Справа № 163/462/22
Провадження № 3/163/444/22
12 травня 2022 року місто Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Шеремета С.А., розглянувши направлений ВПС «Рівне» 6 прикордонного загону протокол серії ЗхРУ №238506 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.2041 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
Інспектором прикордонної служби 1 категорії 1 групи інспекторів прикордонної служби ВІПС «Ягодин» ВПС «Рівне» складено 15 квітня 2022 року протокол про те, що ОСОБА_1 о 17:20 годині в МАПП «Ягодин», що на території Рівненської ОТГ Ковельського району, в порушення ст. 2, 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» пред'явив на паспортний контроль паспортний документ громадянина Польщі на ім'я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 № НОМЕР_2 виданого 27.04.2021, проте в подальшому надав паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_3 виданий 04.02.2014,
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.2041 КУпАП.
На розгляд справи ОСОБА_1 не з'явився, подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що перетинати держаний кордон без відповідних документів чи з використанням підроблених документів, не мав наміру та жодних таких дій не вчиняв. Вину в інкримінованому правопорушенні не визнає та не заперечує, щоб розгляд справи проводився за його відсутності.
Дослідження доказів встановлено наступне.
Доказами вчинення ОСОБА_1 правопорушення до протоколу приєднано копії закордонних паспортів громадянина Польщі та громадянина України виданих на ім'я ОСОБА_1 та письмові пояснення ОСОБА_1 .
Санкція ч.1 ст.2041 КУпАП передбачає відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону.
Зазначена норма закону встановлює порядок перетину державного кордону України громадянами України.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 при перетині кордону на паспортний контроль пред'явив паспорт громадянина Польщі для виїзду за кордон, а також надав паспорт громадянина України, який згідно вимог діючого законодавства, надає право громадянину України на виїзд з України.
Під час розгляду справи, встановлено, що ОСОБА_1 має подвійне громадянство, однак відповідно до ст. 2 Закону України «Про громадянство України», у відносинах з Україною він залишається лише громадянином України та перетинав державний кордон України як громадянин України, що підтверджується його поясненнями в протоколі та копією поданого до паспортного контролю паспорту № НОМЕР_3 .
Дослідженими доказами лише констатовано факт наявності у ОСОБА_1 двох дійсних паспортів, щодо яких немає відомостей про їх підробку, недійсність чи інші протиправні ознаки, а відповідальність за подвійне громадянство і як наслідок наявність двох паспортів не передбачена диспозицією ч.1 ст.204? КУпАП.
Заборона мати подвійне громадянство обумовлена в Конституції України (стаття 4 Конституції України). Проти волі громадянина України позбавляти громадянства України забороняє стаття 25 Конституції України.
За Законом України «Про громадянство», держава визнає за громадянами України лише їхнє українське громадянство.
Тому, сам же по собі факт наявності двох громадянств та двох паспортів не вказує про наявність умислу на незаконне перетинання або спробу перетинання державного кордону України.
Згідно із вимогами ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП під час провадження у справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 2041 КУпАП, під час розгляду адміністративного матеріалу в суді не здобуто, а ті, що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, суд оцінює критично з наведених вище обставин.
Згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку із встановленими фактичними обставинами провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 2041 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.
Суддя Любомльського районного суду
Волинської області С.А.Шеремета