Справа № 463/3430/22
Провадження № 1-кс/463/2282/22
про застосування запобіжного заходу
13 травня 2022 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання слідчого ВРЗЗС СВ Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 погодженого прокурором Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 ,
в провадженні слідчого відділу Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області перебувають матеріали кримінального провадження за № 12022141360000532 від 11.05.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Слідчий ВРЗЗС СВ Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_7 звернулася до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Подане клопотання мотивує тим, що у слідчому відділі Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області перебуває кримінальне провадження за № 12022141360000532 від 11.05.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 11.05.2022 року близько 14 год. 45 хв. знаходячись на пл.Кропивницького,4 у м.Львові, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), під час дії воєнного стану, відповідно до Закону України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 21.04.2022 року, № 2212-ІХ, відповідно до якого воєнний стан в Україні продовжено з 25.04.2022 року до 25.05.2022 року, з корисливих мотивів та з метою власного безпідставного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння і його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підбіг до потерпілої ОСОБА_8 , шляхом ривка з її шиї, відкрито викрав золотий ланцюжок вагою 5 грам, вартістю 10000,0 гривень із золотим хрестиком вагою 5 грам вартістю 9000,0 гривень, та в подальшому розпорядився викраденим на свій розсуд, завдавши потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 19000,0 гривень.
11 травня 2022 року о 14 год. 50 хв. підозрюваного ОСОБА_6 затримано у відповідності до ст.208 КПК України.
12 травня 2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, оскільки під час досудового розслідування встановлено обставини, які прямо вказують на вчинення останнім, вказаного кримінального правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив задовольнити подане клопотання та пояснив, що на його думку необхідність взяття під варту підозрюваного є обґрунтованою, оскільки злочин у скоєнні якого він підозрюється є тяжким, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Підозрюваний ОСОБА_6 не має стійких соціальних зв'язків, постійного місця праці, а тому перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Крім цього, просить визначити останньому, заставу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Саме такий розмір застави на його думку здатний забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків.
Слідчий ОСОБА_4 підтримала позицію прокурора.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні відносно клопотання заперечив. Додатково зазначив, що пред'явлена підозра є необґрунтованою, оскільки не підтверджена жодними доказами, не має даних, що підозрюваний застосував насильство до потерпілої, що саме він викрав у потерпілої майно, на сьогоднішній день не знайдено саме майно, ризики, які заявлені прокурором є надуманими та не підтвердженими. Такоєж просить врахувати, що підозрюваний є особою молодого віку, раніше не судимий, ніколи не переховувався від слідства чи суду. Враховуючи наведене, просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав думку захисника, просить застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та перевіривши надані матеріали клопотання, зважаючи на те, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України та достатність підстав вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв'язку з чим інші запобіжні заходи можуть не запобігти зазначеним вище ризикам, а тому, приходжу до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з наступних підстав.
Частиною 1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з матеріалів клопотання, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12022141360000532 від 11.05.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України. Про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України ОСОБА_6 повідомлено 12.05.2022 року.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину на момент вирішення питання про взяття під варту має відповідати стандарту «розумна підозра». Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (справа «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Об'єднаного Королівства», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ердагоз проти Туреччини», 1997 рік). Хоча факти на момент вирішення питання про утримання під вартою і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було визначити винуватість особи у вчиненні злочину, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої допустимості, достовірності та належності і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям. При цьому, суд має обґрунтовувати своє рішення на підставі дослідження у суді обґрунтованої підозри, а не на основі даних, поданих стороною обвинувачення.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.05.2022 року; протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 від 11.05.2022 року; протоколом огляду носія інформації, на якому містяться відеозапис; постановами про визнання предмета речовим доказом від 12.05.2022 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 12.05.2022 року та іншими матеріалами кримінального провадження.
Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Положеннями ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
В п.36 Рішення від 20.05.2010р., яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Згідно з матеріалами клопотання, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Крім цього, підозрюваний не має стійких соціальних зв'язків, не працює, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, має реальні можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Наведені вище обставини в їх сукупності виключають можливість обрання підозрюваному менш суворого запобіжного заходу.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим кодексом.
Таким чином, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якого у разі визнання його винуватим, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, з метою унеможливити переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, приходжу до переконання, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави, у відповідності до вимог ч.3 ст.183 КПК України.
Зважаючи на викладене, відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, із врахуванням характеризуючих даних особи підозрюваного ОСОБА_6 , враховуючи його сімейний та майновий стан, обставини вчинення кримінального правопорушення, приходжу до висновку, що достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_6 обов'язків, передбачених ст.194 КПК України є застава у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що не буде завідомо непомірним для підозрюваного та внесення якої, згідно з ч.4 ст.202 КПК України, є підставою для звільнення особи з-під варти.
Керуючись ст.ст.177, 178, 182-184, 186, 193, 194-196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання слідчого ВРЗЗС СВ Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 погодженого прокурором Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань № 19».
Визначити підозрюваному ОСОБА_6 заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99240,0 гривень (дев'яносто дев'ять тисяч двісті сорок гривень 00 копійок), яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених ст.194 КПК України.
Після внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок, ОСОБА_6 звільняється з-під варти в порядку, визначеному ч.4 ст.202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_6 покладаються такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає (м.Львів), без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утриматися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У випадку не внесення застави строк тримання під вартою ОСОБА_6 рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 14 год. 50 хв. 11 травня 2022 року до 10 липня 2022 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого ВРЗЗС СВ Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 та прокурора Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_7 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1