Справа № 199/3747/21
(2/199/205/22)
Іменем України
29 квітня 2022 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Богун О.О.
при секретареві Ткаченко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду в місті Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми, -
за неявки учасників справи,-
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 11 березня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладена рамкова угода №SMERS00730 наслідком якого стало укладення в подальшому наступних договорів: 11 березня 2008 року укладено договір про надання траншу №SME0009497; 04 червня 2008 року було укладено кредитний договір №SME0013854 та 20 серпня 2008 року укладено договір про надання траншу №SME0016833.
Відповідно до умов вищезазначених Договорів, Закрите акціонерне товариство «Альфа-Банк» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит за договором траншу від 11.03.2008 №SME0009497 у сумі 70 000 доларів США; за кредитним договором від 04 червня 2008 року №SME0013854 у розмірі 50 000,00 доларів США та за кредитним договором від 20 серпня 2008 року №SME0016833 у розмірі 15 000,00 доларів США, а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит та сплатити проценти за користування кредитом в сумі, строки та на умовах передбачені Договорами.
В забезпечення виконання зобов'язань до Договорами між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 укладені договори поруки, а саме: 11.03.2008 за №SME0009497/1, 04.06.2008 за №SME0013854/1 та від 20.08.2008 за №SME0016833/1. Відповідно до умов яких ОСОБА_2 відповідати за зобов'язання перед Кредитором у повному обсязі.
Кредитор свої зобов'язання за Договорами виконав у повному обсязі, а саме надав кредит ОСОБА_1 . В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитними Договорами не виконав внаслідок чого утворилась заборгованість.
Відповідно чинного законодавства ЗАТ «Альфа Банк» було перейменовано на ПАТ «Альфа Банк».
30.09.2009 між ПАТ «Альфа Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено Договір факторингу, відповідно до умов якого ПАТ «Альфа Банк» відступило свої грошові права ТОВ «Кредитні ініціативи», в тому числі за кредитними договорами від 11 березня 2008 року №SME0009497; від 04 червня 2008 року №SME0013854 та 20 серпня 2008 року №SME0016833.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.10.2012 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за вищезазначеними договорами у розмірі 1 172 313,87 грн.
Враховуючи, що відповідачі тривалий час не виконують рішення суду від 22.10.2012 позивач просить стягнути з відповідачів 3 % річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 301 089, 10 грн. та судові витрати.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2021, вищезазначена цивільна справа надійшла в провадження судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Богун О.О.
Ухвалою від 23.06.2021 відкрито провадження по справі та визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та по справі призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою від 05.10.2021 закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті.
21.03.2022 року справу розглянуто по суті та ухвалено рішення.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надавши заяву про слухання справу у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримує, просив їх задовольнити.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про місце, дату та час судового розгляду справи були сповіщені належним чином, в порядку передбаченому ч.ч. 8, 11 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомили, не надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, не скористалися правом надання відзиву на позов, у зв'язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 11 березня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладена рамкова угода №SMERS00730 наслідком якого стало укладення в подальшому наступних договорів: 11 березня 2008 року укладено договір про надання траншу №SME0009497; 04 червня 2008 року було укладено кредитний договір №SME0013854; 20 серпня 2008 року укладено договір про надання траншу №SME0016833.
Відповідно до умов вищезазначених Договорів, Закрите акціонерне товариство «Альфа-Банк» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит за договором траншу від 11.03.2008 №SME0009497 у розмірі 70 000 доларів США; за кредитним договором від 04 червня 2008 року №SME0013854 у розмірі 50 000,00 доларів США та за кредитним договором від 20 серпня 2008 року №SME0016833 у розмірі 15 000,00 доларів США, а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит та сплатити проценти за користування кредитом в сумі, строки та на умовах передбачені Договорами.
За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В забезпечення виконання зобов'язань до вищезазначеними Договорами між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 укладені договори поруки, а саме: 11.03.2008 за №SME0009497/1, 04.06.2008 за №SME0013854/1 та від 20.08.2008 за №SME0016833/1. Відповідно до умов яких ОСОБА_2 зобов'язалася відповідати за зобов'язання перед Кредитором у повному обсязі.
