Справа № 127/6508/22
Провадження № 33/801/313/2022
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ан О. В.
Доповідач: Міхасішин І. В.
12 травня 2022 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Міхасішина І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 06 квітня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
встановив :
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 06 квітня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто судовий збір в розмірі 496 гривні на користь держави.
Судове рішення мотивовано тим, що в березні 2022 до суду надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно обставин справи 14.03.2022 о 22:00 год. в м. Вінниці по вул. Нансена, 49, водій ОСОБА_1 керував т.з. Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога КНП ЦТЗ «Соціотерапія». Висновок № 0266 позитивний 1.22%.В наслідок чого порушив п. 2. 9 «а» ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 06 квітня 2022 року про адміністративне правопорушення щодо нього скасувати та закрити кримінальне провадження по справі.
З рішенням районного суду не погоджується, так як вважає, що останнє є необґрунтованим та помилковим.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, зазначив, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення немає жодного доказу вчинення ним дій, зазначених в протоколі.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з положеннями ст.ст.245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом першої інстанції в порушення вищезазначених вимог не вжито належних заходів, спрямованих на встановлення всіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Відповідно до протоколу складеного 14.03.2022 року об 22.35 год. 14.03.2022 о 22:00 год. в м. Вінниці по вул. Нансена, 49, водій ОСОБА_1 керував т.з. Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 стані алкогольного сп'яніння.
Висновок № 0266 складено лікарем наркологом КНП ЦТЗ «Соціотерапія»14.03.2022 року о 22.45 год.
З огляду на вищевикладене, матеріали справи не містять достовірних та беззаперечних відомостей щодо точного часу вчинення інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення.
Відтак, доводи апеляційної скарги щодо суперечності змісту протоколу про адміністративне правопорушення, оскаржуваної постанови суду першої інстанції та встановлених обставин, є такими, що заслуговують на увагу.
Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинуватості особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку. Суд не вправі на шкоду особі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Суд першої інстанції не звернув увагу на вищевказані розбіжності, що містяться у матеріалах справи.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).
У відповідності до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.
При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП.
В силу ч. 2 статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, апеляційний суд приходить до висновку, що факти, викладені в протоколі, зокрема, щодо вчинення правопорушення не підтверджуються жодними достовірними доказами, а відтак, протокол не може являтись доказом у ОСОБА_1 наявності події і складу адмінправопорушення за ст.130 КУпАП .
Таким чином, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, працівнику поліції не могло бути достеменно відомо, чи перебував ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, чим порушено порядок виявлення правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, вважаю, що постанова судді Вінницького міського суду Вінницької області підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
постановив:
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову вінницького міського суду Вінницької області від 06 квітня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Міхасішин