Справа № 750/14397/21 Головуючий у 1 інстанції Крапивний Б. В.
Провадження № 33/4823/126/22
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП.
22 лютого 2022 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
за участю особи, що притягується до
адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 лютого 2022 року, -
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, мешканець АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 496 грн. 20 коп.
Як встановив суд, 10 грудня 2021 року, о 01 год. 37 хв., ОСОБА_1 в м. Чернігові, по проспекту Перемоги, 189, керував транспортним засобом Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився лікарем-наркологом, що підтверджується висновком № 753 від 10 грудня 2021 року.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції, через необґрунтованість. В підтвердження своїх вимог зазначає, що зупинення транспортного засобу, під його керуванням, та складання щодо нього протоколу, свідчить про незаконність дій працівників поліції, так як правил дорожнього руху не порушував та наркотичні засоби він взагалі ніколи не вживав і не вживає, а працює водієм таксі. Звертає увагу на те, що після зупинки працівниками поліції транспортного засобу під його керуванням, йому дозволили закінчити замовлення таксі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності на підтвердження викладених в апеляційній скарзі вимог, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи забезпечив у відповідності до вимог ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП всебічне, повне та об'єктивне дослідження обставин вчиненого адміністративного правопорушення та навів докази, на основі яких у визначеному законом порядку встановив наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Факт перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння підтверджується висновком КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» № 753 від 10 грудня 2021 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 7).
Також, вина ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого правопорушення підтверджується: даними, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 308487 від 10 грудня 2021 року (а.с. 5); відомостях, що містяться у рапорті працівника поліції від 10 грудня 2021 року (а.с. 9); відеоматеріалом, наявним у матеріалах справи та ретельно переглянутим судом апеляційної інстанції (а.с. 8).
Є необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо безпідставної зупинки транспортного засобу працівниками поліції, оскільки як вбачається з матеріалів справи, підставою для зупинення автомобіля під керуванням ОСОБА_1 було те, що він всупереч п. 9.2 «б» Правил дорожнього руху не ввімкнув світловий покажчик повороту при перестроюванні, що також не заперечував і останній, під час розгляду справи в судовому засіданні суду першої інстанції. При цьому, зазначав, що не зобов'язаний використовувати світловий покажчик повороту, в нічний час, за відсутності інших учасників дорожнього руху.
Також, в апеляційній скарзі міститься посилання ОСОБА_1 на те, що працівники поліції після зупинки транспортного засобу під його керуванням, дозволили йому закінчити замовлення таксі, що ставить під сумнів перебування у стані наркотичного сп'яніння, проте, дане твердження апелянта не заслуговує на увагу, з наступних підстав.
Так, в своїх послідовних поясненнях, в судовому засіданні суду першої інстанції, працівники поліції Синяченко А.А. та ОСОБА_2 вказували, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено саме за порушення правил дорожнього руху, він виявився водієм таксі, і на той час, ознак спяніння у останнього вони не помітили, та на його прохання дозволили довезти пасажира. При цьому зазначали, що прослідувавши за автомобілем до місця зупинки та вже при спілкуванні з водієм ОСОБА_1 , у останнього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння та запропоновано пройти відповідний огляд в медичному закладі, на що він погодився. В подальшому, за результатами медичного огляду було встановлено факт наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 і останнього відсторонено від керування транспортним засобом, що дає підстави, на думку апеляційного суду, вважати законними дії працівників поліції .
Окрім цього, водій ОСОБА_1 , як в судовому засіданні суду першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції, посилався на те, що взагалі не вживав та не вживає наркотичні засоби, в тому числі і алкоголь, та був здивований результатом його огляду в медичному закладі.
Однак, ОСОБА_1 після оформлення адміністративних матеріалів, будучи незгодним з діями працівників поліції та із висновком КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» щодо результатів медичного огляду, самостійно медичний огляд не пройшов та медичний висновок не надав.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння та оформлення протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час медичного огляду та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
На думку апеляційного суду, наведені доводи апеляційної скарги, про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання уникнути ним установленої законом відповідальності за скоєне.
Вищезазначені докази в порядку ст.ст. 251, 254 КУпАП в повному обсязі доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП в сенсі ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції ч. 1ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію його дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 лютого 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач