іменем України
09 лютого 2022 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 742/4332/21
Головуючий у першій інстанції - Фетісова Н. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/26/22
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Скрипки А.А.,
суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.
секретар: Поклад Д.В.
сторони:
позивач: ОСОБА_1
відповідачі: ОСОБА_2 , Компанія ”Teka-Group Foundation”
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області у складі судді Фетісової Н.В. від 16 листопада 2021 року, місце постановлення ухвали м.Прилуки, про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Компанії ”Teka-Group Foundation” про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Компанії ''Teka-Group Foundation'' про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди.
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення вказаного позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зобов'язання власників веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та Компанію ”Teka-Group Foundation” обмежити доступ для всіх користувачів мереж Інтернет до статті під назвою: ” ОСОБА_3 чистит Интернет:из аферистов-банкиров и финансистов ”ДНР” - в ”литературоведы, боксеры, стоматологи и IT - специалисты” (режим доступу - https://antikor.com.ua/articles/466271-sergej tronj chistit internet iz aferistov - bankirov і finansistov dnr). В обґрунтування вимог поданої заяви ОСОБА_1 вказував, що 24.06.2021 року на веб-порталі: antikor.com.ua. відносно нього була поширена недостовірна інформація, зокрема, було розміщено статтю під назвою: '' ОСОБА_3 чистит Интернет: из аферистов-банкиров и финансистов ''ДНР'' - в ''литературоведы, боксеры, стоматологи и ІТ-специалисты''. Проте, ОСОБА_1 вважає, що дана інформація є недостовірною, порушує його особисті немайнові права, завдає йому моральних страждань та шкоду його діловій репутації. Заради спростування даних обвинувачень представник позивача звернувся до відповідних правоохоронних органів із адвокатськими запитами про надання інформації щодо наявності кримінальних проваджень щодо позивача, вручення йому повідомлень про підозру та /або обвинувальних актів. У відповідь на вищезазначені адвокатські запити була отримана інформація: з МВС України, згідно якої станом на 29.10.2021 року за інформацією персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи МВС України відомості стосовно ОСОБА_1 відсутні; Офісу Генерального Прокурора, згідно якої за наслідками опрацювання масиву даних з ЄРДР станом на 01.11.2021 року кримінальні провадження, в яких містяться дані про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, як підозрюваного, не встановлені; Національного антикорупційного бюро України, згідно якої у кримінальних провадженнях, які розслідуються детективами НАБУ, ОСОБА_1 про підозру не повідомлялось, обвинувальні акти щодо нього детективами Національного бюро не складались; Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС України, згідно якої станом на 29.10.2021 року, за даними ЄРДР, кримінальні провадження, у яких ОСОБА_1 зазначений, як правопорушник, заявник або потерпілий, не обліковані за слідчими підрозділами органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства. ОСОБА_1 зазначав, що стаття і надалі знаходиться у відкритому доступі у мережі Інтернет, і необмежена кількість користувачів мережі щодня отримують доступ до неї. ОСОБА_1 вказував, що порушення його прав позивача є триваючим, продовжується протягом всього часу розгляду справи, щодня шкодячи його репутації. Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить його становище, оскільки тривале знаходження вищевказаної статті у відкритому доступі нашкодить йому, унеможливить поновлення його порушених прав. ОСОБА_1 зазначає, що якщо не обмежити доступ до статті, то буде негативний вплив на репутацію позивача протягом всього судового розгляду справи, і він буде змушений докласти значних зусиль для усунення наслідків вказаного негативного впливу після ухвалення рішення по даній справі.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16.11.2021 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Компанії ”Teka-Group Foundation” про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції від 16.11.2021 року, та постановити нове судове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги вказують, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 16.11.2021 року є незаконною, необґрунтованою, її висновки не узгоджуються із нормами процесуального права, і тому вона підлягає скасуванню. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що на підставі наданої ним довідки із відомостями про власників веб-сайту antikor.com.ua суд першої інстанції мав можливість встановити належних відповідачів у даній справі. Доводи апеляційної скарги стверджують, що відповідно до п.9 Постанови Верховного Суду України ”Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи”, а також з врахуванням правового висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 року у справі №904/4494/18, відповідачами у справі про захист гідності, честі, ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Доводи апеляційної скарги вказують, що належність вказаних у заяві про забезпечення позову відповідачів: ОСОБА_2 та Компанії ”Teka-Group Foundation” у даній справі вже визначалась Верховним Судом при розгляді справ №742/3715/17 та №742/3812/18.
В судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Рибачок А.О. підтримав доводи та вимоги поданої апеляційної скарги.
В судове засідання апеляційного суду позивач, відповідачі, належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду даної справи, не з'явились. Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду даної справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що висновки оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 16.11.2021 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Компанії ”Teka-Group Foundation” про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди, є необґрунтованими та такими, що не узгоджуються із нормами процесуального права, при цьому, суд неповно з'ясував обставини справи, не можуть бути підставами для скасування ухвали Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16.11.2021 року, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.
В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що на підставі наданої ним довідки із відомостями про власників веб-сайту antikor.com.ua суд першої інстанції мав можливість встановити належних відповідачів у даній справі. Доводи апеляційної скарги стверджують, що відповідно до п.9 Постанови Верховного Суду України ”Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи”, а також з врахуванням правового висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 року у справі №904/4494/18, відповідачами у справі про захист гідності, честі, ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 16.11.2021 року, виходячи із наступного.
Як вбачається із оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 16.11.2021 року, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Компанії ”Teka-Group Foundation” про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги приписи статей: 149,150 ЦПК України, роз'яснення, викладені у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року ”Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” (із наступними змінами), у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 ”Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи”. Також судом першої інстанції враховано висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 року у справі №6-605цс16, у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі №439/1469/15-ц, провадження №61-5189св18, від 30.09.2019 року у справі №742/1159/18, провадження №61-48133св18, від 18.12.2019 року у справі №742/286/17, провадження №61-14303св19.
Звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, ОСОБА_1 просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зобов'язання власників веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та Компанію ”Teka-Group Foundation” обмежити доступ для всіх користувачів мереж Інтернет до статті під назвою: ” ОСОБА_3 чистит Интернет: из аферистов-банкиров и финансистов ”ДНР” - в ”литературоведы, боксеры, стоматологи и ІТ - специалисты” (режим доступу - https://antikor.com.ua/articles/466271-sergej tronj chistit internet iz aferistov - bankirov і finansistov dnr).
При цьому, суд першої інстанції у оскаржуваній ухвалі від 16.11.2021 року зазначив, що судом ще не встановлено на підставі належних, допустимих та достатніх доказів відповідальності автора чи власника сайту, які є першоджерелом інформації, в даному випадку, розміщеної спірної статті.
З врахуванням положень статей: 4,12,13,51 ЦПК України, суд першої інстанції вказав у оскаржуваній ухвалі від 16.11.2021 року, що з приводу захисту своїх порушених прав особа може звернутися до суду не в будь-який спосіб, а в той, що передбачений законом, правомірній вимозі відповідає обов'язок належного відповідача усунути порушення права.
Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у даній цивільній справі. При цьому, судом враховано підстави позову, приписи норм права, які регламентують дані правовідносини, в тому числі, і щодо необхідності встановлення на підставі належних, допустимих та достатніх доказів відповідальності автора чи власника сайту, які є джерелом такої інформації, а також ті обставини, що незалучення належних відповідачів є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Суд першої інстанції також вказав у оскаржуваній ухвалі від 16.11.2021 року щодо відсутності підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову без встановлення обґрунтованості позову, доведеності обставин, що підлягають доказуванню, інших обставин по суті спору. Судом зазначено, що при розгляді заяви про забезпечення позову неможливо достовірно визначити коло належних відповідачів, за відсутності посилання у заяві про забезпечення позову на наявність доказів на підтвердження, що саме ОСОБА_2 є власником сайту, на якому розміщено статтю.
Доводи апеляційної скарги вказують, що належність вказаних у заяві про забезпечення позову відповідачів: ОСОБА_2 та Компанії ”Teka-Group Foundation” у даній справі вже визначалась Верховним Судом при розгляді справ №742/3715/17 та №742/3812/18.
На думку апеляційного суду, вказані доводи апеляційної скарги не спростовують висновку оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 16.11.2021 року, постановленої судом в порядку статті 153 ЦПК України, відносно того, що за відсутності належних доказів, що саме ОСОБА_2 , якого позивач зазначив одним із відповідачів у даній справі, є власником веб-сайту, розміщення інформації на якому оскаржується позивачем, чи автором спірної статті, звернення ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову у даній справі щодо всіх відповідачів, є передчасним.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16.11.2021 року необхідно залишити без змін, оскільки її постановлено судом із додержанням норм права.
Керуючись статтями: 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Судді: