Дата документу 13.05.2022 Справа № 330/747/20
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 330/747/20Головуючий у 1-й інстанції Федорець С.В. Повний текст рішення складено 30.09.2021 року.
Пр. № 22-ц/807/734/22Суддя-доповідач Гончар М.С.
13 травня 2022 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Маловічко С.В., Подліянової Г.С.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 20 вересня 2021 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих коштів
У квітні 2020 року ПрАТ «ПРОСТО-Страхування» звернулось до суду із вищезазначеним позовом (а.с. 1-4), в якому просило стягнути з відповідача на свою користь безпідставно виплачені грошові кошти в розмірі 99000,00 грн., витрати по оплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн., а також 5000,00 грн. судових витрат, пов'язаних із оплатою професійної правової допомоги.
В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що 04 квітня 2019 року ПрАТ «ПРОСТО-страхування» та ТОВ «Наш продукт плюс» уклали поліс № АК/0744810 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого було застраховано цивільну відповідальність власника транспортного засобу «Нуundаі НD72», реєстраційний номер НОМЕР_1 . 24 липня 2019 року до позивача з повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку, звернулася відповідач та повідомила, що на автодорозі Якимівка - Кирилівка сталася ДТП. Учасниками даної пригоди були: автомобіль «Маzdа», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керувала відповідачка, та забезпечений транспортний засіб «Нуundаі НD72», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 . Відповідно до постанови Якимівського районного суду Запорізької області від 14 серпня 2019 року, ДТП сталася в результаті порушення ПДР України ОСОБА_2 . В результаті цієї пригоди був пошкоджений автомобіль «Маzdа», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 . Відповідно до ремонтної калькуляції, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Маzdа» становить 217 602,40 гривень. 30 серпня 2019 року відповідачка звернулася до ПАТ «ПРОСТО-страхування» із заявою на виплату страхового відшкодування. 12 листопада 2019 року співробітниками ПАТ «ПРОСТО-страхування» було складено розрахунок страхового відшкодування, відповідно до якого розмір страхового відшкодування склав 99000,00 грн. ДТП, що сталася 24 липня 2019 року за участю забезпеченого транспортного засобу «Нуundаі НD72», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була визнана страховим випадком і 12 листопада 2019 року позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування відповідачці в розмірі 99 000,00 гривень. 06 грудня 2019 року Запорізьким апеляційним судом було прийнято постанову (а.с. 24-29), відповідно до якої постанову Якимівського районного суду Запорізької області від 14 серпня 2019 року було скасовано, а провадження у справі відносно ОСОБА_2 закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. З огляду на наведене, позивач вважає, що у ПрАТ «ПРОСТО-страхування» відсутні правові підстави для виплати страхового відшкодування ОСОБА_1 .
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Федорець С.В. (а.с. 47).
Ухвалою суду першої інстанції (а.с. 50) відкрито провадження у цій справі.
Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 20 вересня 2021 року (а.с. 145-147) позов ПрАТ «ПРОСТО-Страхування» у цій справі задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ПрАТ «ПРОСТО-страхування» (код ЄДРПОУ 24745673) безпідставно виплачені грошові кошти в розмірі 99000,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ПрАТ «ПРОСТО-страхування» витрати по оплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ПрАТ «ПРОСТО-страхування» (код ЄДРПОУ 24745673) судові витрати, пов'язані з оплатою професійної правової допомоги, у сумі 5000,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 156-158) просила рішення суду першої інстанції у цій справі скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким в позовні вимоги позивача залишити без задоволення вирішити питання про розподіл судових витрат.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (а.с. 161).
Ухвалою апеляційного суду від 17 січня 2022 року апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито (а.с. 170), дану справу призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ст. 369 ч. 1 ЦПК України (а.с. 171).
В силу вимог ст. 7 ч. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Позивач ПрАТ «ПРОСТО-страхування» не скористалось своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу відповідача у встановлений апеляційним судом строк з 25.01.2022 року (поштове повідомлення - а.с. 174) та станом на час її розгляду апеляційним судом взагалі.
