Єдиний унікальний номер №943/503/21
Провадження № 2/943/144/2022
04 травня 2022 року
Буський районний суд Львівської області
в складі:головуючого-судді Журибіда Б. М.
при секретарі Гута О.С.
за участі представника позивачів ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в режимі відеоконференції в місті Буську справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» про стягнення страхового відшкодування,-
До Буського районного суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» звернулися ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у якому просять стягнути враховуючи збільшені позовні вимоги з відповідача на користь ОСОБА_2 , страхове відшкодування у розмірі 6 259 (шість тисяч двісті п'ятдесят дев'ять) гривень 50 копійок моральної шкоди, на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 6 259 (шість тисяч двісті п'ятдесят дев'ять) гривень 50 копійок моральної шкоди, на користь ОСОБА_4 страхове відшкодування у розмірі 6 259 (шість тисяч двісті п'ятдесят дев'ять) гривень 50 копійок моральної шкоди та 99 848 (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сорок вісім) гривень 00 копійок в межах встановленого ліміту відшкодування утриманцю, а всього - 106 107 (сто шість тисяч сто сім) гривень 50 копійок, на користь ОСОБА_5 страхове відшкодування витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника в межах встановленого ліміту 22 171 (двадцять дві тисячі сто сімдесят одна) гривня 00 копійок, 6 259 (шість тисяч двісті п'ятдесят дев'ять) гривень 50 копійок моральної шкоди, а всього разом - 28 430 (двадцять вісім тисяч чотириста тридцять гривень) 50 копійок. Крім цього у зв'язку з несвоєчасною виплатою страхового відшкодування у повному обсязі просять стягнути з Приватного акціонерного товариства «СК «Перша» на користь ОСОБА_2 пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 804 (вісімсот чотири) гривні 65 копійок, три відсотки річних у розмірі 162 (сто шістдесят дві) гривні 06 копійок, інфляційні втрати у розмірі 470 (чотириста сімдесят) гривень 94 копійки, а всього разом -1437 (одна тисяча чотириста тридцять сім) гривень 65 копійок, на користь ОСОБА_3 пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 804 (вісімсот чотири) гривні 65 копійок, три відсотки річних у розмірі 162 (сто шістдесят дві) гривні 06 копійок, інфляційні втрати у розмірі 470 (чотириста сімдесят) гривень 94 копійки, а всього разом -1437 (одна тисяча чотириста тридцять сім) гривень 65 копійок, на користь ОСОБА_4 пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 13 639 (тринадцять тисяч шістсот тридцять дев'ять) гривень 91 копійку, три відсотки річних у розмірі 2 747 (дві тисячі сімсот сорок сім) гривень 17 копійок, інфляційні втрати у розмірі 7 983 (сім тисяч дев'ятсот вісімдесят три) гривні 04 копійки, а всього разом - 24 370 (двадцять чотири тисячі триста сімдесят) гривень 12 копійок, на користь ОСОБА_5 пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 1 806 (одна тисяча вісімсот шість) гривень 73 копійки, три відсотки річних у розмірі 354 (триста п'ятдесят чотири) гривні 43 копійки, інфляційні втрати у розмірі 835 (вісімсот тридцять п'ять) гривень 46 копійок, а всього разом - 2 996 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто шість) гривень 62 копійки. А також просять стягнути з Приватного акціонерного товариства «СК «Перша» (код ЄДРПОУ - 31681672) на користь кожного з Позивачів понесені судові витрати у зв'язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі по 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Свої вимоги мотивують тим, що 22 листопада 2019 року о 19:24 год. за адресою: Буський район Львівської області, с. Мармузовичі сталося ДТП, в якому автомобіль марки «ВАЗ 21061» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 , здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рухався в попутному напрямку дороги. Внаслідок даної ДТП велосипедист помер в кареті швидкої допомоги на місці ДТП.
20 грудня 2019 року на адресу ПрАТ «СК «Перша» направлено заяву про виплату страхового відшкодування в інтересах доньки загиблого - ОСОБА_3 , сина загиблого - ОСОБА_5 , дружини загиблого - ОСОБА_2 та матері загиблого- ОСОБА_4 .
Загальна сума страхового відшкодування шкоди, завданої смертю ОСОБА_7 в межах передбаченого ліміту відповідальності страховика на дату ДТП становить 200 000,00 грн., з яких для ОСОБА_3 - моральна шкода 12 519 грн., для ОСОБА_5 - моральна шкода 12 519 грн., витрати на поховання 9 690 грн., для ОСОБА_2 - 12 519 грн. моральна шкода, для ОСОБА_4 - моральна шкода 12 519 грн. та відшкодування утриманцю 150 228 грн.
