Номер провадження: 11-кп/813/1368/22
Справа № 947/34301/21
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
11.05.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2022 року про продовження їй строку тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021163480000511 від 01 липня 2021 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, -
Зміст оскарженого судового рішення.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2022 року ОСОБА_6 , обвинуваченій у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України був продовжений строк тримання під вартою на 60 днів до 19 червня 2022 року.
В якості альтернативного запобіжного заходу визначена застава в розмірі 100 000 гривень та у разі внесення застави на обвинувачену покладені обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду обвинувачена ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила застосувати до неї більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Доводи апеляційної скарги обґрунтувала тим, що ризики, на які посилається прокурор є недоведеними.
Обвинувачена просила врахувати наявність у неї малолітньої дитини 2010 року народження та батьків інвалідів 1 і 2 групи, які потребують її піклування. При цьому прокурор надає у судові засідання недостовірну інформацію про позбавлення її батьківських прав відносно сина.
Обвинувачена зазначила, що судове засідання суду відбувалося без її участі та без участі її захисника, а копію оскарженої ухвали вона отримала у слідчому ізоляторі лише 28 квітня 2022 року.
Захисник ОСОБА_7 та прокурор в судове засідання апеляційного суду не з'явились. Про причини неявки апеляційний суд не повідомили, з заявами або клопотаннями про перенесення судового засідання на іншу дату до суду не звертались.
Частиною 4 ст.422-1 КПК України передбачено, що розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Обвинувачена ОСОБА_6 не зверталась до апеляційного суду з клопотанням про її обов'язкову участь під час апеляційного розгляду.
За таких обставин апеляційний суд вважає за можливе провести судове засідання без учасників кримінального провадження.
Дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи викладені в апеляційній скарзі обвинуваченого, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Мотиви апеляційного суду
Частиною 1 ст.404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Абзацом 2 ч.2 ст.392 КПК України передбачено, що ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як убачається з матеріалів провадження на розгляді в Київському районному суді м. Одеси знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12021163480000511 від 01 липня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
Відповідно до положень ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Абзацом 2 ч.3 ст.407 КПК України передбачено, що постановляючи ухвалу за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, апеляційний суд вирішує питання щодо запобіжного заходу в порядку, передбаченому главою 18 розділу II цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з ч.3 ст.404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Виходячи з положень п.24) ч.1 ст.3 КПК України судове провадження - це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами, тобто рішення суду першої інстанції, ухвалене до ухвалення судових рішень, передбачених ч.1 ст.392 КПК України не входять до вказаного переліку, та не передбачають витребування матеріалів провадження.
Також, зважаючи на те, що приписами ст.23 КПК України передбачено, що суд досліджує докази безпосередньо та не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, апеляційний суд у даному випадку позбавлений можливості досліджувати докази, які б на даному етапі судового розгляду справи по суті дають підстави суду апеляційної інстанції робити висновки щодо наявності, або відсутності підстав щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу.
Такі обставини досліджуються безпосередньо судом першої інстанції під час судового провадження та з огляду на перевірені в порядку статтями 89, 94 КПК України докази, які на момент застосування (в тому числі, продовження дії запобіжного заходу) дають підстави суду прийняти рішення відповідно до положень ст.331 КПК України.
Тобто, апеляційний суд позбавлений можливості надати правову оцінку обґрунтованості пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення по суті, оскільки, окрім як дослідивши обвинувальний акт, оскаржену ухвалу суду першої інстанції щодо продовження запобіжного заходу та копії журналу судових засідань, не має законних на те підстав для дослідження будь-яких інших доказів.
Окрім того, відповідно до п.13) ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом, а тому питання обґрунтованості підозри на даній стадії не є предметом розгляду апеляційного суду, в тому числі з огляду на те, що ОСОБА_6 вже пред'явлене обвинувачення, яке є твердженням про вчинення особою інкримінованого злочину, а не обґрунтованим припущенням, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, що мало місце коли остання перебувала у процесуальному статусі підозрюваного.
За таких обставин апеляційний суд не переглядає обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_6 за ч.3 ст.307 КК України.
Оскарженою ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2022 року обвинуваченій ОСОБА_6 був продовжений строк тримання під вартою, оскільки суд дійшов висновку про те, що не зменшились і продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Так, на теперішній час у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021163480000511 судом першої інстанції не вчинені всі необхідні дії, що передбачені процедурою судового розгляду для повного, об'єктивного та всебічного дослідження всіх обставин справи, зокрема не досліджені всі докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження та їм не надана належна правова оцінка, а також не допитані всі свідки.
Разом з цим ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів за який, у разі доведеності вини обвинуваченої, їй загрожує реальне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 до 12 років з конфіскацію майна.
Беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій продовжує існувати ризик того, що вона може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Вказаний ризик підтверджується і тим, що обвинувачена не одружена, офіційно не працевлаштована, вона зареєстрована та до затримання проживала у м.Київ, в той час як розгляд кримінального провадження відбувається в Київському районному суді м.Одеси.
Крім того характер та обставини злочину, який інкримінуються ОСОБА_6 свідчать про реальність ризику того, що у випадку застосування до неї більш м'якого запобіжного заходу, обвинувачена може незаконно впливати на свідків, які ще не були допитані судом, з метою схилити її до зміни своїх первинних показань, які вони надавали під час досудового розслідування, що в свою чергу буде перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а також повному, всебічному та об'єктивному дослідженню всіх обставин справи.
Також апеляційний суд враховує, що ОСОБА_6 27 січня 2021 року вже була засуджена Святошинським районним судом м.Києва за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки та на підставі ст.75 КК України була звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік.
Злочин, передбачений ч.3 ст.307 КК України, який на теперішній час ставиться в провину обвинуваченій ОСОБА_6 був вчинений в період іспитового строку.
Вказані обставини беззаперечно доводять і існування ризику, передбаченого п.5) ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що перебуваючи на свободі обвинувачена ОСОБА_6 може продовжувати вчиняти нові злочини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів.
Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності апеляційний суд дійшов висновку про те, що на даному етапі судового розгляду лише винятковий запобіжний захід у тримання під вартою є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої ОСОБА_6 , дозволить під час судового розгляду контролювати її місце перебування та запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1), 3) та 5) ч.1 ст.177 КПК України, які на теперішній час продовжують існувати.
Доводи обвинуваченої про те, що суд першої інстанції істотно порушив вимоги КПК України розглянувши клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою без її участі апеляційний суд не приймає до уваги.
Так, в умовах введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 воєнного стану забезпечити доставку в судове засідання осіб які утримуються в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» не уявляється можливим.
В свою чергу судом першої інстанції були вжиті заходи для проведення судового засідання в режимі відеоконференції під час трансляцій з ДУ «Одеський слідчий ізолятор», однак під час судового засідання вийти на зв'язок із зазначеною установою не надалося за можливе.
Крім того апеляційний суд враховує, що судом першої інстанції під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою був залучений адвокат ОСОБА_8 для представництва та захисту інтересів обвинуваченої ОСОБА_6 на окрему процесуальну дію.
Адвокат ОСОБА_8 був присутнім в судовому засіданні, надав суду пояснення, а тому апеляційний суд констатує, що в умовах воєнного стану право обвинуваченої ОСОБА_6 на захист порушено не було.
Пунктом 1) ч.3 ст.407 КПК України встановлено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Враховуючи викладене апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 197, 199, 376, 404, 405, 407, 419, 422-1, 532 КПК, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 20 квітня року, якою ОСОБА_6 , обвинуваченій у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України був продовжений строк тримання під вартою на 60 днів до 19 червня 2022 року з визначенням застави в розмірі 100 000 гривень - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4