Справа № 174/187/22
н/п 1-кп/174/29/2022
13 травня 2022 року м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 12022041150000005, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, маючої професійно-технічну освіту, не одруженої, тимчасово не працюючої, яка дітей на утримані не має (згідно рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 26.09.2019, справа ЄУН 174/381/19 позбавлено батьківських прав відносно двох доньок 2005 та 2012 р.н.; рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 17.01.2022 справа ЄУН 174/698/21 дитину 2021 р.н. відібрано у матері без позбавлення батьківських прав), зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судима:
-15.11.2013 Вільногірським міським судом Дніпропетровської області, за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України, до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців. На підставі п. 3,4 ч.1 ст. 75, 76 КК України, від відбуття покарання звільнена з іспитовим строком 1 рік 6 місяців. Вирок вступив в законну силу 17.12.2013.
-22.04.2016 Вільногірським міським судом Дніпропетровської області, за ч. 1 ст. 309 ст. 76 КК України, до позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнена з іспитовим строком 1 рік. Вирок вступив в законну силу 24.05.2016.
-17.01.2017 Вільногірським міським судом Дніпропетровської області, за ч.1 ст. 186 КК України. На підставі ст. 71 КК України, частково приєднане невідбуте покарання по вироку Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 22.04.2016 та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 2 місяці. Вирок вступив в законну силу 17.02.2017.
-03.10.2017 Вільногірським міським судом Дніпропетровської області, за ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднана невідбута частина покарання по вироку Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 17.01.2017 та призначено остаточно покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 2 місяці. Строк покарання рахувати з 03.10.2017. Зараховано в строк час відбуття по минулому вироку з 17.01.2017 по 03.10.2017. Зараховано у відповідності ч.5 ст. 72 КК України з 20.03.2017 по 21.06.2017. Ухвалою апеляційного суду 30.05.2017 вважати засудженою за ч. 1 ст. 185 КК України, до позбавлення волі строком на 1 рік. Відрахувати приєднане в порядку ч. 1 ст. 72 КК України, покарання по вироку Вільногірського міського суду Дніпропетровської області, від 17.01.2017 та зарахувати попереднє ув'язнення з 13.03.2017 по 03.10.2017. Строк покарання вважати з моменту виконання вироку. Вирок вступив в законну силу 30.05.2018.
-09.10.2019 Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області, за ч. 2 ст. 190 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75, 76 КК України, від відбуття покарання звільнена з іспитовим строком 2 роки. Вирок вступив в законну силу 11.11.2019. Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 20.10.2021 звільнено від подальшого відбування покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,-
До суду поступив обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості.
Відповідно до обвинувального акту затвердженого прокурором 28.04.2022 року ОСОБА_4 обвинувачується у заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинено повторно.
ОСОБА_4 , повторно 18.01.2022 близько 16.40 години, знаходячись поблизу бювету навпроти магазину «Алло» по вул. Центральна, 55/57 в м. Вільногірськ Кам'янського р-ну Дніпропетровської області разом з раніше їй знайомою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є особою похилого віку побачила у неї належний останній на праві приватної власності мобільний телефон марки «Prestigio» модель «PSP3552DUO» чорного кольору та у ОСОБА_4 раптово виник прямий протиправний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, а саме: вказаним мобільним телефоном.
Реалізуючи свій раптово виниклий протиправний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою ОСОБА_4 , перебуваючи у вказану дату та час в означеному місці, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом та корисливою метою, цілковито усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, розуміючи, що ОСОБА_6 сприймає її як свою знайому та довіряє їй, використовуючи довірливі відносини з останньою, попрохала ОСОБА_6 надати їй для здійснення дзвінка вказаний мобільний телефон, не маючи намір повертати його. ОСОБА_6 довіряючи ОСОБА_4 передала останній свій мобільний телефон марки «Prestigio» модель «PSP3552DUO» чорного кольору IMEI 1/2: НОМЕР_1 , бувший у користуванні вартість якого складає 520,00 грн., в якому знаходилась сім-карта оператора ПрАТ «Київстар», яка майнової цінності для потерпілої не має, очікуючи, що ОСОБА_4 поверне їй після здійснення телефонного дзвінка.
ОСОБА_4 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи шляхом зловживання довірою потерпілої ОСОБА_6 взяла у останньої мобільний телефон марки «Prestigio» модель «PSP3552DUO» чорного кольору та під надуманим приводом відійшла від потерпілої, покинула місце вчинення кримінального правопорушення, таким чином заволоділа вказаним мобільним телефоном та у подальшому розпорядилась ним на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 діючи умисно, повторно з корисливих мотивів та з корисливою метою, зловживаючи довірою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є особою похилого віку заволоділа мобільним телефоном марки «Prestigio» модель «PSP3552DUO» чорного кольору IMEI 1/2: НОМЕР_1 із сім-карткою оператора ПрАТ «Київстар», який належить останній, чим завдала потерпілій майнової шкоди на суму 520,00 грн.