13 січня 2021 року Відповідачем проведено виплату страхового відшкодування Позивачам у загальному розмірі 29 883 грн. Зазначена сума становить 50% від заявленої суми відшкодування моральної шкоди та витрат на поховання, згідно заяви про виплату суми страхового відшкодування (59 766,00 грн.). У решті виплати моральної шкоди та витрат на поховання страховою компанією відмовлено. У відшкодуванні шкоди, завданої внаслідок втрати годувальника у розмірі 150 228 грн. - Відповідачем відмовлено повністю.
Не погодившись із рішенням страховика про відмову у виплаті страхової суми, позивачі звернулися до суду із позовом про стягнення страхового відшкодування у повному розмірі.
Представник позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , адвокат Качмар А.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд їх задоволити. Надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.
В судове засідання представник відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Перша» не з'явився, подав до суду письмовий відзив на позов, у якому просив суд у задоволенні позовних вимог позивачів відмовити з тих підстав, що вказана ДТП відбулася з вини потерпілого ОСОБА_7 .
Вислухавши представника позивачів, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 22 листопада 2019 року о 19:24 год. за адресою: Львівська обл., Буський район, с. Мармузовичі сталося ДТП, в якому автомобіль марки «ВАЗ 21061» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 , здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рухався в попутному напрямку дороги. Внаслідок даної ДТП велосипедист помер в кареті швидкої допомоги на місці ДТП.
Відповідальність водія транспортного засобу - автомобіля марки «ВАЗ 21061» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди застрахована у ПрАТ «СК «Перша».
20 грудня 2019 року на адресу ПрАТ «СК «Перша» направлено заяву про виплату страхового відшкодування в інтересах доньки загиблого - ОСОБА_3 , сина загиблого - ОСОБА_5 , дружини загиблого - ОСОБА_2 та матері загиблого - ОСОБА_4 .
Загальна сума страхового відшкодування шкоди, завданої смертю ОСОБА_7 в межах передбаченого ліміту відповідальності страховика на дату ДТП становить 200 000,00 грн., з яких для ОСОБА_3 - моральна шкода 12 519 грн., для ОСОБА_5 - моральна шкода 12 519 грн., витрати на поховання 9 690 грн., для ОСОБА_2 - 12 519 грн. моральна шкода, для ОСОБА_4 - моральна шкода 12 519 грн. та відшкодування утриманцю 150 228 грн.
13 січня 2021 року Відповідачем проведено виплату страхового відшкодування Позивачам у загальному розмірі 29 883 грн. Зазначена сума становить 50% від заявленої суми відшкодування моральної шкоди та витрат на поховання, згідно заяви про виплату суми страхового відшкодування (59 766,00 грн.).
Не погодившись із рішенням страховика про часткову виплату страхової суми, позивачі звернулася до суду із позовом про стягнення страхового відшкодування у повному розмірі.
Згодом 26 березня 2021 року, 06 липня 2021 року на адресу ПрАТ «Страхова компанія «Перша» надіслано заяви про виплату страхового відшкодування витрат на виготовлення та встановлення надгробного пам'ятника в інтересах ОСОБА_5 на загальну суму 46 120,00 грн. (п.27.4 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»)
08 жовтня 2021 року на рахунки представника Позивача ОСОБА_5 надійшло 23 060,00 грн. згідно страхового акту №ЦВ1419481-1 вiд 15.07.2021 р.
Зазначена сума становить 50% від заявленої суми відшкодування витрат на виготовлення та встановлення надгробного пам'ятника згідно заяви про виплату суми страхового відшкодування від 06.07.2021 р. (46 120,00 грн.? 2 = 23 060,00 грн.).
В обґрунтування відмови у виплаті 50% страхового відшкодування страховик знову посилається на наявність провини велосипедиста ОСОБА_7 у настанні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої останній загинув.
Предметом спору є стягнення страхового відшкодування моральної шкоди, витрат на поховання та встановлення надгробного пам'ятника, страхової виплати утриманцю, а також пені, трьох відсотків річних та інфляційних витрат за несвоєчасну виплату страхового відшкодування.
Правовідносин які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування» (Закон №85/96-ВР), Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон №1961-IV).
Статтею 1 Закону України "Про страхування" передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 980 ЦК України передбачено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: 1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Види обов'язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України "Про страхування". До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини в цій сфері регламентує, зокрема Закон № 1961-IV.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону № 1961-IV).
Відповідно до статті 5 Закону № 1961-IV об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону № 1961-IV).
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок ДТП, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого (пункт 23.1 статті 23 Закону № 1961-IV).
Згідно з пунктами 27.1-27.5 статті 27 Закону № 1961-IV страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок ДТП настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.
Ліміт відповідальності страховика ПрАТ «СК «Перша» згідно розпорядження Нацкомфінпослуг № 566 від 09.07.2010 р. «Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в 2019 році становив 200 000,00 грн.
Відповідно до пункту 33.1.4 статті 33 Закону № 1961-IV у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Згідно з пунктом 35.1 статті 35 Закону № 1961-IV для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.
Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Виключний перелік підстав для відмови у здійсненні страховиком страхового відшкодування передбачений у статті 37 Закону № 1961-IV. Підстави для зменшення розміру страхового відшкодування Законом № 1961-IV не передбачені.
Рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку (пункт 36.7 статті 36 Закону № 1961-IV).
Відповідно до частин першої-третьої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.
Пунктами 1, 3 частини другої статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; в інших випадках, встановлених законом.
Згідно з частинами першою, другою, п'ятою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
З огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди, передбаченої частиною другою статті 1166 ЦК України, відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК України, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України).
Порядок та умови відшкодування шкоди безпосередньо встановлено ЦК України, відповідно до якого умовами відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є протиправність поведінки заподіювача шкоди, наявність цієї шкоди у потерпілого і причинного зв'язку між ними.
При цьому слід враховувати, що особливі правила статті 1187 ЦК України діють тоді, коли шкоду завдано тими властивостями об'єкта, через які діяльність із ним визнається джерелом підвищеної небезпеки.
Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об'єкта зобов'язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов'язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинні володільці об'єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.
Разом із цим відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого.
Під умислом потерпілого слід розуміти усвідомлене бажання особи заподіяти шкоду. При цьому особа повинна розуміти значення своїх дій та мати змогу керувати ними.
Обов'язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається також на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди.
Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду у постановах: від 05 червня 2019 року у справі № 466/4412/15-ц (провадження № 61-37654св18); від 15 серпня 2019 року у справі № 756/16649/13-ц (провадження № 61-26702св18); від 02 жовтня 2019 року у справі № 447/2438/16-ц (провадження № 61-26195св18); від 11 грудня 2019 року у справі № 601/1304/15-ц (провадження № 61-33216св18), від 03 червня 2020 року у справі № 345/3335/17 (провадження № 61-22598св18), від 01 липня 2020 р. у справі № 554/858/19 (провадження № 61-6775 св 20), від 07 жовтня 2020 року у справі № 742/637/19 (провадження № 61-320св20).
Шкода, пов'язана із смертю потерпілого ОСОБА_7 була заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відтак відсутність вини водія забезпеченого транспортного засобу та закриття кримінального провадження відносно нього не звільняє страховика від обов'язку відшкодувати шкоду. Оскільки відповідачем не доведено тих обставин, що потерпілий ОСОБА_7 передбачав, бажав чи свідомо допускав настання ДТП зі смертельним наслідком, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи відповідача про те, що обов'язок страховика відшкодувати завдану шкоду настає лише за наявності вини особи, відповідальність якої застрахована, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок, не заслуговують на увагу з огляду на таке.
У статті 1166 ЦК України міститься законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду, завдану майну, та підстави її виникнення. Так, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. Зазначені підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом. Якщо закон змінює, обмежує або розширює коло підстав, необхідних для покладення відповідальності за завдану шкоду, то мова йде про спеціальні підстави відповідальності, що характеризують особливості тих чи інших правопорушень. Наприклад, завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, володілець якого відповідає незалежно від наявності вини.
Особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності лише трьох підстав для відповідальності, а саме: наявність шкоди; протиправна дія заподіювача шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається. Тобто особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (без вини). Відповідальність такої особи поширюється до межі непереборної сили. Тому її називають підвищеною.
Обов'язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела. Правила частини другої статті 1187 ЦК України передбачають, що володільцем джерела підвищеної небезпеки є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Нормами частини 3 статті 1193 ЦК України передбачено, що вина потерпілого не враховується у разі відшкодування додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника та у разі відшкодування витрат на поховання (ст. 1201 ЦК України)
З огляду на викладене, відсутність вини водія забезпеченого транспортного засобу та закриття кримінального провадження відносно нього не звільняє страховика від обов'язку відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.
За змістом статей 1166, 1187 ЦК України в разі завдання джерелом підвищеної небезпеки шкоди смертю фізичної особи такі дії визнаються неправомірними за винятком двох випадків: 1) коли шкоди було завдано внаслідок непереборної сили; 2) коли шкоди було завдано внаслідок умислу потерпілого. При цьому наявність зазначених обставин має довести володілець джерела підвищеної небезпеки або особа, відповідальна за нього.
Відповідачем в цій справі вказаних обставин не доведено.
З постанови старшого слідчого Слідчого управління Головного управління Національної Поліції у Львівській області майора поліції Тибінка Ю.Б. від 29 серпня 2020 року про закриття кримінального провадження вбачається, що наїзд на велосипедиста ОСОБА_7 , який від отриманих тілесних ушкоджень помер в кареті швидкої допомоги, стався автомобілем "ВАЗ-2106", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_6 , який був позбавлений технічної можливості вчасно зупинити транспортний засіб шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування.
Таким чином, встановлені у вищезгаданій постанові обставини вказують на причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями володільця джерела підвищеної небезпеки, від яких загинув ОСОБА_7 , та заподіяною внаслідок ДТП шкодою.
Посилання заявника на ст.36.3 Закону України №1961-IV та те, що саме дії ОСОБА_7 стали причиною ДТП, є неспроможними і не можуть бути підставою для звільнення від обов'язку відшкодувати шкоду, оскільки ні володілець джерела підвищеної небезпеки, ні страховик не довели наявності непереборної сили або умислу потерпілого ОСОБА_7 в заподіянні шкоди.
Щодо виплати страхового відшкодування утриманцям загиблого суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання. Шкода відшкодовується: 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно.
При цьому непрацездатні члени сім'ї загиблого, які мали самостійний заробіток або одержували пенсію на час його смерті, можуть бути визнані утриманцями потерпілого, якщо частка заробітку останнього, що припадала на кожного з них, була основним і постійним джерелом їх існування.
Відповідно до ч.3 ст.1200 ЦК України особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.
Згідно ст.35.2.е Закону України №1961-IV до заяви про страхове відшкодування додаються документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника.
Підпунктом «е» пункту 35.2 статті 35 Закону не встановлено чіткого переліку документів на підтвердження факту перебування особи на утриманні потерпілого, а тому необхідно дійти висновку, що такими документами можуть бути, в тому числі, надана довідка житлово-експлуатаційної організації з місця проживання (реєстрації) або довідка органу місцевого самоврядування про перебування на утриманні чи про спільне проживання із заявником.
На підтвердження перебування матері загиблого ОСОБА_4 на утриманні у сина до заяви про виплату страхового відшкодування долучено довідку, видану виконавчим комітетом Андріївської сільської ради з місця проживання загиблого, пенсійне посвідчення ОСОБА_4 та довідку про доходи загиблого ОСОБА_7 , а також надано суду довідку про доходи ОСОБА_5 , довідку Мармузовицького старостинського округу Красненської селищної ради від 01.11.2021 р., акт про факт проживання ОСОБА_5 від 01.11.2021 р.
До аналогічного висновку прийшов Верховний Суду в постанові від 13 березня 2019 року по справі № 643/207/16-ц.
Позивач є непрацездатною у зв'язку з досягненням пенсійного віку, а її пенсія станом на дату ДТП становила мінімальний прожитковий мінімум встановлений особам, що втратили працездатність. З огляду на те, що доходи сина значно перевищували доходи Позивача, яка має єдине джерело доходу - пенсію, Позивач фактично перебувала на його утриманні до дня смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Тому, суд вважає, що відповідачем порушено вимоги чинного законодавства України щодо виплати страхового відшкодування, через що позивач має право на страхове відшкодування шкоди, пені, інфляційних витрат та трьох процентів річних за час прострочення виплати страхового відшкодування шкоди з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Відповідно до ст. 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Проаналізувавши норми ст.ст. 524, 533, 535, 625 ЦК України суд приходить до висновку, що грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті) тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.
Таким чином, грошових зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін, як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
В силу приписів ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помножений на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем у якому мав бути здійснений платіж і за будь-який місяць (місяці) у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Відповідно до п. 36.5. Закону України № 1961-IV за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду України у постанові від 27 січня 2021 року у справі №337/5617/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачем, а тому вони підлягають до повного задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З дослідженого в судовому засіданні детального опису наданих послуг адвокатом Качмар А.І. на підставі договорів про надання правової допомоги б/н від 01 березня 2021 року, вбачається, що загальна вартість наданих послуг складає 20000,00 грн. Згідно квитанцій до прибуткового касового ордера № 52-11, 53-11, 54-11, 55-11 від 08 жовтня 2021 року адвокат Качмар А.І. прийняла від ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 по 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень нуль копійок).
