, що причетність ОСОБА_5 до вчинення даного злочину, повністю підтверджується обґрунтованою підозрою у вчинені інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та наявними у провадженні доказами, зазначеними безпосередньо у клопотанні та дослідженими під час судового засідання.
Відтак, суд доходить висновку, що більш м'який запобіжний захід не виправдовує себе та не може забезпечити цілей кримінального провадження, та не зможе запобігти встановленим судом ризикам, а отже клопотання підлягає задоволенню.
Окрім того, вважаю за необхідне встановити розмір застави в розумінні ст. 182 КПК України, в розмірі 70 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідність відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України та ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду із визначеною періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця перебування.
Відповідно до ст. 202 ч.4 КПК України підозрюваний звільняється з під варти після внесення застави, визначеної в ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця увезення, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182 - 184, 193, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, -
Клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_4 ,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022041710000535 від 03.05.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041710000535 від 03.05.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів, а саме з
16 години 00 хвилин 12 травня 2022 року до 16 години 00 хвилин 11 липня 2022 року включно.
Розмір застави визначити у межах 70 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 173670 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду із визначеною періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця перебування.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документів, що підтверджують внесення застави, уповноважена особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з під варти та повідомити письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з під варти, у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Строк дії ухвали 60 днів, тобто до 11 липня 2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1