Однак, за змістом ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.
В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Проте, у період з 18 лютого 2022 року по 10 травня 2022 року суддя-доповідач перебувала у відпустках.
Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 у цій справі підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
В силу вимог ст. 258 ч. 1 ЦПК України судовими рішення є: … рішення, постанови…
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи позов позивача ПрАТ «ПРОСТО-страхування» у повному обсязі у цій справі, керувався ст. ст. 3, 4, 11-13, 19, 141, 197, 200, 211, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1186, 1187 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог позивача у цій справі.
Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а рішення суду першої інстанції таким, що ухвалено із додержанням вимог закону, є правильним та законним.
Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.
Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі відповідає.
Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що 01 квітня 2019 року ПрАТ «ПРОСТО-страхування» та ТОВ «Наш продукт плюс» уклали Поліс №АM/6743927 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого було застраховано цивільну відповідальність власника транспортного засобу «Нуundaі НD72», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 5).
24 липня 2019 року до ПрАТ «ПРОСТО-страхування» з повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку, звернулася ОСОБА_1 та повідомила, що 17.07.2019 року на автодорозі Якимівка - Кирилівка сталася дорожньо-транспортна пригода. Учасниками даної пригоди були: автомобіль «Маzdа», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керувала відповідачка, та забезпечений транспортний засіб «Нуundаі НD72», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 (а.с. 6-7).
Постановою Якимівського районного суду Запорізької області від 14.08.2019 року ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с. 12).
В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль «Маzdа», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 . Відповідно до ремонтної калькуляції № 1.002.0300 від 30 липня 2019 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Маzdа» становить 217602,40 грн. (а.с. 13-20).
30 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «ПРОСТО-страхування» із заявою на виплату страхового відшкодування (а.с. 21).
12 листопада 2019 року співробітниками АТ «ПРОСТО-страхування» було складено Розрахунок страхового відшкодування № 138486, відповідно до якого розмір страхового відшкодування склав 99000,00 грн. (а.с. 22).
Згідно зі страховим актом від 12 листопада 2019 року (а.с. 22) ДТП, що сталася 17 липня 2019 року за участю забезпеченого транспортного засобу «Нуundаі НD72», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була визнана страховим випадком.
Відповідно до платіжного доручення № 19840 від 12 листопада 2019 року (а.с. 23) АТ «ПРОСТО-страхування» здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 в розмірі 99000,00 грн.
06 грудня 2019 року Запорізьким апеляційним судом було розглянуто справу №33/807/511/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Якимівського районного суду Запорізької області від 14 серпня 2019 року. За результатами розгляду апеляційної скарги було прийнято постанову, відповідно до якої постанову Якимівського районного суду Запорізької області від 14 серпня 2019 року було скасовано, а провадження в справі відносно ОСОБА_2 закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с. 24-29).
Ці факти не оспорюються сторонами та були належним чином підтверджені дослідженими доказами в ході судового розгляду.
При цьому, сторона позивача вважала, що скасування постанови суду про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності через відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення є підставою для повернення відповідачкою виплаченої їй суми страхового відшкодування. Сторона ж відповідача вказувала, що у даному випадку сума страхового відшкодування поверненню не підлягає, оскільки непритягнення особи до адміністративної відповідальності не може свідчити про відсутність цивільно-правової відповідальності, яка була застрахована позивачем.
Проте, суд першої інстанції правильно вважав, що у цій справі підлягають застосуванню наступні норми законодавства.
Страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП транспортним засобом, власник якого застрахував свою цивільно-правову відповідальність, на умовах визначених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.04 р. № 1961 -IV із змінами і доповненнями (далі - Закон № 1961-IV).
Так, відповідно до п. 2.1. ст. 2 Закону №1961-IV, відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми нього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Відповідно до ст. 6 Закону, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.