Тому, загальна сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивачів.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 81, 83, 89, 141, 258-259, 264, 265, 354 ЦПК України, ст. ст. 276,625, 988, 1187, 1188, 1193, 1195, 1200 ЦК України, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -
ухвалив:
Позов задоволити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СК «Перша» (код ЄДРПОУ - 31681672) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_2 ) страхове відшкодування у розмірі 6 259 (шість тисяч двісті п'ятдесят дев'ять) гривень 50 копійок моральної шкоди.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СК «Перша» (код ЄДРПОУ - 31681672) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН - НОМЕР_3 ) страхове відшкодування у розмірі 6 259 (шість тисяч двісті п'ятдесят дев'ять) гривень 50 копійок моральної шкоди.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СК «Перша» (код ЄДРПОУ - 31681672) на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (ІПН - НОМЕР_4 ) страхове відшкодування у розмірі 6 259 (шість тисяч двісті п'ятдесят дев'ять) гривень 50 копійок моральної шкоди та 99 848 (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сорок вісім) гривень 00 копійок в межах встановленого ліміту відшкодування утриманцю, а всього - 106 107 (сто шість тисяч сто сім) гривень 50 копійок.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СК «Перша» (код ЄДРПОУ - 31681672) на користь ОСОБА_5 (ІПН - НОМЕР_5 ) страхове відшкодування витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника в межах встановленого ліміту 22 171 (двадцять дві тисячі сто сімдесят одна) гривня 00 копійок, 6 259 (шість тисяч двісті п'ятдесят дев'ять) гривень 50 копійок моральної шкоди, а всього разом - 28 430 (двадцять вісім тисяч чотириста тридцять гривень) 50 копійок.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СК «Перша» (код ЄДРПОУ - 31681672) на користь ОСОБА_2 (ІПН - НОМЕР_2 ) пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 804 (вісімсот чотири) гривні 65 копійок, три відсотки річних у розмірі 162 (сто шістдесят дві) гривні 06 копійок, інфляційні втрати у розмірі 470 (чотириста сімдесят) гривень 94 копійки, а всього разом -1437 (одна тисяча чотириста тридцять сім) гривень 65 копійок.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СК «Перша» (код ЄДРПОУ - 31681672) на користь ОСОБА_3 (ІПН - НОМЕР_3 ) пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 804 (вісімсот чотири) гривні 65 копійок, три відсотки річних у розмірі 162 (сто шістдесят дві) гривні 06 копійок, інфляційні втрати у розмірі 470 (чотириста сімдесят) гривень 94 копійки, а всього разом -1437 (одна тисяча чотириста тридцять сім) гривень 65 копійок.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СК «Перша» (код ЄДРПОУ - 31681672) на користь ОСОБА_4 (ІПН - НОМЕР_4 ) пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 13 639 (тринадцять тисяч шістсот тридцять дев'ять) гривень 91 копійку, три відсотки річних у розмірі 2 747 (дві тисячі сімсот сорок сім) гривень 17 копійок, інфляційні втрати у розмірі 7 983 (сім тисяч дев'ятсот вісімдесят три) гривні 04 копійки, а всього разом - 24 370 (двадцять чотири тисячі триста сімдесят) гривень 12 копійок.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СК «Перша» (код ЄДРПОУ - 31681672) на користь ОСОБА_5 (ІПН - НОМЕР_5 ) пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 1 806 (одна тисяча вісімсот шість) гривень 73 копійки, три відсотки річних у розмірі 354 (триста п'ятдесят чотири) гривні 43 копійки, інфляційні втрати у розмірі 835 (вісімсот тридцять п'ять) гривень 46 копійок, а всього разом - 2 996 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто шість) гривень 62 копійки.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СК «Перша» (код ЄДРПОУ - 31681672) на користь ОСОБА_2 (ІПН - НОМЕР_2 ) понесені судові витрати у зв'язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СК «Перша» (код ЄДРПОУ - 31681672) на користь ОСОБА_3 (ІПН - НОМЕР_3 ) понесені судові витрати у зв'язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СК «Перша» (код ЄДРП 31681672) на користь ОСОБА_4 (ІПН - НОМЕР_4 ) понесені судові витрати у зв'язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч гривень 00 копійок.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СК «Перша» (код СДРПС 31681672) на користь ОСОБА_5 (ІПН - НОМЕР_5 ) понесені судові витрати у зв'язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.
Суддя: Б. М. Журибіда
Повний текст рішення виготовлено 12 травня 2022 року.