Справа № 466/960/22
Провадження № 2/466/1231/22
(заочне)
06 травня 2022 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі головуючого - судді Єзерського Р.Б.
при секретарі Ваврин М.М.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягення боргу, -
04 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 , у якій просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на свою користь основну суму позики у розмірі 800 доларів США, 1% в місяць за користування позикою протягом 39 місяців у розмірі 288 доларів США, а також просить понесені ним судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування своїх позовних вимог покликаються на те, що він 12.10.2018 позичив відповідачеві 800 доларів США. Відповідач зобов'язався повернути грошові кошти до 12.11.2018, про що відповідач написав відповідну розписку, в якій зазначив, що у випадку, якщо за місяць гроші не будуть повернуті, то в подальшому вони вважаються позиченими під 1% в місяць до трьох місяців до 12.02.2019. Однак у зазначений строк відповідач боргу не повернув, незважаючи на неодноразові вимоги про його повернення. Зазначає, що він намагався у позасудовому порядку вирішити питання про повернення боргу, зокрема ним двічі було направлено на адресу відповідача відповідно вимогу, однак перший лист від 30.09.2021 повернувся позивачеві за закінченням терміну зберігання, а другий лист від 31.01.2022 на час подання позову до суду знаходився у поштовому відділенні по місцю проживання відповідача. Зазначає, що поверненню підлягає сума в іноземній валюті, а саме у розмірі 800 доларів США, що не суперечить чинному законодавству. Крім того, при підрахунку від вказаної суми підлягає стягненню з відповідача прострочена сума зобов'язання, згідно розписки, а саме 1% в місяць. Таким чином, 1 % в місяць розраховується з урахуванням боргу у розмірі 800 доларів США, помноженого на кількість місяців, помноженого на 1% і поділеного на 100, що становить суму у розмірі 288 доларів США. За період з 12.11.2018 по 12.02.2022 пройшло 39 місяців. У зв'язку із вищенаведеним, оскільки відповідач не виконує свого зобов'язання, що і змусило його звернутися до суду за захистом своїх прав.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 надав пояснення, аналогічні викладеній у позовній заяві, позов підтримав повністю, просив задовольнити позовні вимоги, проти винесення заочного рішення не заперечував, оскільки не з'явився відповідач.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився жодного разу з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, відзив відповідачем до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 280-283 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
Заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12 жовтня 2018 між позивачем та відповідачем було укладено договір позики грошових коштів. Відповідач позичив у позивача в борг грошові кошти на суму 800 доларів США, внаслідок чого було складено розписку від 12.10.2018 про те, що ОСОБА_2 зобов'язується на термін один місяць, тобто до 12 листопада 2018 року повернути грошові кошти у сумі 800 доларів США, які він позичив 12.10.2018 року у ОСОБА_1 . У випадку, якщо за один місяць гроші не будуть повернуті, то в подальшому вони вважаються позиченими під 1% в місяць.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернути йому грошові кошти, однак ОСОБА_2 гроші йому не повертає. Станом на 12 лютого 2022 року відповідачем не вчинено жодних дій по поверненню коштів, наданих йому у позику. Згідно боргової розписки від 12.10.2018 року, кінцевою датою повернення суми наданої у позику є 12 листопада 2018 року. Однак дані грошові кошти повернуті не були. Отже, днем початку прострочення заборгованості є 13 листопада 2018 року.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Проте, відповідачем умови договору позики не виконуються.
Згідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Положеннями ст. 1046-1047 цього Кодексу передбачено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно вимог ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Станом на 12.11.2018 року, після закінчення строку на повернення грошових коштів, що були передані у позику, відповідач не здійснив жодних дій щодо повернення коштів, відтак станом на дату подачі цього позову зобов'язаний повернути суму заборгованості у розмірі 800 доларів США.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до вимог ЦК України розписка є одночасно документом, який підтверджує й передачу грошей позикодавцем позичальнику, й укладення договору позики.
Згідно правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду України № 6-1967цс15 від 11.11.2015 року, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму по зики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.
Оскільки на підтвердження укладення договору позики між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 на суму 800 доларів США, була видана розписка, а кошти отримані у борг не були своєчасно повернуті, то позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Крім того у відповідності до ст.ст. 610, 612, 625 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином має місце прострочення відповідачем грошового зобов'язання за період з 12.11.2018 по 12.02.2022, що згідно розписки від 12.10.2018 складає один процент в місяць від простроченої суми та становить суму у розмірі 288,00 доларів США, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачів в примусовому порядку.
Що стосується стягнення суми позики, процентів в іноземній валюті - доларах США, то Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 справа №464/3790/16-ц зазначає, що заборони на виконання грошового зобов'язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить, тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає грошова сума у доларах США, згідно договору позики від 12.10.2018 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений позивачами судовий збір відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у сумі по 992 грн., 40 коп.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 207, 525-527, 530, 533, 554,625, 629, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст.12, 13, 81, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 289, 352, 354 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
позовні вимоги ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 про стягнення боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 основну суму позики у розмірі - 800 (вісімсот) доларів США.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 процент в місяць за користування позикою протягом 39 місяців у розмірі - 288 (двісті вісімдесят вісім) доларів США.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні, 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення виготовлено 09.05.2022 року.
Суддя Р. Б. Єзерський