28.04.2022 року між прокурором Вільногірського відділу Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 з одного боку та підозрюваною у цьому провадженні - ОСОБА_4 з іншого боку та за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості, за умовами якої підозрювана ОСОБА_4 , повністю визнає свою вину у інкримінованому їй діянні та щиро розкаюється у вчиненому, при цьому сторони досягли порозуміння, щодо призначення підозрюваній покарання передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, що згідно зі ст. 12 КК України належить до нетяжких кримінальних правопорушень - злочинів, враховано особу підозрюваної, наявність обставин, які відповідно до вимог ст. 66 КК України пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, наявність обставин, які відповідно ст. 67 КК України обтяжують покарання, а саме: рецидив злочинів, вчинення злочину щодо особи похилого віку сторони домовились про призначення підозрюваній ОСОБА_4 , узгодженого покарання: за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, зі встановленням іспитового строку на розсуд суду.
Відповідно до п.п 1, 2 ч. 1, п.п 1, 2 ч. 3 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Обвинувачена ОСОБА_4 , в підготовчому судовому засіданні підтримала угоду про визнання винуватості, повністю визнала свою вину у вчиненому нею кримінальному правопорушенні- злочині, передбаченому ч. 2 ст. 190 КК України та пояснила, що 18.01.2022 близько 16.40 години, знаходячись поблизу бювету навпроти магазину «Алло» по вул. Центральна, 55/57 в м. Вільногірськ Кам'янського р-ну Дніпропетровської області разом з раніше їй знайомою ОСОБА_6 , та попросила її надати їй для здійснення дзвінка мобільний телефон, не маючи намір повертати його. Телефон в подальшому продала своїй знайомій за 300 грн. Пояснила, що щиро кається, повністю розуміє свої права, надані її законом, наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винною, вид покарання, який буде застосовано до неї у разі затвердження угоди судом, а також наслідки затвердження даної угоди, відтак просить затвердити угоду, так як реально може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Підтвердила, що угода укладена нею добровільно, вона розуміє суть обвинувачення, в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості все викладено вірно, згодена із визначеною мірою покарання. Крім того, повідомила, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді. З потерпілою зустрічалася та просила у неї вибачення.
Захисник в підготовчому судовому засіданні підтримав угоду про визнання винуватості та просив її затвердити.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважає за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченою, оскільки вказана угода відповідає вимогам КПК України.
Потерпіла ОСОБА_6 в підготовче судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі та не заперечує проти затвердження угоди.
Враховуючи вищенаведене, вислухавши думку прокурора, обвинуваченої та її захисника, які просять затвердити угоду про визнання винуватості, вивчивши обвинувальний акт, перевіривши угоду про визнання винуватості, яка відповідає вимогам ч. 4 ст. 469, ст. 472 КПК України, з'ясувавши у обвинуваченої, що вона розуміє викладені в ч. 4 ст. 474 КПК України обставини, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винною, видпокарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом, переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд вважає за необхідне затвердити угоду про визнання винуватості з наступних підстав.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 пред'явлене обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. Так, суд доходить висновку про те, що дії обвинуваченої ОСОБА_4 , вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України, а саме, заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинено повторно.
За місцем проживання ОСОБА_4 характеризується посередньо, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття, обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 67 КК України є рецидив злочинів, вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Врахувавши думку потерпілої про відсутність претензій до підозрюваної, яка подала заяву про укладення означеної угоди, сторони домовились про призначення підозрюваній покарання.
Міра покарання, узгоджена сторонами угоди про визнання винуватості, відповідає санкції ч. 2 ст. 190 КК України.
При прийнятті рішення судом з'ясовано, що сторони усвідомлюють зміст укладеної угоди, свої права, а також наслідки укладання, затвердження угоди, та наслідки її невиконання.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України слідує, що у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч. 5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
На суд при затвердженні угоди про визнання винуватості не можуть бути покладені інші обов'язки щодо перевірки можливості її затвердження, ніж ті, які прямо передбачені у ст. 474 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Матеріальну шкоду в даному кримінальному провадженні спричинено потерпілій ОСОБА_6 на загальну суму 520,00 грн., цивільний позов не заявлявся. Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченої ОСОБА_4 не обиралися.
Судові витрати по справі відсутні. Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України, а саме: бувший у користуванні мобільний телефон марки «Prestigio» модель «PSP3552DUO» чорного кольору IMEI 1/2: НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_6 і зберігається у камері зберігання речових доказів (квитанція № 840) - повернути потерпілій ОСОБА_6 .
На підставі наведеного та, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 28 квітня 2022 року по кримінальному провадженню № 12022041150000005від 18.01.2022, укладену між прокурором Вільногірського відділу Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 з одного боку та підозрюваною у цьому провадженні ОСОБА_4 , з іншого боку за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 .
Визнати винною ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення- злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, зі встановленням іспитового строку два роки.
Відповідно до п.п 1,2 ч. 1, п.п 1,2 ч. 3 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази, а саме: мобільний телефон марки «Prestigio» модель «PSP3552DUO» чорного кольору IMEI 1/2: НОМЕР_1 , бувший у користуванні, що належить ОСОБА_6 і зберігається у камері зберігання речових доказів (квитанція № 840) - повернути потерпілій ОСОБА_6 .
Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченої ОСОБА_4 не обиралися.
Вирок на підставі угоди між прокурором та обвинуваченою про визнання винуватості може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляції через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити учасникам судового провадження.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1