Справа №461/1023/22
12 травня 2022 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова
в складі :
головуючого судді Юрківа О.Р.,
секретаря судового засідання Цибулько О.І.,
з участю:
прокурора Вовк М.І.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова Ольшанецького Ігоря Володимировича в інтересах держави в особі Львівської міської ради до ОСОБА_1 , за участю третьої особи: Комунального некомерційного підприємства «Львівське територіальне медичне об'єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги (КНП «1 територіальне медичне об'єднання Львова») про відшкодування до місцевого бюджету витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, -
Прокурор звернувся до суду з відповідним позовом в інтересах Львівської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування до місцевого бюджету витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Галицьким районним судом м. Львова розглянуто матеріали кримінального провадження №12021141360000332 від 15.09.2021 року про обвинувачення ОСОБА_1 за ст.291 КК України. Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 18.11.2021 у справі №461/8791/21, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України у зв'язку з примиренням із потерпілою за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 291 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , 15 вересня 2021 року, приблизно о 08 годині 40 хвилин, керуючи технічно справним велосипедом та рухаючись ним по доріжці у парку ім. І. Франка у м.Львові, яка розташована паралельно вул.С. Крушельницької, порушив Правила дорожнього руху України, затвердженні Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 зі змінами та доповненнями, а саме: п. 1.5 дія або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3 д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; п. 6.6 в) велосипедисту забороняється рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках; п. 12.3 у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, які виразилися в тому, що він керував велосипедом, будучи не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду пішохода, якого він об'єктивно спроможний був виявити, який рухався спереду керованого ним велосипеда по пішохідній доріжці, внаслідок чого відбувся наїзд на пішохода ОСОБА_2 . В результаті порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 , пішохід ОСОБА_2 , згідно висновку експерта, отримала тілесні ушкодження, а саме: тупа травма голови у вигляді переломів передньої і задньої стінок лобної пазухи, комірок решітчастого лабіринту, дна правої орбіти, стінок обох верхньощелепових пазух, синця та саден на його фоні на чолі зліва, синця та садна на нижній повіці правого ока з переходом в праву скроневу ділянку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент її спричинення, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.291 КК України.
Згідно довідки Комунального некомерційного підприємства «1 територіальне медичне об'єднання м. Львова» №1 від 19.01.2022 року, потерпіла - ОСОБА_2 , 1992 року народження, з 15.09.2021 по 29.09.2021 перебувала на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова» (на час пред'явлення позову КНП «1 територіальне медичне об'єднання м.Львова»). Загальна сума затрачених коштів на лікування потерпілої становить 9 164,98 грн., які на даний час, не відшкодовано. Прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь Львівської міської ради витрати на лікування потерпілої від кримінального правопорушення.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 15.02.2022 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
В судовому засіданні прокурор позов підтримала, надала суду пояснення аналогічні викладеним у мотивах позовної заяви та просить таке задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги заперечив, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки такі є необґрунтованими та безпідставними, адже він сплатив кошти, які просить стягнути позивач.
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.
Судом встановлено, що ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 18.11.2021 року у справі №461/8791/21 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 291 КК України. Кримінальне провадження №12021141360000332 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.291 КК України - закрито.
З ухвали Галицького районного суду м. Львова від 18.11.2021 року вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 15 вересня 2021 року, приблизно о 08 годині 40 хвилин, керуючи технічно справним велосипедом та рухаючись ним по доріжці у парку ім. І. Франка у м.Львові, яка розташована паралельно вул. С. Крушельницької, порушив Правила дорожнього руху України, затвердженні Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 зі змінами та доповненнями, а саме: п. 1.5 дія або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3 д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; п. 6.6 в) велосипедисту забороняється рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках; п. 12.3 у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, які виразилися в тому, що він керував велосипедом, будучи не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду пішохода, якого він об'єктивно спроможний був виявити, який рухався спереду керованого ним велосипеда по пішохідній доріжці, внаслідок чого відбувся наїзд на пішохода ОСОБА_2 . В результаті порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 , пішохід ОСОБА_2 , згідно висновку експерта, отримала тілесні ушкодження, а саме: тупа травма голови у вигляді переломів передньої і задньої стінок лобної пазухи, комірок решітчастого лабіринту, дна правої орбіти, стінок обох верхньощелепових пазух, синця та саден на його фоні на чолі зліва, синця та садна на нижній повіці правого ока з переходом в праву скроневу ділянку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент її спричинення, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.291 КК України / а. с. 9/.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Згідно з положеннями ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Вказані положення закону надають Львівській міській раді право на захист інтересів громади щодо забезпечення належного матеріально-технічного та фінансового забезпечення галузі охорони здоров'я, у тому числі право на звернення до суду в спосіб, передбачений ст. 16 Цивільного кодексу України.
Згідно з довідкою Комунального некомерційного підприємства «1 територіальне медичне об'єднання м. Львова» №1 від 19.01.2022 року, потерпіла - ОСОБА_2 , 1992 року народження, з 15.09.2021 по 29.09.2021 перебувала на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова» (на час пред'явлення позову КНП «1 територіальне медичне об'єднання м. Львова»). Загальна сума затрачених коштів на лікування потерпілої становить 9 164,98 грн., які на даний час, не відшкодовано /а. с. 12/.
Частиною 1 ст. 1206 ЦК України визначено, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Частиною 3 статті 1206 ЦК України визначено, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Відповідно до частини 2 статті 1191 Цивільного кодексу України, держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину.
Постановою Пленуму ВСУ № 11 від 07 липня 1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» роз'яснено, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року.
Відповідно до п. 3, 4 Порядку визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора. У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами. Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного державного бюджету (Республіки Крим, місцевого чи регіонального самоврядування), або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.
Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні.
До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі. Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003(у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання. Визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора.
Відповідно до ст.89 Бюджетного кодексу України видатки на фінансування Комунального комерційного підприємства «8-ма міська клінічна лікарня м. Львова» та КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова», здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позов слід задовольнити, з відповідача необхідно стягнути вартість за лікування потерпілої від кримінального правопорушення, оскільки кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 закрито, у зв'язку із примиренням з потерпілою, тобто з нереабілітуючих підстав, ОСОБА_1 факт завдання шкоди здоров'ю ОСОБА_2 , внаслідок вчиненого ним кримінального правопорушення, не заперечив, а тому зобов'язаний відшкодувати понесені закладом охорони здоров'я витрати на лікування потерпілої.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп.
Керуючись ст. ст.5, 12, 19, 81,82, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 11, 16, 1191,1206 ЦК України, ст. 89 Бюджетного Кодексу України, Законом України «Про місцеве самоврядування», суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Львівської міської ради (пл. Ринок, 1, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ: 04055896) до місцевого бюджету (одержувач: АТ КБ “Приватбанк”, р/р НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 44496574), понесені Комунальним некомерційним підприємством «Львівське територіальне медичне об'єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги (КНП «1 територіальне медичне об'єднання Львова») (адреса: 79059, м. Львів, вул. І. Миколайчука, 9) витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 від злочину в розмірі 9164 грн. 98 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь держави (ДСА України) судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп.
Повний текст рішення проголошено 12.05.2022 року о 15 год. 30 хв.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.Р.Юрків.