Справа № 308/5378/22
1-кс/308/1742/22
08 травня 2022 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 та його захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання заступника начальника відділу розслідування ОТЗ СУ ГУНП в Закарпатській області полковника поліції ОСОБА_7 , у рамках кримінального провадження, відомості про яке 05.04.2022 року внесені до ЄРДР за №12022070000000081, погоджене з прокурором, про застосування відносно :
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, з вищою освітою, не одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, -
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
З внесеного слідчим клопотання, яке погоджене з прокурором, та доданих до нього матеріалів слідує, що 05.04.2022 р. слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022070000000081.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.04.2022 року ОСОБА_5 , реалізовуючи злочинний умисел на одержання грошових коштів, за сприяння ним, ОСОБА_5 , у незаконному переправленні громадян ОСОБА_8 та ОСОБА_9 через державний кордон України, шляхом організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництвом такими діями, сприянням їх вчиненню порадами, вказівками та наданням засобів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою протиправного збагачення, в ході розмови з ОСОБА_9 виказав останньому вимогу про надання грошових коштів у сумі 15 000 Євро за організацію ним незаконного переправлення ОСОБА_9 та ОСОБА_8 через державний кордон України, поза пунктом пропуску.
Надалі, 04.05.2022 року близько 18:30 год. в ході особистої зустрічі на території готельно-ресторанного комплексу «Шаян», що знаходиться в с. Шаян Хустського району Закарпатської області, ОСОБА_5 підтвердив дійсність своїх намірів - за грошові кошти в сумі 15 000 Євро організувати переправлення ОСОБА_9 та ОСОБА_8 через державний кордон України шляхом домовленості ним, з достовірно невстановленими на даний час особами, у супроводі яких, він безпосередньо переправить ОСОБА_9 та ОСОБА_8 через державний кордон України, поза пунктом пропуску, та шляхом порад щодо найсприятливіших для цього маршруту та часу руху, а також способу перетинання кордону.
При цьому, під час даної розмови, ОСОБА_5 на виконання свого прохання про надання йому грошових коштів за сприяння в переправленні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 через державний кордон України поза пунктом пропуску, отримав від останнього частину обумовлених грошових коштів, а саме 1200 доларів США.
В подальшому, біля 08 год., 06.05.2022 року ОСОБА_5 , перебуваючи біля комплексу «Трембіта» в с. Велятино, Хустського району, Закарпатської області, реалізуючи єдиний злочинний умисел на отримання грошових коштів від ОСОБА_9 за організацію переправлення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 отримав від останнього решту з обумовлених коштів - 14 000 доларів США, після чого, о 08 год. 40 хв., був затриманий працівниками поліції, на підставі ст.208 КПК України.
06.05.2022 року, о 17.30 годині, ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, тобто організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчинене щодо кількох осіб та за попередньою змовою групою осіб, а також вчинене з корисливих мотивів.
Наявність обґрунтованої підозри, повідомленої стороною обвинувачення ОСОБА_5 підтверджується наступними зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_8 ; протоколом затримання ОСОБА_5 від 06.05.2022; протокол обшуку в готельному комплексі Трембіта від 06.05.2022; іншими матеріалами кримінального провадження.
На думку сторони обвинувачення докази, які зібрані на даному початковому етапі слідства в достатній для обрання запобіжного заходу мірі обґрунтовують підозру ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого діяння.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочин, який інкримінують ОСОБА_5 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 9 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Вищевказана обставина, дає підстави вважати, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватися від органу досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України так і поза межами таких, а також переховуватись на території України.
Також слід врахувати, що на даний час на території України введено воєнний стан, і підозрюваний ОСОБА_5 може здійснити спроби щодо переховування як на території України так знаючи осіб, які можуть посприяти покинути територію України.
2. Незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні.
ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, які вже встановлені, а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та тих, що будуть встановлені, а також їх родичів з метою дачі, зміни ними показань на його користь.
Крім цього, ОСОБА_5 , з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками, які будуть встановлені та експертами, тим самим схиляти їх до зміни даних слідству показань.
Аналогічним чином ОСОБА_5 зможе впливати ще на понятих, які вже залучені у даному кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій.
Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.
3. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Знаходячись на волі, ОСОБА_5 , може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.
4. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Так, будучи на волі, ОСОБА_5 й надалі матиме можливість вчиняти правопорушення, пов'язані із організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України в умовах воєнного стану.
Таким чином, підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність вищевказаних ризиків.
ОСОБА_5 на підставі вагомих доказів обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за які йому у випадку визнання винним, загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 9 років за ч.3 ст.332 КК України; є особою, стан здоров'я якого не перешкоджає утриманню під вартою.
Таким чином, інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
З огляду на викладене, слідчий просить застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначивши розмір застави не менше 1 000 000 (один мільйон) гривень.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з викладених у такому підстав. Просив обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що підозра є обґрунтованою та наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема: підозрюваний може впливати на свідків, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, ухилятися від органу досудового розслідування та суду. Додав, що родичі підозрюваного знаходяться за кордоном, а також те, що у останнього відсутні міцні соціальні зв'язки. Крім цього, прокурор в судовому засіданні висловив позицію щодо винятковості даного кримінального правопорушення, оскільки на даний час в Україні триває війна та проходить мобілізація, а особи яких переправляв ОСОБА_5 є військовозобов'язаними, що ставить під загрозу саму мобілізацію.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення внесеного слідчим клопотання. Підтримала подані нею письмові заперечення. Зауважила також, що клопотання є необґрунтованим з огляду на те, що свідки є легендованими особами, а сума застави в розмірі один мільйон гривень є занадто великою. Просила визначити розмір застави в межах 200 000 грн.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно положень ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Тобто, із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Слідчим суддею враховуються вимоги пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), а також пункту 1 частини 1 статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з яким слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
З матеріалів клопотання слідує, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.332 КК України, який відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років, з конфіскацією майна.
Наявність обґрунтованої підозри, повідомленої стороною обвинувачення ОСОБА_5 підтверджується наступними зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_8 ; протоколом затримання ОСОБА_5 від 06.05.2022; протокол обшуку в готельному комплексі Трембіта від 06.05.2022; іншими матеріалами кримінального провадження.
При розгляді клопотання слідчим суддею також оцінено особу підозрюваного ОСОБА_5 , який є раніше не судимим, не одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Поряд з цим, суд звертає увагу на ті обставини, що у ОСОБА_5 відсутні міцні соціальні зв'язки, а також те, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що вчинений з корисливим мотивом, який має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а тому підозрюваному необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Крім цього, суд враховує також те, що підозрюваний є мешканцем іншої області та на території Закарпатської області не має постійного місця проживання.
Враховуючи фактичні обставини вчиненого злочину, особу підозрюваного, а також тяжкість можливого покарання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_5 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, що в свою чергу, свідчить про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що до підозрюваного ОСОБА_5 з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На думку суду, з огляду на вказані вище обставини, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи ОСОБА_5 .
Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених названим Кодексом. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, що узгоджується з роз'ясненнями викладеними у листі ВССУ 04.04.2013 № 511-550/0/4-13, а саме: «Слідчому судді необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави, як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.»
При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом. У п.2 ч.5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Дана норма визначає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує майновий та сімейний стан підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 підозрюється, характер кримінального правопорушення, зокрема злочин, передбачений ч.3 ст. 332 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, спосіб вчиненого злочину: за попередньою змовою групою осіб, вчинений з корисливих мотивів, в період війни, оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного, а тому вважає, що в даному випадку має місце виключний випадок і застава в максимальному розмірі, передбаченому п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, не в повній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і вважає за необхідним визначити підозрюваному заставу у розмірі - 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 992 400 грн., оскільки саме такий розмір буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави, на ОСОБА_5 відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування з свідками по справі: ОСОБА_9 , ОСОБА_8 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Керуючись ст. ст. 176, -178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задоволити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, з вищою освітою, не одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 08 год. 35 хв. - 05.07.2022 року.
Строк тримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,під вартою рахувати з моменту його фактичного затримання - з 08 год. 35 хв., 06.05.2022 року.
Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,покладених на нього обов'язків передбачених КПК України, - в розмірі 400 (чотириста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 992 400 грн.
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;
- не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування з свідками по справі: ОСОБА_9 , ОСОБА_8 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1