Кредитор свої зобов'язання за Договорами виконав у повному обсязі, а саме надав кредит ОСОБА_1 . В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитними Договорами не виконав внаслідок чого утворилась заборгованість.
Відповідно чинного законодавства ЗАТ «Альфа Банк» було перейменовано на ПАТ «Альфа Банк».
30.09.2009 між ПАТ «Альфа Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено Договір факторингу, відповідно до умов якого ПАТ «Альфа Банк» відступило свої грошові права ТОВ «Кредитні ініціативи», в тому числі за кредитними договорами від 11 березня 2008 року №SME0009497; від 04 червня 2008 року №SME0013854 та від 20 серпня 2008 року №SME0016833.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.10.2012 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за вищезазначеними договорами у розмірі 1 172 313,87 грн.
Позивач ТОВ Кредитні ініціативи у позовній заяві стверджує, про виникнення у відповідачів нового грошового зобов'язання на підставі вказаного рішення суду, а тому у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем такого зобов'язання просить стягнути борг нарахований на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Згідно із ч.ч. 1-2 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Предметом позову у цій справі є стягнення на підставі статті 625 ЦК України 3% річних, нарахованих за період невиконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі судового рішення від 22.11.2012 року, яке набрало законної сили, про стягнення грошових коштів.
Положення статті 11 ЦК України передбачають, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлених актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Тобто, відповідно до положень статті 11 ЦК України, рішення суду може бути підставою виникнення цивільних прав та обов'язків у випадках, установлених актами цивільного законодавства, - за наявності прямої вказівки про це в законі, як установлено, наприклад, ч. 4 ст. 36, ст.ст. 43, 46, частиною третьою статті 334, ч. 1 ст. 401, ч. 3 ст. 653 ЦК України. У таких випадках рішення суду дійсно породжує нові зобов'язання, які до його ухвалення не існували.
Отже, у випадку існування між сторонами договірних відносин до ухвалення судового рішення, таке рішення забезпечує примусове виконання зобов'язання, яке виникло з підстав, що існували до винесення судового рішення, але не породжує іншого зобов'язання, крім випадків, коли положення норм чинного законодавства пов'язують виникнення зобов'язання саме з набранням законної сили рішенням суду.
Рішення суду за загальним правилом не може породжувати зобов'язання грошового характеру, тому що зобов'язання боржника завжди передує судовому рішенню. Судове рішення у цьому разі не виступає юридичним фактом, що породжує зобов'язання, а слугує підтвердженню факту певного правопорушення та визначає суму коштів, що становить зміст цього зобов'язання.
Наведений висновок узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 308/8645/15цс, від 05.12.2018 у справі № 589/2800/15-ц, від 14.09.2021 року у справі № 902/1023/19 щодо підстав виникнення зобов'язальних правовідносин, відповідно до яких:
- за загальним правилом судове рішення забезпечує примусове виконання зобов'язання, яке виникло з підстав, що існували до винесення судового рішення, але не породжує таке зобов'язання, крім випадків, коли положення норм чинного законодавства пов'язують виникнення зобов'язання саме з набранням законної сили рішенням суду;
- за змістом статті 11 Цивільного кодексу України зобов'язальні правовідносини виникають з актів цивільного законодавства, а рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність.
Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача у повному обсязі, оскільки у відповідачів не виникало нове зобов'язання перед позивачем на підставі рішення суду і порядок виконання рішення суду врегульовується Законом України «Про виконавче провадження».
Крім того, суд врахував те, що у випадку задоволення позову про стягнення річних відсотків на підставі ст. 625 ЦК України, можуть призвести до подвійної відповідальності відповідачів перед кредитором з підстав, визначених ст. 625 ЦК України. В той же час, відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1ст. 2 ЦПК України).
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, тому суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Згідно ст. 141 ЦПК України судові витрати віднести на рахунок позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 625 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми - відмовити у повному обсязі.
Судові витрати віднести на рахунок позивача.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції яка діє з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (Код ЄДРПОУ: 35326253, МФО 300346, місцезнаходження: 04080 м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21 р/р НОМЕР_1 )
Відповідач - ОСОБА_1 , (місце реєстрації: АДРЕСА_1 )
Відповідач - ОСОБА_2 , (місце реєстрації: АДРЕСА_1 )
Суддя О.О. Богун