Справа № 522/5584/22
Провадження № 2-о/522/185/22
про залишення заяви без руху
13 травня 2022 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Малиновський відділ державної РАЦС у м. Одесі про встановлення факту неправильності запису в акті цивільного стану,
Заявниця звернулась 12.05.2022 року до суду із заявою, в якій просить встановити юридичний факт, а саме, факт неправильності запису в акті цивільного стану - актовому записі №285 про народження ОСОБА_1 , складеного 16.03.1987 року відділом РАЦС Ленінського районного управління юстиції у місті Донецьку Донецької області, через не вірне значення ім'я « ОСОБА_2 », замість правильного « ОСОБА_3 » .
Матеріали заяви суддя отримала 13.05.2022 року.
Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного.
Статтею 293 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною 1 статті 315 ЦПК України визначено перелік юридичних фактів, які підлягають встановленню в судовому порядку. Указаний перелік не є вичерпним.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (надалі - Постанова) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно зі статтею 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Важливе значення має вимога про обов'язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.
З урахуванням зазначеної в заяві мети, суд визначає коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення.
Суд вбачає, що заявниця ОСОБА_1 просить встановити факт того, що у записі акту цивільного стану про народження, актовий запис №285, виданого 16.03.1987 року відділом РАЦС Ленінського районного управління юстиції у місті Донецьку Донецької області, її ім'я не вірно зазначено « ОСОБА_2 » замість правильного « ОСОБА_3 » .
Між тим подана заява не містить мети та обставин необхідності встановлення вказаного факту.
Також дослідивши матеріали заяви, суд вбачає, що остання подана заяву з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України, зокрема, в ній не зазначено:
- у порушення п. 7 не зазначено відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання заяви, якщо такі здійснювалися;
- у порушення п. 8 не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- у порушення п. 9 не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
- у порушення п.10 не надано підтвердження про те, що заявником не подано іншої заяви до цієї ж зацікавленої особи з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Отже, суд приходить до висновку про неналежне оформлення заяви.
Також, слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із абз.2 п. п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду заяви про встановлення юридичного факту, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Між тим, матеріали заяви доказів сплати судового збору у розмірі 496,20 грн. не містять.
Положеннями п.21 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Тобто, вказаний пункт ЗУ «Про судовий збір» містить вичерпний перелік випадків коли заявники у справах про встановлення юридичних фактів звільняються від сплати судового збору, суд вбачає, що заява ОСОБА_1 не містить перелічених в п.21 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» підстав.
Доказів, що заявниця є особою, яка вимушено переселена внаслідок тимчасової окупації території України, заява не містить. Відтак з аналізу вказаної норми, а також норму на яку посілається заявния (ст.12 ЗУ «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»), на яку посилається заявниця, як на підставу звільнення її від сплати судового збору, та її вимог, з яких вбачається, що в даному випадку заявниця до вказаного кола осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору не відноситься.
Дані обставини виключають можливість суду відкрити провадження у справі і призначити справу до розгляду по суті.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
При таких обставинах, керуючись ст.ст.175, 177, 185, 293, 315, 318 ЦПК України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Малиновський відділ державної РАЦС у м. Одесі про встановлення факту неправильності запису в акті цивільного стану - залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.В. Домусчі