У даному випадку суд першої інстанції правильно встановив, що з постанови Запорізького апеляційного суду від 06.12.2019 року, ані протиправність діяння ОСОБА_2 , ані його вина, ані причинний зв'язок між його діями та завданою шкодою встановлено не було.
Сторона відповідача посилалась на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 року по справі №394/512/16-ц, і вважала, що підлягають застосуванню положення ст. 1188 ЦК України.
Так, у зазначеній постанові колегія суддів Верховного Суду погоджується з тим, що відсутність у діях відповідача складу адміністративного правопорушення не свідчить про відсутність підстав для цивільно-правової відповідальності останнього, та вважає, що для правильного вирішення справи та визначення норм матеріального права, що підлягають застосуванню, необхідно було встановити механізм ДТП.
Проте, однозначного висновку, що у даній ситуації слід застосовувати саме положення ст. 1188 ЦК України, у зазначеній постанові не викладено, тому,суд першої інстанції правильно вважав такі посилання сторони відповідача хибними. При цьому, також враховував те, що предметом розгляду даної цивільної справи не є встановлення механізму ДТП, що сталося 17.07.2019 року за участю відповідачки та ОСОБА_2 та встановлення підстав для застосування положень ст. 1188 ЦК України.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
За ст. 89 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому, згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції правильно вважав, що підстав для цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2 в ході розгляду у цій справі встановлено не було.
Відповідно до п. 32.1 Закону, страховик не відшкодовує: шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність доводів відповідача та цілковиту обґрунтованість і відповідність нормам діючого законодавства вимог позивача, а тому правильно вважав за необхідне позов задовольнити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 є такими, що дублюють доводи її заперечень проти позову позивача у цій справі (а.с. 72-76), яким суд першої інстанції вже надав належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд.
Ці доводи не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію відповідача у цій справі, яку вона та її представник вважають такою, що є єдино вірною та єдино можливою.
Суд першої інстанції розглянув дану справу з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України.
За змістом якої: «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)».
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України).
Підстави для звільнення від доказування у цій справі відповідача ОСОБА_1 , передбачені ст. 82 ЦПК України, відсутні.
Відповідач ОСОБА_1 та представник останньої не надали суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позову позивача та у спростування позову позивача у цій справі та зокрема наявності вини у вищезазначеній ДТП ОСОБА_2 та, відповідно, підстав для застосування судом у цій справі вимог ст. 1188 ЦК України у тому числі.
Крім того, в силу вимог ст. 82 ч. 6 ЦПК України …постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили (зокрема постанова Якимівського районного суду Запорізької області від 14 серпня 2019 року відносно ОСОБА_2 про закриття провадження про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а.с. 24-29), є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений … постанова суду лише в питанні, чи мали місце дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.
Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 .
Так, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України).
В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального судом першої інстанції, які є обов'язковою підставою для скасування або зміни рішення.
Проте, докази, передбачені ст. 367 ч. ч. 2,3 ЦПК України, у цій справі відсутні, і зокрема стороною відповідача апеляційному суду не надані.
В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення.
Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи по суті.
Описки суду першої інстанції в частині РНОКПП відповідача тощо не можуть бути підставою для скасування останнього (правильного по суті) апеляційним судом за результатами розгляду вищезазначеної апеляційної скарги відповідача, а можуть бути виправлені у подальшому судом першої інстанції за власною ініціативою чи за заявою учасників цієї справи в порядку, передбаченому ст. 269 ЦПК України.
При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог ЦПК України.
Крім того, апеляційним судом встановлено, що судом першої інстанції було правильно, з додержанням вимог ст. 141 ч. ч. 1, 6 ЦПК України вирішено питання про розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції.
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі або ж його зміни.
В силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови відповідачу ОСОБА_1 у задоволенні її вищезазначеної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, остання не має права на компенсацію за рахунок позивача ПрАТ «ПРОСТО-страхування» будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.
Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 20 вересня 2021 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Повний текст постанови апеляційним судом у цій справі складений 13.05.2022 року.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С. Маловічко С.В.Подліянова Г.С.